ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2015 р.Справа№ 914/1497/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)
до відповідача: ФОП ОСОБА_1 (м. Львів)
про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11664,54 грн.
Суддя: В.М. Пазичев
При секретарі: В.С. Пшеничній
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 2302-вих.-1326 від 05.06.2015 року.
від відповідача: ОСОБА_3 довіреність б/ н від 22.05.2015 року.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до ФОП ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11664,54 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 19.05.2015 року. Ухвалою суду від 19.05.2015 року розгляд справи відкладено до 25.05.2015 року, для надання доказів. 25.05.2015 року по справі оголошено перерву до 28.05.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 28.05.2015 року розгляд справи відкладено до 03.06.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 03.06.2015 року розгляд справи відкладено до 11.06.2015 року, для надання доказів та згідно клопотання відповідача. У судовому засіданні 11.06.2015 року оголошено перерву до 16 год. 30 хв.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.05.2015 року, про відкладення від 19.05.2015 року, від 28.05.2015 року, 03.06.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
27.05.2015 року за вх. № 22045/15 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.05.2015 року, про відкладення від 19.05.2015 року, від 28.05.2015 року, 03.06.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
25.05.2015 року за вх. № 21530/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та надання ознайомлення з матеріалами справи.
28.05.2015 року за вх. № 22204/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
03.06.2015 року за вх. № 22692/15 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
03.06.2015 року за вх. № 22711/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
11.06.2015 року за вх. № 24278/15 відповідач подав клопотання про визнання позовних вимог та розстрочення виконання рішення суду про стягнення 11664, 54 грн. терміном на 6 місяців зі сплатою боргу рівними частинами кожного місяця.
11.06.2015 року за вх. № 24279/15 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 11.06.2015 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, 03.07.2012 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено Договір № 0-84-12(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі - Договір).
Позивач зазначає, що, відповідно до розділу 7 Договору, термін дії договору встановлюється на три роки (три сезони): з 01.06.2012 р. до 31.10.2012 р., з 01.04.2013 р. до 31.10.2013 р. та з 01.04.2014 р. до 31.10.2014 р.
Позивач наголошує, що, відповідно до п. 2.1.1 Договору, предметом цього договору є конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 76,50 кв. м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 45 а.
Позивач звертає увагу на те, що умовами Договору (п. 3.2.) передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об'єктом площею 76,50 кв. м. щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Пунктом 2.2.2 Договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.
Позивач зазначає, що, згідно з розрахунком орендної плати, відповідачем орендна плата вносилась невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 25.03.2015 р. за період з 01.09.2012 р. по 01.11.2014 р. допущено заборгованість в сумі 11664,54 грн., що є предметом стягнення за позовом.
Згідно з п. 1.1 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 р. № 219, до повноважень Департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.
Згідно з п.1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.
Відповідно до Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 р. № 2451, укладання договорів оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на окремих конструктивних елементах благоустрою комунальної власності, справляння орендної плати здійснює управління комунальної власності департаменту економічної політики.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення 11664,54 грн. визнає в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що дана заборгованість виникла внаслідок певних сімейних обставин, які склалися у житті відповідачки та юридичної необізнаності останньої. Згідно виписки з історії хвороби №14463 ОСОБА_1Є з 17.06.2013 року по 27.06.2013 року перебувала на лікуванні в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої допомоги. Протягом тривалого часу хворів батько відповідачки ОСОБА_4, який помер 24.07.2014 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.
17 березня 2014 року відповідачкою було надіслано листа на адресу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору оренди на розміщення літнього майданчику № 084-12 (П), оскільки з 01.06.2013 року нею діяльність не здійснюється.
На підтвердження направлення даного листа наявна відповідь на адвокатський запит Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.06.2015 року за №2302-1698, згідно якої, вищезазначене звернення ОСОБА_1 було зареєстроване у відділі «Центр надання адміністративних послуг» 28.03.2014 року Ш-М-6787. Однак в силу своєї юридичної необізнаності та сімейних обставин, відповідачка не розірвала даного договору, та як наслідок виникла така заборгованість по ньому.
11.06.2015 року за вх. № 24278/15 відповідач подав клопотання про розстрочення виконання рішення суду про стягнення 11664,54 грн. терміном на 6 місяців зі сплатою боргу рівними частинами кожного місяця.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.
Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, 03.07.2012 р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено Договір № 0-84-12(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі - Договір).
Відповідно до розділу 7 Договору, термін дії договору встановлюється на три роки (три сезони): з 01.06.2012 р. до 31.10.2012 р., з 01.04.2013 р. до 31.10.2013 р. та з 01.04.2014 р. до 31.10.2014 р.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору, предметом цього договору є конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 76,50 кв. м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 45 а.
Умовами Договору (п.3.2.) передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об'єктом площею 76,50 кв. м. щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Пунктом 2.2.2 Договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.
Згідно з розрахунком орендної плати, відповідачем орендна плата вносилась невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 25.03.2015 р. за період з 01.09.2012 р. по 01.11.2014 р. допущено заборгованість в сумі 11664,54 грн., що є предметом стягнення за позовом.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення 11664,54 грн. визнає в повному обсязі.
Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Отже, як вбачається із представлених суду матеріалів, відповідач не виконав свої договірні зобовязання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11664,54 грн.
11.06.2015 року за вх. № 24278/15 відповідач подав клопотання про розстрочення виконання рішення суду про стягнення 11664,54 грн. терміном на 6 місяців зі сплатою боргу рівними частинами кожного місяця.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів, а також враховуючи те, що позивач подав обґрунтування правової позиції, в якому не заперечує проти розстрочення на строк, що зазначений у заяві відповідача, суд прийшов до висновку, що, з метою надання можливості добровільного виконання відповідачем судового рішення, з урахуванням фінансового становища відповідача, необхідно розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості у таких розмірах:
- до 30 червня 2015 року 1944,09 грн.
- до 31 липня 2015 року 1944,09 грн.
- до 31 серпня 2015 року 1944,09 грн.
- до 30 вересня 2015 року 1944,09 грн.
- до 31 жовтня 2015 року 1944,09 грн.
- до 30 листопада 2015 року 1944,09 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11664,54 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1827,00 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 3179 від 08.04.2015 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов - задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79007, м. Львів, вул. Рапапорта, 11/7, ідент. код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 11664 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 54 коп. основного боргу, шляхом розтермінування стягнення заборгованості у таких розмірах:
- до 30 червня 2015 року 1944,09 грн.
- до 31 липня 2015 року 1944,09 грн.
- до 31 серпня 2015 року 1944,09 грн.
- до 30 вересня 2015 року 1944,09 грн.
- до 31 жовтня 2015 року 1944,09 грн.
- до 30 листопада 2015 року 1944,09 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79007, м. Львів, вул. Рапапорта, 11/7, ідент. код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.06.2015 року.
Судове рішення № 45037721, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1497/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: