Рішення № 45034946, 15.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.15р. Справа № 904/2547/15Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України в особі Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 154341115грн.09коп.

Представники:

Прокурор: Масенко Артем Олександрович, посв. №024234 від 24.01.14р.

Від позивача-1: Кайнога Я.О., дов. №351 від 25.12.2014р.

Від позивача-2: Крамаренко Г.М., дов. №14/31 від 06.11.2014р.

Від відповідача: Миткалик Є.В., дов. №00.01.0136 від 10.07.2014р.

в судовому засіданні від 15.04.2015р. проголошувалась перерва до 18.05.2015р., з 02.06.2015р. до 08.06.2015р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» м. Дніпродзержинськ до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» м. Дніпродзержинськ з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 58921414грн.29коп., пені в розмірі 26015967грн.29коп., 3% річних в розмірі 9376812грн.98коп., інфляційної складової в розмірі 60026920грн.53коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення відповідачем положень договору поставки №11/12 від 30.09.2011р. щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води та підживлювальної води для підживлення системи теплопостачання; акти встановлення кількості переданої теплової енергії від 10.04.2013р., від 01.11.2013р., від 01.12.2013р., від 01.01.2014р. та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №123 від 30.04.2013р., №308 від 31.10.2013р., №338 від 30.11.2013р., №365 від 31.12.2013р.

Прокурор зазначає, що внаслідок несплати вартості переданої теплової енергії за квітень, жовтень, листопад та грудень 2013р. утворилась заборгованість в розмірі 5892141грн.29коп.

На підставі пункту 3.9 договору №11/12 від 30.09.2011р. прокурор нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 26015967грн.29коп. за період з 20.09.2014р. по 19.03.2015р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України прокурор також заявив до стягнення суми 3%річних в розмірі 9376812грн.98коп. за період з 16.04.2013р. по 19.03.2015р. та суму інфляційної складової в розмірі 60026920грн.53коп. за період квітень 2013р.-лютий 2015р.

Відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, мотивуючи це помилковістю порушення провадження у справі та відсутності інтересів держави у вказаному спорі між двома господарюючими суб'єктами.

У поясненнях №10-25-7203 від 14.04.2015р. Фонд державного майна України підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі та вказав на помилковість висновків відповідача про відсутність порушених інтересів держави в даній справі.

У відзиві №00.01.2055 від 14.05.2015р. відповідач зазначив наступне.

Протягом періоду з 18.11.2013р. по 15.01.2014р. підприємством було перераховано 4906457грн.92коп. відповідно до рахунку №107 від 06.11.2013р., але ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» самовільно відніс вказані кошти на погашення заборгованості, присудженої до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р. у справі №904/1460/13г. Відповідач стверджує, що розмір заборгованості, яка є предметом розгляду в цій справі, має бути зменшений на вказану суму.

Підприємство перебуває в складному фінансово-економічному стані, що підтверджується копією балансу та звіту про фінансові результати. Наведене є наслідком процесів, що склалися в житлово-комунальній галузі. Посилаючись на вказані обставини, відповідач також просить зменшити розмір пені на 80%.

У доповненнях до відзиву №00.01.2082 від 26.05.2015р. відповідач вказав, що 24.04.2013р. ним було сплачено суму в розмірі 2053063грн.01коп., яка мала бути спрямована на погашення поточного боргу за квітень 2013р. А позивач безпідставно зарахував вказану суму на погашення боргу минулих періодів.

На адресу суду була надана заява ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» №1281 від 28.05.2015р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказав, що позовні вимоги складаються з двох частин:

- стягнення суми боргу за період квітень 2013р., жовтень-грудень 2013р. в сумі 58921414грн.29коп. та нарахованих на вказаний борг сум пені в розмірі 15272290грн.12коп. за період з 25.03.2014р. по 24.03.2015р., 3% річних в розмірі 2256596грн.26коп. за період з 21.05.2013р. по 19.03.2015р., інфляційної складової в розмірі 9617175грн.14коп. за період червень 2013р. - лютий 2015р.

- стягнення пені в розмірі 28510461грн.56коп., нарахованої за період з 25.04.2013р. по 24.03.2015р., 3% річних в сумі 6807238грн.34коп. нарахованих за період з 16.04.2013р. по 19.03.2015р., інфляційної складової в розмірі 38984217грн.84коп., нарахованої за період 16.04.2013р. по 19.03.2015р. Вказані суми нараховані за несплату боргу, що виник за період лютий 2012р. - березень 2013р., присудженого до стягнення згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р. у справі №904/1460/13г.

У зв'язку зі зміною періоду нарахування позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 58921414грн.29коп., пеню в розмірі 44137751грн.69коп., 3% річних в розмірі 9376812грн.98коп., інфляційну складову в розмірі 60026920грн.53коп.

Також ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було зазначено, що суми 4906457грн.92коп. та 2053063грн.01коп. були спрямовані на погашення заборгованості минулих періодів на підставі пункту 3.8 договору.

Заслухавши доводи сторін та прокурора, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією прокурора та сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі - постачальник) та Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (далі - покупець) був укладений договір поставки теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб населення, установ і організацій, що фінансуються із державного та місцевих бюджетів, та інших суб'єктів господарювання №11/12 від 30.09.2011р. (далі - договір).

За змістом пункту 1.1 вказаного договору постачальник взяв на себе зобов'язання постачати покупцю на межі балансового розмежування теплову енергію у вигляді гарячої води в заявлених обсягах, а покупець зобов'язується оплачувати одержану ним теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору постачальник зобов'язується виробити та передати покупцю на межі балансового розмежування підживлювальну воду для підживлення системи теплопостачання, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість на умовах цього договору.

У випадках визначених договором, постачальник зобов'язується передати покупцю на межі балансового розмежування технічну воду для підживлення системи теплопостачання, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити її вартість, на умовах цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» були виконані належним чином договірні зобов'язання (акти встановлення кількості переданої теплової енергії від 10.04.2013р., від 01.11.2013р., від 01.12.2013р., від 01.01.2014р. та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №123 від 30.04.2013р., №308 від 31.10.2013р., №338 від 30.11.2013р., №365 від 31.12.2013р., підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств). Прокурор та позивач стверджують, що розмір заборгованості з оплати вартості поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води та підживлювальної води для підживлення системи теплопостачання за період квітень 2013р., жовтень-грудень 2013р. дорівнює 58921414грн.29коп.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунки за виконані постачальником поставки та поставлену ним підживлювальну і технічну воду проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених цін (тарифів).

Відповідно до пункту 3.7 договору покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника авансовий платіж у розмірі 30% (відсотків) передбаченому цим договором за п'ять днів до начала здійснення поставки теплової енергії. Решта 70% (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів поставки теплової енергії сплачується покупцем протягом місяця поставки.

Згідно з пунктом 3.8 договору покупець зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за передану йому теплову енергію та підживлювальну воду, у тому числі технічну, на підставі акту приймання-передачі теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за звітним.

При цьому, сторони передбачили, що при наявності заборгованості покупця за даним договором, постачальник враховує грошові кошти, отримані від покупця, як погашення існуючої заборгованості за поставлену теплову енергію та підживлювальну воду, в тому числі, і технічну, за даним договором.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вказане положення договору, позивач спрямовував кошти, отримані від відповідача на погашення заборгованості, яка виникла раніше та присуджена до стягнення рішенням суду у справі №904/1460/13г.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем неодноразово підписувались без зауважень та заперечень акти звіряння розрахунків між сторонами за договором №11/12 від 30.09.2011р., в яких фіксувались окремо суми боргу та штрафних санкцій, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р., та сума боргу нарахованого за період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р. в розмірі 58921414грн.29коп.

Таким чином, сторонами був погоджений порядок зарахування платежів згідно дати виникнення зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми боргу за період квітень 2013р., жовтень-грудень 2013р. в сумі 58921414грн.29коп.

В пункті 3.9 договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати вартості теплової енергії, в тому числі і вартості підживлювальної та технічної води, покупець сплачує постачальнику, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

При цьому нарахування пені за даним пунктом не припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано та здійснюється постачальником за весь час прострочення покупцем виконання грошового зобов'язання і до повного погашення ним заборгованості.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р. у справі №904/1460/13-г (з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2014р. про виправлення описки) були задоволені позовні вимоги ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 162994259грн.48коп. за періоди лютий - грудень 2012р. та січень - березень 2013р., пені в розмірі 16196339грн.10коп.за період з 16.01.2012р. по 15.04.2013р., 7% штрафу в розмірі 10659364грн.66коп., 3% річних в розмірі 3265738грн.53коп. за період з 21.11.2011р. по 15.04.2013р.

В даному провадженні прокурор та позивач заявляють до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційної складової, нарахованих як на суму боргу в розмірі 58921414грн.29коп., так і на суми заборгованості за період лютий 2012р. - березень 2013р., присуджені до стягнення згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р. у справі №904/1460/13г. А саме -

- стягнення пені в сумі 15272290грн.12коп. за період з 25.03.2014р. по 24.03.2015р., 3% річних в розмірі 2256596грн.26коп. за період з 21.05.2013р. по 19.03.2015р., інфляційної складової в розмірі 9617175грн.14коп. за період червень 2013р. - лютий 2015р., нарахованих за невиконання зобов'язань з оплати переданої теплової енергії, підживлювальної та технічної води в квітні, жовтні, листопаді, грудні 2013 року

- стягнення пені в сумі 28510461грн.56коп., нарахованої за період з 25.04.2013р. по 24.03.2015р., 3% річних в сумі 6807238грн.34коп. нарахованих за період з 16.04.2013р. по 19.03.2015р., інфляційної складової в розмірі 38984217грн.84коп., нарахованої за період 16.04.2013р. по 19.03.2015р. Вказані суми нараховані за несплату боргу, що виник за період лютий 2012р. - березень 2013р., присудженого до стягнення згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р. у справі №904/1460/13г.

Дослідивши розрахунок, заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про помилковість подання позову прокурором в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» м. Дніпродзержинськ.

Оскільки Фонд державного майна України здійснює управління державною часткою в статутному капіталі ПАТ «Дніпродзержинська теплоцентраль», яка дорівнює 99,9%, позов подано з дотриманням вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлена до стягнення сума пені в розмірі 44137751грн.69коп. є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Зокрема те, що заборгованість виникла внаслідок несплати споживачами, у тому числі, населенням, послуг з теплопостачання; значний розмір невідшкодованої різниці в тарифах тощо.

За власною ініціативою суд зменшує розмір пені з 44137751грн.69коп. до 22068875грн.85коп. та вважає, що в даному випадку буде дотриманий баланс інтересів сторін.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» м. Дніпродзержинськ до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» м. Дніпродзержинськ про стягнення суми боргу в розмірі 58921414грн.29коп., пені в розмірі 44137751грн.69коп., 3%річних в розмірі 9376812грн.98коп., інфляційної складової в розмірі 60026920грн.53коп. - задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 44137751грн.69коп. до 22068875грн.85коп.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» м. Дніпродзержинськ (Ідентифікаційний код 03342573, місцезнаходження - 51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоцентраль» м. Дніпродзержинськ (Ідентифікаційний код 00130820, місцезнаходження - 51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, буд.2) суму боргу в розмірі 58921414грн.29коп., пеню в розмірі 22068875грн.85коп., 3%річних в розмірі 9376812грн.98коп., інфляційну складову в розмірі 60026920грн.53коп.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» м. Дніпродзержинськ (Ідентифікаційний код 03342573, місцезнаходження - 51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 73080грн.

Видати накази після набрання чинності.

В судовому засіданні від 08.06.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 15.06.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова