Рішення № 45042734, 11.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р.Справа № 922/2722/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків до Управління Служби безпеки України в Харківській області, м. Харків про про стягнення 29917,42 грн. за участю представників сторін:

позивача - Седньов М.Ю., дов. № 339 від 16.03.2015 року

відповідача - Костін О.Ю., дов. № 70/16-8473 від 18.04.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 24983,41 грн. заборгованості по орендній платі, 1847,51 грн. пені, 2838,31 грн. збитків від інфляції та 248,19 грн. 3% річних за договором оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11 від 14 лютого 2011 року.

У судовому засіданні 08 червня 2015 року було оголошено перерву до 11 червня 2015 року до 10 годин 40 хвилин.

11 червня 2015 року судове засідання було продовжено у тому ж складі суду.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому клопотанні позов визнає частково, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Представник позивача у судовому засіданні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% залишає на розсуд суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

14 лютого 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (позивачем, орендодавцем) та Управлінням Служби безпеки України в Харківській області (відповідачем, орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11.

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11 орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частини нежитлових приміщень, розташовані у м. Харкові, загальною площею 79 кв.м. для встановленння обладнання. Перелік об*єктів, де розташовано обладнання Управління Служби безпеки України в Харківській області зберігається у 1 відділі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Пунктом 12.1. договору оренди нерухомого майна товариства від 14 лютого 2011 року визначено, що вказаний договір діє протягом двох років та одинадцяти місяців, а саме з 01 травня 2011 року до 31 березня 2014 року.

Згідно пункту 2.1. договору оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11 передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 14 лютого 2011 року (додаток 1) позивач передав, а відповідач з 01 травня 2011 року прийняв, відповідно до умов договору, частини нежитлових приміщень, що розташовані у м. Харкові, загальною площею 79 кв.м. для встановлення обладнання.

Згідно статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується стронами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму визначені статтею 764 Цивільного кодексу України, а саме: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Норми статті 764 Цивільного кодексу України кореспондуються з нормами частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зважаючи на ті обставини, що акт повернення майна між сторонами не укладався, листів про припинення дії договору сторони не надсилали, договір вважається пролангованим.

Пунктом 3.1. договору оренди нерухомого майна товариства від 14 лютого 2011 року передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які встановлюються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до пункту 6.1.3 договору оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11 орендар зобов*язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов*язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 31 січня 2015 року заборгованість з орендної плати відповідача перед Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року становить суму у розмірі 24983,41 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 24983,41 грн. задовольнити.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору оренди нерухомого майна товариства від 14 лютого 2011 року за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплата за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, посинаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені за період з 28 травня 2014 року по 31 січня 2015 року, відповідано до якого сума пені складає 1847,51 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаної суми, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Однак, як вбачається з наданих до суду доказів, у зв*язку із недостатнім та несвоєчасним фінансуанням з Державного бюджету України, відповідач своєчасно не виконав свої зобов*язання за відповідним договором.

Згідно статті 18 Закону України "Про Службу безпеки України", фінансування, матеріально-технічне та соціально-побудове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною радою України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином Управління Служби безпеки України в Харківській області - це установа, що в повному обсязі фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, її кошторисом не передбачена виплата штрафних санкцій.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань", сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету - на зменшення їх фінансування.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.17.4 постанови від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'ясняє, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем та те, що можливе зменшення фінансування відповідача створить передумови до неефективного виконання покладених на органи Служби безпеки України завдань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 %, а саме стягнути з відповідача пеню у розмірі 184,75 грн. В частині стягнення пені у сумі 1662,76 грн. відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не виконані умови договору оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11, суд вважає за необхідне стягнути з Управління Служби безпеки України в Харківській області на користь позивача 2838,31 грн. збитків від інфляції та 248,19 грн. 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесцуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 216, 230, 233, 284, 285 Господарського кодексу України, 6, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 626, 629, 625, 764, 795 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, поточний рахунок 35215001011727 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 20001711) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, поточний рахунок 26000442934 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 25614660) 24983,41 грн. заборгованості по орендній платі, 184,75 грн. пені, 2838,31 грн. збитків від інфляції, 248,19 грн. 3% річних за договором оренди нерухомого майна товариства № 183-19/652-11 від 14 лютого 2011 року та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1662,76 грн. відмовити.

Повне рішення складено 15.06.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець