Рішення № 45038365, 10.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2015 р.Справа № 916/1297/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса";

до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

про стягнення 6808,47 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Адамчук М.І. - довіреність № 08 від 25.05.2015 року;

від відповідача: Мельниченко Н.О. - довіреність № 21/11-98 від 20.02.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" звернулося до господарського суду з позовної заявою до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", в якій просить суд стягнути з останнього суму основного боргу у розмірі 28317,66 грн., пеню у сумі 3197,96 грн., 3% річних у розмірі 263,01 грн., інфляційні втрати у сумі 3347,50 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання

відповідачем своїх зобов'язань за договором №ТГО-162/13 від 26.03.2013 року про закупівлю послуги з опалення для потреб населення та бюджетних організацій за державні кошти в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2015 року було порушено провадження у справі №916/1297/15-г із призначенням її розгляду у засіданні суду 23.04.2015 року.

Ухвалою суду від 23.04.205 року з огляду на нез'явлення в судове засідання представника позивача, з урахуванням усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також у зв'язку із неподанням сторонами витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи був відкладений на 25.05.2015 року.

22.05.2015 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву КП "Теплопостачання міста Одеси" №02/01-01-325 від 21.05.2015 року, згідно якого останній просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 28317,66 грн. з огляду на його сплату, у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 3197,96 грн. відмовити, витрати по сплаті судового збору розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с.40-42).

В якості доказу сплати суми основної заборгованості відповідачем до відзиву на позовну заяву було надано платіжне доручення №19007 від 03.04.2015 року (а.с.43).

Між тим, відповідач у поданому відзиві акцентував увагу на тому, що умовами договору №ТГО-162/13 від 26.03.2013 року за несвоєчасне виконання зобов'язань не передбачена відповідальності у вигляді пені.

Ухвалою суду від 25.05.2015 року строк розгляду справи за клопотанням представника

позивача було продовжено на п'ятнадцять днів, а у судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2015 року.

10.06.2015 року до канцелярії суду надійшли заперечення на відзив ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса", згідно яких останній наполягає на стягненні з відповідача пені у сумі 3197,96 грн., 3% річних у розмірі 263,01 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 3347,50 грн. (а.с.51-52).

У поданих запереченнях позивач акцентує увагу на встановленні нормами чинного законодавства відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді нарахування пені та на те, що умовами договору, зокрема, п. 6.1 договору встановлено, що при неналежному виконанні його умов, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

В засіданні суду 10.06.2015 року під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, підтвердив сплату відповідачем суму основної заборгованості. Представник відповідача наполягав на припиненні провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості, заперечував проти стягнення пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області суду від 10.06.2014 року провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 28317,66 грн., було припинено у зв'язку з відсутністю спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2013 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" (учасник) було укладено договір №ТГО -162/13 від 26.03.2013 року про закупівлю послуги з опалення для потреб населення та бюджетних організацій за державні кошти, відповідно до 1.1 якого, учасник зобов'язується у 2013 році надати замовникові послуги з постачання, виробництва та транспортування теплової енергії для потреб населення, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно п. 3.1 вищевказаного договору ціна його становить 1690440 грн. з урахуванням ПДВ - 20%.

Пунктом 4.1 сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг після підписання акту приймання-передачі послуг та на протязі 20 днів з моменту пред'явлення учасником рахунка-фактури на оплату послуг.

Розрахунки проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифу встановленому у договорі (пункт 4.2 договору).

31.12.2013 року сторони уклали додаткову угоду до договору №ТГО -162/13 від 26.03.2013 року, відповідно до якої визначили вкласти, зокрема, п.п. 3.1 договору у наступній редакції: „Учасник зобов'язується у 2013 та 2014 роках надати замовникові послуги з постачання, виробництва та транспортування теплової енергії для потреб населення, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги"; „Ціна цього договору становить 2028528 грн. з урахуванням ПДВ - 20%.".

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2014 року сторони підписали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2741, згідно якого виконавцем були проведені роботи (зроблені послуги), загальна вартість яких склала 28317,66грн. (а.с.25).

На виконання умов договору, ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса" було виставлено КП "Теплопостачання міста Одеси" рахунок №2689 від 31.10.2014 року на суму 28317,66 грн. (а.с. 24), який був отриманий відповідачем 11.11.2014 року, про свідчить наявна печатка підприємства на супровідному листі №03-1357 від 07.11.2014 року (а.с.26).

Внаслідок несвоєчасної сплати рахунку за надані послуги, позивачем на підставі п. 6.2 договору було нараховано та пред'явлено до стягнення суму пені у розмірі 3197,96 грн., на підставі статті 625 ЦК України 3% річних у сумі 263,01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3347,50 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходи відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 договору №ТГО -162/13 від 26.03.2013 року у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі послуг за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а у разі здійснення попередньої оплати учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу, пені не звільняє сторону від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

При цьому, згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, що відповідно до п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таким чином, враховуючи, що при укладанні договору №ТГО -162/13 від 26.03.2013 року сторони не передбачили стягнення суми пені за невиконання або несвоєчасне виконання грошового зобов'язання саме з замовника, у суду відсутні підстави для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3197,96 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 263,01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3347,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок 3% річних, наведений позивачем у позовній заяві, вважає його вірним та вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок стосовно інфляційних нарахувань, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у заявленому позивачем розмірі - 3347,50 грн.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" про стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" суми пені у розмірі 3197,96 грн., 3% річних у сумі 263,01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3347,50 грн., підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" та припинення провадження по справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 28317,66 грн., витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 37947040) суму 3% річних у розмірі 263 /двісті шістдесят три/ грн. 01 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 3347 /три тисячі триста сорок сім/ грн. 50 коп. та 1660 /одна тисяча шістсот шістдесят/ грн. 67 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 червня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська