Рішення № 45038245, 09.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 р.Справа№ 914/3254/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

За позовом: Комунального підприємства Дрогобицький ринок, м.Дрогобич,

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ,м.Дрогобич,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич,

про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02 січня 2009 року, зобовязання повернути нежитлове приміщення площею 28,4 кв.м. та стягнення 2127,72грн. заборгованості по орендній платі.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник;

Від відповідача: не зявився;

Від третьої особи: не зявився;

Суть спору: Комунальне підприємство Дрогобицький ринок звернулося у Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогобицької міської ради про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02 січня 2009 року, зобовязання повернути нежитлове приміщення площею 28,4 кв.м. та стягнення 2127,72грн. заборгованості по орендній платі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідач всупереч умов договору оренди нежитлових приміщень, будинків, споруд від 02.01.2009р. не сплачувала належним чином орендну плату, у звязку з чим в неї виникла заборгованість в сумі 2 127,72 грн. та не здійснила страхування обєкту оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

Обставини справи: ухвалою від 12.09.2014 року суд порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

За результатами розгляду даної справи, 25.11.2014року Господарським судом Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. було прийнято рішення яким позовні вимоги задоволено повністю, а саме:

- стягнено з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Дрогобицький Ринок 2127,72 грн. боргу та 4263 грн. судового збору;

- розірвано договір оренди від 02.01.2009 р. нежитлових приміщень, будинків та споруд, предметом якого є оренда нежитлового, підвального, приміщення загальною площею 28,4 м 2 , розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. М. Ринок, 3, укладений між Комунальним підприємством Дрогобицький Ринок та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;

- зобовязано Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 повернути Комунальному підприємству "Дрогобицький Ринок" шляхом підписання акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, вулиця Малий Ринок, 3.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. дане рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2014р. у справі № 914/3254/14 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. та рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2014р. у справі № 914/3254/14, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

За результатами автоматичного розподілу справи між суддями, для розгляду даної справи було визначено суддю Запотічняк О.Д.

Ухвалою від 07.05.2015р. суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 19.05.2015р.

В судовому засіданні 19.05.2015р. розгляд справи відкладався до 09.06.2015р. у звязку з неявкою представника відповідача та представника третьої особи.

Суд звертає увагу на те, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 7901409805011, №7901409804945.

28.05.2015року позивач подав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що підстави передачі спірних приміщень власником позивачу, було предметом дослідження в іншій господарській справі № 914/3255/14 за аналогічним позовом КП «Дрогобицький ринок» до ФОП «ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості по орендній платі та зобовязання повернути приміщення. В межах апеляційного розгляду даної справи, судом було встановлено, що Комунальне підприємство Дрогобицький Ринок правомірно, відповідно до Статуту, уклало 02 січня 2009 року від свого імені, як Орендодавець, Договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд з Орендарем: Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та передало останньому в оренду (найм) нежитлове приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Малий Ринок, 3, загальною площею 16,6 кв.м. за ОСОБА_2 № 14 приймання-передачі від 02 січня 2009 р. Представник позивача також звернув увагу на те, що дане судове рішення залишено без змін Вищим господарським судом України.

В судове засідання 09.06.2015р. зявився представник позивача, надав письмові пояснення по суті спору в яких обґрунтував факт набуття КП «Дрогобицький ринок» права повного господарського відання на приміщення, які знаходяться за адресою: місто Дрогобич, вулиця Малий Ринок, 3, а також документи в підтвердження позовних вимог (копії статуту, ухвали ХІ сесії Львівської обласної ради, архівного витягу про перелік обєктів переданих до комунальної власності).

Відповідач та третя особа повторно не забезпечили явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату час та місце розгляду справи повідомлялися.

При попередньому розгляді справи відповідач позовні вимоги заперечив, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено належність йому обєкта оренди на праві власності або на будь-якому іншому майновому праві, заборгованість з орендної плати відсутня, умови договору найму не порушено з боку відповідачки.

Враховуючи, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

02 січня 2009 року між комунальним підприємством Дрогобицький Ринок (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків споруд, за умовами якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти згідно акту приймання передачі в оренду нежитлове підвальне приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Малий Ринок, 3, загальною площею 28,4 м2.

Відповідно до п.2.1, 2.2 договору, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє в термін з 02.01.2009р. по 31 грудня 2009р. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами не надано суду доказів направлення заяви іншій стороні про припинення договору, а відтак договір вважається пролонгованим в порядку передбачено п.2.2 договору, зокрема і на 2015 рік.

Факт передачі майна в оренду підтверджується ОСОБА_2 приймання-передачі від 02.01.2009р. №4.(а.с.13 том.І).

Позивач стверджує, що відповідач всупереч умов договору оренди нежитлових приміщень, будинків, споруд від 02.01.2009р. не сплачувала належним чином орендну плату, у звязку з чим в неї виникла заборгованість в сумі 2 127,72 грн. та не здійснила страхування обєкту оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

Як уже зазначалося судом, за результатами розгляду даної справи, 25.11.2014року Господарським судом Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. було прийнято рішення яким позовні вимоги задоволено повністю, а саме:

- стягнено з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Дрогобицький Ринок 2127,72 грн. боргу та 4263 грн. судового збору;

- розірвано договір оренди від 02.01.2009 р. нежитлових приміщень, будинків та споруд, предметом якого є оренда нежитлового, підвального, приміщення загальною площею 28,4 м 2 , розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. М. Ринок, 3, укладений між Комунальним підприємством Дрогобицький Ринок та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;

- зобовязано Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 повернути Комунальному підприємству "Дрогобицький Ринок" шляхом підписання акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, вулиця Малий Ринок, 3.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. дане рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2014р. у справі № 914/3254/14 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2015р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. та рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2014р. у справі № 914/3254/14, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

У своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід встановити на якій підставі спірне приміщення передане власником позивачу та межі його повноважень стосовно спірного майна.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради своїм рішенням № 425 від 18.12.1997 р. (а.с. 108 том.І), яке прийнято на підставі ухвали сесії Львівської обласної ради від 25.12.90 р. Про обласну комунальну власність, ст. 35 Закону України Про власність вирішив, визнати комунальною власністю міської ради будинки і споруди міського ринку по вул. Малий Ринок, 3. /Закон України Про власність втратив чинність 21.04.2007 р. /ЗУ № 997-У/.

До часу державної реєстрації КП Дрогобицький ринок (02.10.2000р.) будівлі та споруди міського ринку знаходилося у власності держави в особі Державного комунального підприємства Дрогобицький ринок.

Засновником Комунального підприємства Дрогобицький Ринок є Дрогобицька міська рада в особі Виконавчого комітету у відповідності до ухвали ХІ сесії Львівської обласної ради 1-го демократичного скликання № 288 від 12.05.93 р. Про передачу майна до комунальної власності районів та міст обласного підпорядкування (п. 4 Статуту КП Дрогобицький ринок).

Дрогобицька міська рада, як засновник та власник, на підставі розпорядження № 275-р від 02.10.2000 р. затвердила та зареєструвала Статут КП Дрогобицький Ринок у встановленому на той час порядку за реєстраційним № 0589. Статут КП також затверджений Радою трудового колективу (Протокол № 4 від 15.09.2000 р.)(а.с. 59 том.І).

Як визначено у п.1.1. Статуту, Комунальне підприємство Дрогобицький Ринок засноване Дрогобицькою міською радою відповідно до Законів України Про підприємства в Україні, Про підприємництво /втратили чинність з 01.01.2004 р./, Про власність. Саме ж Комунальне підприємство Дрогобицький Ринок утворене шляхом перетворення Державного комунального підприємства Дрогобицький ринок і є його правонаступником (п. 1.2. Статуту), КП є юридичною особою з дня його державної реєстрації (п. 3.1. Статуту).

Відповідності до ухвали ХІ сесії Львівської обласної ради 1-го демократичного скликання № 288 від 12.05.93 р. Про передачу майна до комунальної власності районів та міст обласного підпорядкування, рішення № 425 від 18.12.1997 р. Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, будівлі та споруди міського ринку, що знаходилися у власності держави в особі Державного комунального підприємства Дрогобицький ринок були передані Засновником та власником перетвореному на його основі та правонаступнику - Комунальному підприємству Дрогобицький Ринок. Майно цього ОСОБА_3 складають основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі ОСОБА_3 (п. 5.1. Статуту). ОСОБА_3 утворюється за рахунок, зокрема, грошових та майнових внесків Засновника (п. 5.2. Статуту). ОСОБА_3 належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, ОСОБА_3 володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України (п. 5.3.Статуту). ОСОБА_3 можуть належати будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше майно, права на майно, у т.ч. право на інтелектуальну власність (п. 5.8. Статуту). ОСОБА_3 має право: передавати і продавати, обмінювати, здавати в оренду (лізинг), заставляти, надавати безкоштовно в тимчасове користування або в позику належне йому майно та кошти іншим юридичним і фізичним особам, а також списувати його з балансу (п. 5.8. Статуту); від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обовязки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному та третейському суді (п. 3.8. Статуту); - надавати: фізичним і юридичним особам послуг по забезпеченню належних умов для здійснення продажу продовольчих та непродовольчих товарів (п. 2.2.1. Статуту); - в оренду фізичним і юридичним особам торгові місця у приміщеннях ринку, у кіосках, павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків (п. 2.2.2 Статуту); - в оренду фізичним і юридичним особам магазинів, барів, кафе, складів та інших приміщень, а також палаток, кіосків, що належать ОСОБА_3 (п.2.2.3. Статуту), тощо.

Управління ОСОБА_3 здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав Засновника щодо господарського використання майна та принципів самоврядування трудового колективу ОСОБА_3 (п. 6.1. Статуту).

Вищим органом управління ОСОБА_3 є виконавчий комітет Дрогобицької міської ради (п. 6.2. Статуту).

Керівництво поточною діяльністю ОСОБА_3 відповідно до рішень Засновника здійснює Директор (п. 6.4. Статуту).

Директор ОСОБА_3 наділений Засновником повноваженнями (п. 6.4. Статуту), зокрема, - діяти від імені ОСОБА_3 і без довіреності та представляє ОСОБА_3 у всіх підприємствах, установах, організаціях; - організовувати виконання рішень Засновника; - укладати та підписувати від імені ОСОБА_3 господарські та інші договори, угоди, контракти, установчі документи юридичних осіб …; - видавати довіреності на право вчинення дій і представництво від імені ОСОБА_3.

В матеріалах справи (Т.1 а.с. 111-113) наявний Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (основні засоби) від 31 грудня 2007 р. (Типова міжвідомча форма № інв-3) що були передані КП Дрогобицький ринок засновником/власником, перевірені в натурі і внесені в опис та знаходяться на балансі підприємства станом на 31.12.2007 р.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (ст. 143 Конституції України).

З аналізу вищезазначених положень законодавства, яке діяло на час створення Комунального підприємства Дрогобицький Ринок, виходячи положень Статуту ОСОБА_3, управління яким здійснюється на основі поєднання прав Засновника щодо господарського використання майна та принципів самоврядування трудового колективу ОСОБА_3, вищим органом управління якого є Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, суд приходить до висновку, що Засновником/власником Дрогобицькою міською радою було передано КП Дрогобицький Ринок будинки і споруди міського ринку по вулиці Малий Ринок, 3, в м. Дрогобичі, яке належить останньому праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, ОСОБА_3 володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України, наділено Засновником/власником правом від свого імені укладати угоди, договори, контракти, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному та третейському суді, надавати в оренду фізичним і юридичним особам торгові місця у приміщеннях ринку, у кіосках, павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, магазини, бари, кафе, склади та інші приміщення, а також палатки, кіоски, що належать ОСОБА_3. Директор ОСОБА_3 наділений Засновником правом підписувати від імені ОСОБА_3 господарські та інші договори, угоди, контракти, видавати довіреності, тощо.

Відтак Комунальне підприємство Дрогобицький Ринок правомірно, відповідно до Статуту, уклало 02 січня 2009 року від свого імені, як Орендодавець, Договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд з Орендарем: Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 12) та передало останньому в оренду (найм) нежитлове приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Малий Ринок, 3, загальною площею 28,4 кв.м., за ОСОБА_2 приймання-передачі від 02 січня 2009 р. № 4 (Т.1 а.с. 13).

Суд також звертає увагу на те, що між сторонами, крім спірного у справі договору оренди, було додатково укладено ще один договір оренди від 02.01.2009р. нежитлового приміщення площею 16,6 м 2 кв., яке також розташоване за адресою: м. Дрогобич, вул. М. Ринок, 3 (справа № 914/3255/14 господарського суду Львівської області).

Львівський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 03.03.2015р. по справі № 914/3255/14 встановив, що КП Дрогобицький Ринок правомірно уклало 02 січня 2009 року від свого імені, як Орендодавець, договір оренди нежитлових приміщень з Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та передало останньому в оренду (найм) нежитлове приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Малий Ринок, 3, загальною площею 16,6 кв.м.

Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць становить 170,4 грн. (ПДВ 28,4 грн.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Згідно розділу 4 договору відповідач як орендар зобовязався зокрема своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату з врахуванням індексу інфляції та обовязково проводити страхування обєкту оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 договору, орендна плата вноситься орендарем не пізніше пятнадцятого числа за поточний місяць.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до пункту 4.3.3 Договору орендар зобовязується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак відповідач всупереч умов договору та вимог чинного законодавства України не виконував взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати, у звязку з чим в нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 2 127,72 грн.

Позивач стверджує, що дана сума боргу відповідачем станом на момент нового розгляду справи, не погашена.

Відповідач в судові засідання під час нового розгляду справи не заявився, причин неявки не повідомив, доказів погашення боргу не подав, а відтак суду не надано доказів погашення заборгованості по орендній платі в сумі 2 127,72 грн.

Суд, дослідивши розрахунок позовних вимог, первинні документи про внесення орендних платежів, представлені відповідачем, дійшов висновку, що позов у частині стягнення 2127,72 грн. заборгованості по орендній платі за період з червня 2012р. по червень 2014 р. підлягає задоволенню.

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Квитанція № 11-3409865/С від 11 листопада 2014 р. про сплату 400 грн. не є належним доказом сплати заборгованості з орендної плати за період з червня 2011 р. по червень 2014 р. за спірним у справі договором, з огляду на таке. У призначенні платежу цієї квитанції не йдеться про сплату орендної плати чи заборгованості з орендної плати, а також про період часу, за який сплачується орендна плата за приміщення, не зазначено, що платіж стосується підвального приміщення площею 28,4 м2 . Натомість, у цій квитанції йдеться про оплату за складське приміщення по вул. М. Ринок, 3. Тоді як предметом договору у справі була оренда підвального приміщення. Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено, крім спірного у справі договору оренди, додатково ще один договір оренди від 02.01.2009 р. нежитлового приміщення площею 16,6 м 2 кв., яке також розташоване за адресою: м. Дрогобич, вул. М. Ринок, 3 (справа № 914/3255/14 господарського суду Львівської області). Позивач заперечив проти зарахування вищезгаданої суми в рахунок сплати заборгованості за спірний у справі період часу з огляду на цільове призначення платежу та послався на те, що відповідно до строків сплати орендної плати, які встановлені п. 3.2. Договорів оренди, вказану суму зараховано в рахунок орендних платежів, належних до сплати за листопад 2014 р. Докази зміни відповідачкою цільового призначення платежу шляхом надіслання позивачу відповідної заяви з зазначенням, який саме платіж нею сплачується, за який період, по якому з двох договорів, за яке з двох орендованих приміщень, розташованих по вул. М. Ринок, 3, у м. Дрогобичі станом на дату вирішення справи судом у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані. За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана орендна плата сплачена відповідачем по іншому договору оренди.

Позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди та зобовязання відповідачки повернути обєкт оренди позивачу підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як на підставу своїх позовних вимог в цій частині позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору щодо обовязкового страхування орендованого майна, а також на несвоєчасне та неповне внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна страхування орендарем взятого ним в оренду майна є істотною умовою договору оренди. Підпунктом 4.3.10 Договору визначено обовязок відповідача проводити страхування обєкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 04.08.2013 р. по 00 год. 00 хв. 29.10.2013 р. обєкт оренди застрахованим не був.

Крім цього, відповідно до пункту 2.4. Договору він може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обовязок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обовязком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України Про оренду державного та комунального майна, згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобовязань. При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням субєктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Вище викладені висновки суду щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02 січня 2009 р. та зобовязання відповідача повернути позивачу обєкт оренди за цим договором відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 08.05.2012 р. у справі № 5021/966/2011. Згідно з нормами ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Судом встановлено, станом на час звернення до суду з позовом відповідачем допущено заборгованість у сумі 2127,72 грн., яка становить заборгованість, що виникла майже як за десять місяців користування майном. Вказане порушення Договору є істотним, а тому вимога позивача про розірвання договору оренди є правомірною.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Згідно з пунктом 7.3 Договору у разі розірвання цього договору, закінчення строку дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт в належному стані з урахуванням підпунктів 4.3.8, 4.3.14, 7.1 та 7.2 цього договору.

Враховуючи наведене, вимога позивача про зобовязання повернути нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, вулиця Малий Ринок, 3, за актом приймання-передачі підлягає задоволенню.

Заперечення відповідачки проти позову не беруться судом до уваги як такі, що не спростовують наведених вище висновків суду про порушення зобовязань відповідачем в частині внесення орендної плати, відсутності договору страхування предмета оренди в період з 04.08.2013 р. по 00 год. 00 хв. 29.10.2013 р. та наявності, внаслідок цього, підстав для розірвання Договору.

Судові витрати у справі на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 526, 530, 610, 762, 782 Цивільного кодексу України, статтями 43, 33, 38, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Дрогобицький Ринок (вулиця Малий Ринок, 3, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 03337728) 2127,72 грн. боргу та 4263 грн. судового збору.

3. Розірвати договір оренди від 02.01.2009 р. нежитлових приміщень, будинків та споруд, предметом якого є оренда нежитлового, підвального, приміщення загальною площею 28,4 м 2 , розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. М. Ринок, 3, укладений між Комунальним підприємством Дрогобицький Ринок (вулиця Малий Ринок, 3, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 03337728) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

4. Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути Комунальному підприємству "Дрогобицький Ринок" (вулиця Малий Ринок, 3, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 03337728) шляхом підписання акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 28,4 м2, що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, вулиця Малий Ринок, 3.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

7. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 15.06.2015 р.

Суддя Запотічняк О.Д.