Постанова № 45033438, 15.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2015 року 15:21 № 826/10345/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києвіпро скасування постанов, припинення чинності арешту,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, у якій просить суд:

-скасувати постанову відповідача від 30.01.2015 ВП №46289561 про відкриття виконавчого провадження;

-скасувати постанову відповідача від 30.01.2015 ВП №46287536 про відкриття виконавчого провадження;

-припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення накладені в рамках виконавчого провадження №44615155.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Посилався на те, що ОСОБА_1 сплатив у добровільному порядку борг, який підлягав стягненню у виконавчому провадженні №44615155. З огляду на зазначене, вважає, що постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2015 ВП №46289561 та №46287536, згідно яких здійснюється примусове стягнення з боржника виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій, накладених у виконавчому провадженні №44615155. Вважає, що арешт майна боржника та інші заходи примусового виконання рішення накладені в рамках виконавчого провадження №44615155 мають бути припинені.

Відповідач явку свого представника у жодне судове засідання не забезпечив. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

На вимогу суду надані копії матеріалів виконавчих проваджень №44615155, №46289591 та №46287536.

В судове засідання 11.06.2015 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №44615155 щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 16.05.2014 №28/756/2335/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми боргу 436 379,21 грн.

У звязку з невиконанням боржником судового рішення у добровільному порядку, державний виконавець виніс постанову від 22.09.2014 ВП №44615155 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 43 637,92 грн.

Крім того, 29.01.2015 державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 116,82 грн.

Того ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №44615155, у якій, зокрема, вказано про те, що постанови про виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій підлягають виділенню в окремі провадження.

30.01.2015 державний виконавець виніс постанови про відкриття провадження, якими відкрито:

- виконавче провадження №46289561 про примусове виконання постанови відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 22.09.2014 №44615155 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 43 637,92 грн.;

- виконавче провадження №46287536 про примусове виконання постанови відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 29.01.2015 №44615155 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 116,82 грн.

Про зазначені постанови позивач дізнався під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, що підтверджується копією розписки про ознайомлення (а.с. 21 Т.І).

Не погоджуючись з постановами про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2015 №46289561 та №46287536, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Матеріали справи свідчать про те, що до відповідача від стягувача (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») надійшла заява про закінчення виконавчого провадження у звязку із фактичним виконанням боржником судового рішення, а саме погашенням позивачем заборгованості.

У звязку з цим, на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2015 ВП №46615155.

Відповідно до частини 6 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Керуючись даною нормою, відповідач виніс оскаржувані постанови від 30.01.2015 ВП №46289561 та №46287536 про відкриття виконавчого провадження.

Позивач, в обґрунтування протиправності вказаних постанов посилався виключно на те, що сплатив суму грошового зобовязання згідно виконавчого листа Оболонського районного суму міста Києва від 16.05.2014 №2/756/2335/13 у добровільному порядку, а тому у відповідача не було підстав для стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Суд відхиляє наведені доводи позивача, оскільки станом на дату розгляду даної справи постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.09.2014 ВП №44615155 (а.с. 66 Т.І) та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 29.01.2015 ВП №44615155 (а.с. 80 Т.І) не скасовані та є чинними. Доказів оскарження даних постанов суду не надано.

Отже, відповідач, відкриваючи виконавчі провадження №46289561 та №46287536 на підставі вказаних постанов діяв у відповідності до положень законодавства, у звязку з чим підстави для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2015 ВП №46289561 та №46287536 відсутні.

Щодо позовних вимоги про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення, накладених в рамках виконавчого провадження №44615155, суд зазначає наступне.

08.09.2014 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві ВП №44615155 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої на все майно ОСОБА_1 накладено арешт та заборону здійснювати відчуження.

Частиною 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що станом на дату винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №44615155, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не були стягнуті, то підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 були відсутні.

Таким чином, позовна вимога про припинення чинності арешту майна боржника в рамках виконавчого провадження №44615155 задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога про скасування інших заходів примусового виконання рішення, накладених в рамках виконавчого провадження №44615155, оскільки дане виконавче провадження було закінчено 29.01.2015, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження, що свідчить про завершення будь-яких виконавчих дій у даному виконавчому провадженні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський