Рішення № 45044061, 09.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2077/14-ц Головуючий у 1-й інст. Романюк Ю. Г.

Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Худякова А.М.,

при секретарі Церпіцькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_2, третя особа приватне підприємство «Моноліт», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ в сумі 745245 грн. 79 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 20 грудня 2012 року між банком та ПП «Моноліт» був укладений договір, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 700000 грн. у вигляді відновлювальної кредитної лінії, зі сплатою 26 % річних за користування кредитними коштами, строком до 20 грудня 2013 року.

З метою забезпечення виконання умов договору між позивачем та ОСОБА_2 цього ж дня укладений договір поруки.

Оскільки позичальник належним чином не виконував умови договору щодо погашення тіла кредиту та сплати відсотків, станом на 30 квітня 2014 року виникла заборгованість в сумі 745245 грн. 79 коп., яка складається із: заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 700000 грн., заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 40266 грн. 31 коп., 4802 грн. 79 коп. пені за прострочення повернення тіла кредиту, а також 176 грн. 69 коп. пені за прострочення сплати відсотків.

З огляду на вищезазначене, банк просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ, яка станом на 30 квітня 2014 року становить 745245 грн. 79 коп., в тому числі: заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 700000 грн., заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 40266 грн. 31 коп., 4802 грн. 79 коп. пені за прострочення повернення тіла кредиту, а також 176 грн. 69 коп. пені за прострочення сплати відсотків.

Стягнуто з відповідача на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, вказує на ту обставину, що рішенням господарського суду Житомирської області від 4 липня 2014 року з ПП «Моноліт» на користь позивача стягнуто заборгованість за спірним договором в сумі 533296 грн. 47 коп. Дане рішення частково виконане боржником, зокрема, сплачено в рахунок погашення боргу 167177 грн. 03 коп.

Окрім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобовязань за цим договором передав позивачеві в іпотеку належну йому земельну ділянку, на яку в подальшому звернуто стягнення згідно з виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 5 серпня 2014 року.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2, будучи поручителем ПП «Моноліт», повністю виконав свої зобовязання.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За правилами ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, будучи поручителем ПП «Моноліт», зобовязаний нести відповідальність за неналежне виконання боржником умов спірного договору, у звязку з чим з відповідача підлягає стягненню 745245 грн. 79 коп.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Судом встановлено, що 20 грудня 2012 року між позивачем та ПП «Моноліт» укладений договір №19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ про відкриття позичальнику відновлювальної кредитної лінії та надання кредитних коштів окремими траншами в межах ліміту у розмірі 700000 грн., зі сплатою 26 % річних за користування кредитними коштами, строком до 20 грудня 2013 року.

З метою забезпечення виконання умов договору 20 грудня 2012 року між банком та відповідачем укладений договір поруки, за умовами якого у випадку невиконання або прострочення виконання ПП «Моноліт» зобов?язань за кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й позичальник.

Звертаючись до суду з даним позовом, банк надав розрахунок, який містить інформацію про те, що станом на 30 квітня 2014 року заборгованість ПП «Моноліт» за даним договором становить 745245 грн. 79 коп., яка складається із: заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 700000 грн., заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 40266 грн. 31 коп., 4802 грн. 79 коп. пені за прострочення повернення тіла кредиту, а також 176 грн. 69 коп. пені за прострочення сплати відсотків.

В судовому засіданні також встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 4 липня 2014 року із ПП «Моноліт» на користь позивача стягнуто заборгованість за спірним договором в розмірі 533296 грн. 47 коп., яка виникла станом на 30 квітня 2014 року.

Зазначене рішення набуло законної сили 22 липня 2014 року. Наказ про його примусове виконання виданий господарським судом Житомирської області 28 липня 2014 року та предявлений до виконання.

Наявний в матеріалах справи лист ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції містить інформацію про те, що виконавче провадження №44378116 з виконання наказу господарського суду про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ «Дочірнього банку Сбербанк Росії» заборгованості у сумі 533296 грн. 77 коп., закінчено 25 травня 2015 року на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з фактичним виконанням рішення суду.

Цивільне законодавство надає позивачеві право вибору способу судового захисту, зокрема, шляхом предявлення позовних вимог про стягнення заборгованості як до боржника, так й до поручителя. Однак, та обставина, що заборгованість за спірним договором, яка виникла станом на 30 квітня 2014 року, повністю погашена ПП «Моноліт», виключає можливість стягнення боргу за вказаний період з ОСОБА_2

З огляду на вищезазначене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового,- про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314,316,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2015 року скасувати, ухваливши нове,- про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуюча Судді: