Рішення № 45042668, 11.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р.Справа № 922/2117/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до Виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 68 000,00 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - Соколай В.А., довіреність № 85 від 11.11.2014 р.;

представник відповідача - Єрьоміна О.Ю., довіреність від 16.04.2015р.;

представник відповідача - Бєккєль Ю.П., довіреність від 16.04.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт", в якому просить суд:

- стягнути з відповідача штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 1 ст. 13, п. 2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибуткових територій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2015 року о 10:30 год.

В судовому засіданні 23.04.2015р. судом було оголошено перерву до 21.05.2015р. до 10:15 год.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2015 р. за клопотанням представника позивача, строк розгляду спору продовжено на 15 календарних днів (до 16.06.2015р.), відповідно до ч. 3. ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 11.06.2015 р.

08 червня 2015 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №23352), в якій зазначив, що до відділення надійшли платіжні доручення про сплату відповідачем штрафу у розмірі 68 000,00 грн., проте сума нарахованої пені в розмірі 68 000,00 грн. не сплачена. У зв'язку з цим, просить прийняти рішення про стягнення з відповідача пені в розмірі 68 000,00 грн. Надана заява судом долучена до матеріалів справи.

10 червня 2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі (вх. №23788). Надані пояснення судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав надану заяву про зменшення розміру позовних вимог та наполягав на прийнятті її до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи зі змісту пункту 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Розглянувши заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає її до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням прийнятої заяви.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 11.06.2015р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними та додатково поданими у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи № 1/02-158-13 про порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі-Відділення) прийнято рішення від 14.01.2014 № 1-р/к (надалі - рішення).

Пунктом другим резолютивної частини рішення визнано, що Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-Комфорт", розробивши економічно необґрунтовані завищені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у спосіб, що унеможливлює зменшення в повному обсязі розміру плати (перерахунку) споживачам за ненадані або неякісні послуги, та не довівши при встановленні цих тарифів до відома споживачів в повному обсязі інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності з метою врахування відповідної позиції споживачів, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинене порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, згідно з п. 3 резолютивної частини рішення, на відповідача покладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Копія рішення направлена Відділенням (позивачем) відповідачу листом № 02-26/1-268 від 21.01.2014 року для виконання.

Зазначений лист та копія рішення були отримані 27.01.2014 року, про що свідчить лист поштампту-центру поштового зв'язку №1 Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 18.02.2014 р. № 09-07-463.

Таким чином, строк добровільної сплати накладеного штрафу, встановленого у резолютивній частині рішення, закінчився 27.03.2014 р.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про захист економічно конкуренції" (далі - Закон), заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як свідчать матеріали справи, Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" звертався до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення від 14.01.2014 р. № 1-р/к по справі №1/02-158-13.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. у справі №922/485/14 в позові відмовлено, тобто залишено в силі Рішення від 14.01.2014 р. №1-р/к.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. у справі №922/485/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. зі справи № 922/485/14 залишено без змін.

Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд його рішення від 29.04.2014 р. у справі № 922/485/14 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2014 р. було відмовлено у задоволенні заяви Виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" про перегляд його рішення від 29.04.2014 р. по справі № 922/485/14 за нововиявленими обставинами.

Таким чином, під час розгляду справи № 922/485/14 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1-р/к, прийняте 14.01.2014 р. не було визнано недійсним.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Антимонопольного комітету України від 14.01.2014 р. № 1-р/к по справі 1/02-158-13 про порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, визнається правомірним та підлягає обов'язковому виконанню відповідачем.

Платіжними дорученнями №439 від 08.10.2014 та №449 від 10.10.2014 відповідачем було сплачену штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічно конкуренції", рішення органів позивача є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу позивача сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладенні штрафу.

Враховуючи отримання відповідачем Рішення 27.01.2014 р., Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" визнається судом таким, що з 27.03.2014 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виставленого позивачем штрафу, за рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.01.2014 р. № 1-р/к по справі № 1/02-158-13.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно із частиною п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У пункті 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Враховуючи вищевикладене, згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за невиконання рішення від 14.01.2014 р. № 1-р/к по справі № 1/02-158-13 за період з 30.04.2014 р. по 03.06.2014 р. включно, з 14.08.2014 р. по 18.09.2014 р. включно та з 08.10.2014 р. по 10.10.2014 р. (тобто за 74 календарних дні) загальний розмір пені складає 75480,00 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені не повинен перевищувати 68 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

Приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належать: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені та стосовно зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 68 000,00 грн. пені обґрунтованими, такими що підтверджуються наданими суду доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої cудовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету. Оскільки позивач відповідно до п.12 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. підлягає відшкодуванню на користь державного бюджету за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 56-60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", статтями 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничного кооперативу "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ КООПЕРАТИВ "НОВОБУД-КОМФОРТ" (61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 202, кв. 85, код ЄДРПОУ 38382221) пеню в сумі 68 000 (шiстдесят вiсiм тисяч) грн. 00 коп. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Виробничного кооперативу "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ КООПЕРАТИВ "НОВОБУД-КОМФОРТ" (61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 202, кв. 85, код ЄДРПОУ 38382221) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/2117/15