Рішення № 45042680, 15.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р.Справа № 922/2437/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмежено. відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків про стягнення 131 904,96 грн. за участю представників сторін:

позивача - Семеняка М.В., довіреність № 23-12/14-5 від 23.12.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (відповідача) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №LC4116-09/10 від 24.09.2010 р. в розмірі 131 904,96 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити. Подав до суду письмові пояснення стосовно розрахунку суми боргу (вх.№24457 від 15.06.2015 р.), які долучено до матеріалів справи.

Ухвалами суду від 28.04.2015 р., від 21.05.2015 р. та від 09.06.2015 р. було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для врегулювання спору мирним шляхом та для надання до суду відзиву на позов. Однак, відповідач в дані судові засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За таких обставин суд вважає, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

24.09.2010 року між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №LC4116-09/10 (далі - договір), за умовами п.1.1. якого позивач на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до договору), а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач передав у тимчасове володіння відповідачу предмет лізингу згідно Специфікації (а.с. 21-22), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 28.02.2011 р. (а.с. 28-29).

01.10.2013 року між сторонами було укладено Угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу №LC4116-09/10 від 24.09.2010 р., відповідно до якої Додаток №1 до договору "Графік розрахунку заборгованості" викладено в новій редакції (а.с. 30-31).

Відповідно до п.п. 1.1., 4.1. договору відповідач зобов'язався за договором сплачувати відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

Згідно з п. 4.2. договору відповідач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3М плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 "Визначення" загальних умов додатку 4 до цього договору) (далі - Загальні умови), крім того ПДВ.

За умовами п. 4.3. договору відповідач протягом строку лізингу щомісяця сплачує позивачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії позивача.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2. цього договору, від заборгованості відповідача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (Додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється позивачем за курсом продажу плюс комісія АТ "Райффайзен Банк Аваль" з купівлі валюти, згідно офіційного сайту позивача за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua (п.4.5. договору).

Згідно з п.4.6. договору оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

За умовами п.4.8. договору всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (Додаток 4 до цього договору), а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

За Загальними умовами відповідач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно (п.5.3. Загальних умов).

Згідно з п.5.4. Загальних умов лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Крім того, відповідно до п. 6.1. Загальних умов позивач має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7. договору сторони обрати валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7. договору сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності позивача, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором.

6.1.3. В інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у позивача додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3. Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1., 6.2. Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача та підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку.

Зі змісту рахунків-фактур вбачається, що позивачем повторно зазначено дату його сплати та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD, ставка Libor 3М, ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної cторонами іноземної валюти.

Відповідач з жодними заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався. Таким чином, відповідач повинен був оплатити спірні рахунки-фактури до 8 числа кожного поточного місяця, за який мали бути сплачені лізингові платежі.

Проте, відповідач, в порушення умов Загальних умов, належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 131 904,96 грн. за наступними рахунками: №№: LC4116-09/10/44-088 від 01.10.2014 р., LC4116-09/10/45-091 від 03.11.2014 р., LC4116-09/10/46-093 від 01.12.2014 р., LC4116-09/10/47-095 від 05.01.2015 р., LC4116-09/10/48-097 від 02.02.2015 р. та LC4116-09/10/49-099 від 02.03.2015 р. (а.с. 32-37).

Позивач надіслав відповідачеві вимогу №503-03/15 від 23.03.2015 р. про сплату заборгованості, в тому числі за договором фінансового лізингу №LC4116-09/10 від 24.09.2010 р. (а.с. 38-50). Відповідач на вказану вимогу не відреагував, заборгованість за даним договором не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 131 904,96 грн. за договором фінансового лізингу №LC4116-09/10 від 24.09.2010 р.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 131 904,96 грн. за договором фінансового лізингу №LC4116-09/10 від 24.09.2010 р. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Фрунзе, б. 3, код ЄДРПОУ 05808853, п/р № 26001001304474 в АТ "ОТП банк" м. Київ, МФО 350750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, п/р № 26008439273 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) заборгованість в розмірі 131 904,96 грн. та судовий збір в розмірі 2 638,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко