Рішення № 45050329, 11.06.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1890/15-ц

Провадження №2/463/1105/15

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судових засідань Попович Х.І.

з участю представника позивача ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, суд -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в розмірі заподіяної матеріальної шкоди в сумі 8316 грн. 81 коп., моральної шкоди в розмірі 2500 грн., вартість проведеного експертного дослідження, а також судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.01.2015 року по вул. Б.Хмельницького в м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої автомобіль марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем марки Cherry Tiggo, реєстраційний номер НОМЕР_2, який є її власністю, внаслідок чого заподіяв значних технічних пошкоджень її автомобілю. Оскільки ОСОБА_4 на місці пригоди визнав свою вину і його цивільна відповідальність була застрахована відповідачем на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу від 04.07.2012 року №АІ/2658880, а відтак ними, у відповідності до положень ч.33.2 ст.33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та повідомлено про неї належним чином страховика. Однак, не зважаючи на те, що в термін до 31.01.2015 року нею були подано вичерпний перелік необхідних документів для здійснення страхового відшкодування, страховиком в порушення вимог Закону по даний час не було розпочато розслідування обставин за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода, не надало представника за місцезнаходженням пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. У звязку із цим нею було проведено власним коштом дослідження вартості відновлювального ремонту автомобіля, а тому просить стягнути в якості страхового відшкодування заподіяну їй шкоду, а також понесені збитки на оплату оцінки майна.

Крім цього вважає, що внаслідок безпідставного зволікання у здійсненні необхідних та обовязкових дій з метою подальшого страхового відшкодування, а також невиплати такого відшкодування, вона була змушена нести додаткові витрати часу на збирання різних документів, багаторазово звертатися до страховика з приводу розяснення причин такого зволікання, що негативно відобразилося на її душевному спокої, спричинило нервові потрясіння, які у свою чергу вилилися у погіршенні сімейних взаємовідносин. Крім цього внаслідок цього вона була позбавлена можливості своєчасно та у короткі строки здійснити ремонт автомобіля, що призвело до виникнення корозії металу та втрати ринкової вартості майна. Розмір заподіяної моральної шкоди вона оцінює в 2500 грн. А тому просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з аналогічних підстав.

Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив повторно, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом вручення судових повісток через поштове відділення, що підтверджується розписками (а.с.36, 42).

Зважаючи на те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а належно повідомлений про розгляд справи відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив повторно, суд вважає, що відповідно до ст.224 ЦПК України, справу слід розглянути у його відсутності, постановивши заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд позовні вимоги задовольняє частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2015 року по вул. Б.Хмельницького в м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобілів марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Cherry Tiggo, реєстраційний номер НОМЕР_2, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перебував у власності ОСОБА_3 (а.с.12)

При цьому на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, була застрахована у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставі поліса від 04.07.2014 року серії АІ №2658880 (а.с.9), яким встановлено ліміт відповідальності на одну потерпілу особу за заподіяння майнової шкоди в розмірі 50 тис. грн. та нульовий розмір франшизи.

Крім цього, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Cherry Tiggo, реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі поліса від 14.10.2014 року серії АІ №4132299 (а.с.10).

Оскільки, на момент дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за участю лише забезпечених транспортних засобів, були відсутні обмеження передбачені ч.33.2 ст. 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому сторонами з підстав, передбачених Законом складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без інформування відповідного підрозділу МВС України, який передано страховику водія ОСОБА_4

Як вбачається із зазначеного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.11), учасники пригоди визначили винним у скоєнні зіткнення автомобілів водія ОСОБА_4, внаслідок винних дій якого було заподіяно шкоду транспортному засобу Cherry Tiggo, реєстраційний номер НОМЕР_2, у вигляді пошкоджень заднього бампера зліва, задніх дверей, буфера.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 31.01.2015 року, у відповідності до вимог та в порядку передбаченому ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до страховика про виплату страхового відшкодування внаслідок заподіяння шкоди його автомобілю автомобілем під керуванням ОСОБА_4

Як вбачається із звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.03.2015 року №Ю-01355 (а.с.15-29), вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Cherry Tiggo, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 8316 грн. 81 коп. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини). Дата оцінки вказана у звіті 17.01.2015 року.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Крім цього, ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 1 ст.33 Закону передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), та у випадку прийняття позитивного рішення, у відповідності до п.36.2 ст.36 Закону, виплатити таке не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Таким чином, оскільки позивач, як особа, чиє майно було пошкоджено в ході дорожньо-транспортної пригоди внаслідок винних дій особи, чия цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідачем, у встановленому законом порядку звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, і відповідачем не надано суду доказів про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а відтак у нього виник обовязок, не пізніше 90 днів з моменту звернення позивача здійснити виплату страхового відшкодування.

Однак відповідач ні у встановлені Законом строки, ні по даний час виплату позивачу страхового відшкодування не здійснив, обґрунтованих підстав невиплати страхового відшкодування перед судом не навів, як і не заперечив розміру заподіяної позивачу майнової шкоди.

А тому суд приходить до висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Визначаючи розмір страхового відшкодування, суд виходить із того, що відповідачем у передбачений законом спосіб не оспорено та не спростовано вартості відновлювального ремонт, не представлено доказів того, що ним у відповідності до вимог ст. 33 Закону було проведено огляд та оцінку вартості заподіяних позивачу збитків.

А тому, суд вважає, що страхове відшкодування слід стягнути виходячи із вартості заподіяної шкоди майну позивача, визначеної звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.03.2015 року в розмірі 8316 грн. 81 коп., а також понесених позивачем збитків на оплату проведеного дослідження в сумі 400 грн.

Одночасно суд враховує, що п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

За таких обставин, оскільки позивач звернулася про стягнення страхового відшкодування безпосередньо на свою користь, і на даний час нею не представлено доказів про оплату вартості ремонтних робіт, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення страхового відшкодування виходячи з розміру заподіяної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу на момент скоєння ДТП з відрахуванням із цієї суми 20% податку на додану вартість. Таким чином стягненню підлягає розмір страхового відшкодування в сумі 7053 грн. 45 коп. А тому в цій частині позовні вимоги слід задоволити частково.

В частині вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач, як страховик несе відповідальність за шкоду заподіяну майну потерпілої особи, а також шкоду, в тому числі моральну, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

З підстав, передбачених ч.2 ст.23 ЦК України, зокрема внаслідок заподіяння душевних страждань, у звязку із пошкодженням майна, відповідач відповідальності за заподіяння моральної шкоди не несе, і така підлягає відшкодуванню на загальних підставах винною особою. А тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ЄДРПОУ 22945712, на користь ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму страхового відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля марки Cherry Tiggo, реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобілем марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, цивільна відповідальність якого була застрахована на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу від 04.07.2012 року №АІ/2658880, в розмірі 7053 (сім тисяч пятдесят три) грн. 45 коп., що складається з розміру прямих збитків заподіяних внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 6653 грн. 45 коп. та понесених збитків на проведення експертного дослідження в сумі 400 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ЄДРПОУ 22945712, на користь ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, понесені позивачем судові витрати судовий збір в розмірі 365 (триста шістдесят пять) грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Гирич С. В.