Рішення № 45038421, 21.05.2015, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.05.2015р. Справа № 917/907/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "ЕНЕРГО-ПЛЮС", вул. Олександріївська 6, м. Кременчук, Полтавська область,39621

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область, 39607

про стягнення 272201,10грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Корф Є.Л. дов б/н від 20.05.2015р.

від відповідача: представник не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 234796,12 грн. за Договором постачання нафтопродуктів №40/б від 02.04.2012р. з яких 185310,25 грн. сума штрафу, 49485,87 грн.- 30% річних.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп.. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать поштові повідомлення (в матеріалах справи).

Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

29 липня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «ЕНЕРГО-ПЛЮС» (далі - ТОВ «ЕСК «ЕНЕРГО-ПЛЮС») та Публічним акціонерним товариством «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі - ПАТ «КСЗ») був укладений договір підряду №15е на виконання робіт по установці пристрою частотного перетворювача на млиновий вентилятор ВМ-18 барабанного сушила піску (далі Договір) (копія додається).

Ціна договору була погоджена сторонами та склала 430 000,00 грн., що підтверджується додатками до договору: Кошторисом № 1 на проектні (пошукові роботи), Договірна ціна № 1, Договірна ціна №2.

Відповідно до п. 2.2. договору, на протязі 5 днів з дати підписання Договору, Замовник (ПАТ «КСЗ») перераховує Підряднику (ТОВ «ЕНЕРГО-ПЛЮС») аванс у розмірі 50% від вартості матеріалів та устаткування, що складає: 190 000,00 гривень.

10 лютого 2014 року ПАТ «КСЗ» аванс було сплачено в розмірі 71 990,52 грн..

Відповідно до наданих позивачем актів здачі-приймання виконаних робіт № 1, № 2 та акту б/н сдачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору № 15е від 29.07.2013 р., всі передбачені договором роботи були виконані ТОВ «ЕСК «ЕНЕРГО-ПЛЮС» у точній відповідності до технічного завдання та у встановлені договором строки. Акти були складені та підписані 28.12.2013 року.

Відповідно до п.2.3 Договору, розрахунки за виконані проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи здійснюються при наявності рахунків, актів виконаних робіт на науково-технічну продукцію, актів виконаних робіт по формі КБ-2в, підписаних Підрядником та Замовником.

28.12.2013 р. ПАТ «КСЗ» було направлено рахунок на оплату виконаних робіт № 276 від 28.12.2013 р. на суму 239 968,40 грн., що дорівнює ціні договору за відрахуванням авансу (копія рахунку та копія податкової накладної в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.4. договору остаточна оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 15 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, строк на оплату виконаних ТОВ «ЕСК «ЕНЕРГО-ПЛЮС» і прийнятих ПАТ «КСЗ» робіт настав 13.01.2014 р.

Однак в порушення умов договору ПАТ «КСЗ» належні ТОВ «ЕНЕРГО-ПЛЮС» за договором кошти не сплатив.

Так на виконання своїх зобов'язань за договором ПАТ «КСЗ» було лише частково оплачений рахунок №276 від 28.12.2013 р. у сумі 71 990,52 грн.

Таким чином, на момент подачі позовної заяви заборгованість ПАТ «КСЗ» перед ТОВ «ЕНЕРГО-ПЛЮС» з урахуванням авансу та частково оплачених робіт становить 167 977,88 грн.

05.06.2014 р. листом №0222/05 ТОВ «ЕСК «ЕНЕРГО-ПЛЮС» звернулося до ПАТ «КСЗ» з вимогою здійснити розрахунки за договором № 15е. (копія в матеріалах справи)

Своїм листом № 40-01/336 від 19.06.2014 р. ПАТ «КСЗ» відмовилося від оплати, посилаючись на важкі фінансові умови і запевняючи, що після покращення фінансового стану товариства заборгованість за договором № 15е буде погашено. (копія в матеріалах справи)

13.01.2015 р. листом № 12/01 ТОВ «ЕСК «ЕНЕРГО-ПЛЮС» знову звернулося до ПАТ «КСЗ» з вимогою оплатити заборгованість за договором № 15е.

Вказаний лист залишений ПАТ «КСЗ» залишений без реагування.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за поставлений товар відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 167 977,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.10.7 договору, у випадку порушення Замовником строку оплати останній сплачує на користь Підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня за період з 143.01.2014р. по 13.07.2014 на суму 13 314,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані 3% річних за період з 13.01.2014р. по 27.04.2015р. в розмірі 6585,65 грн. та інфляційні за період з 13.01.2014р. по 01.04.2015р.на суму 84 323,57 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 13314,00 грн., 3% річних в сумі6585,65 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 84 323,57 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І. Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05756783, ІПН 057567816360, Св. ПДВ № 100327584, п/р 26007057004679 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-ПЛЮС" (39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Олександріївська, 6, код ЄДРПОУ 37600583) заборгованість за Договором підряду №15е від 29.07.2013р. в розмірі 272 201, 10 грн. з яких сума основного боргу в розмірі 167977,88 грн., пеня в розмірі 13 314,00 грн., 3% річних в сумі 6585,65 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 84323,57 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І. Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05756783, ІПН 057567816360, Св. ПДВ № 100327584, п/р 26007057004679 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-ПЛЮС" (39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Олександріївська, 6, код ЄДРПОУ 37600583) витрати на сплату судового збору в розмірі 5 444,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 28.05.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.