Постанова № 45033055, 15.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2015 року № 826/3998/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до треті особи Кабінету Міністрів України Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Державну фіскальну службу України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Державну пенітенціарну службу України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту України, Управління державної охорони України, Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру України, Міністерство фінансів Українипровизнання протиправними та скасування доручення № 10874/1/1-14 від 10.04.2014, протокольних рішень № 74 від 08.09.2014, № 76 від 11.09.2014 та зобов'язання утриматись від вчинення дій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування доручення № 10874/1/1-14 від 10.04.2014, протокольних рішень №74 від 08.09.2014, № 76 від 11.09.2014 та зобов'язання утриматись від вчинення дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2015 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Державну фіскальну службу України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Державну пенітенціарну службу України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту України, Управління державної охорони України, Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру України, Міністерство фінансів України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 318 від 22.04.2005 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги" виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ здійснюється за їх письмовою згодою через уповноважені банки, які визначаються за результатами відкритого конкурсу, при цьому жодних пріоритетів для банків державної форми власності чинним законодавством не встановлено, а отже враховуючи те, що позивач є уповноваженим банком з обслуговування зарплатних проектів бюджетних організацій за результатами всіх конкурсів Міністерства фінансів України, у відповідача були відсутні правові підстави для видання доручення № 10874/1/1-14 від 10.04.2014 та протокольних рішень №74 від 08.09.2014, № 76 від 11.09.2014.

Представник позивача у судовому засіданні 04.06.2015 підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позову у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення були ухвалені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством та з метою, з якою це повноваження надано. Також відповідач зазначив про те, що протокольні рішення Кабінету Міністрів України за своєю правовою природою, не є актами у розумінні частини першої статті 117 Конституції України, статті 52 Закону України «Про Кабінету Міністрів України» та частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 04.06.2015 представники третьої особи 1, третьої особи 3, третьої особи 4, третьої особи 6, третьої особи 7, третьої особи 8, третьої особи 9, третьої особи 10, третьої особи 12 заперечили проти позовних вимог, підтримали позицію відповідача та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представники третьої особі 2, третьої особи 5 та третьої особи 11 у судове засідання 04.06.2015 не прибули, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, через канцелярію суду 08.06.2015 від третьої особи 11 надійшло клопотання в якому вона просила суд розглядати справу без її участі .

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" є переможцем конкурсу з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватись виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ.

10.04.2014 Премєр Міністром України видано доручення № 10874/1/1-14, адресоване Міністерствам, іншим державним органам влади (за списком).

08.09.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення оформлене протоколом № 74, в розділі «3. Рішення з окремих питань», якого у тому числі зазначено наступне: "2. Міноборони, МВС, МЗС, ДФС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінню державної охорони, Державній фельд'єгерській службі, Головному управлінню розвідки Міноборони, СБУ, Генеральній прокуратурі (за згодою) разом з Мінфіном невідкладно вжити заходів до переведення виплати заробітної плати працівників та військовослужбовців - учасників антитерористичної операції через державні банки."

11.09.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення оформлене протоколом №76, в розділі «2. Рішення з окремих питань» якого, у тому числі зазначено наступне: «1. МВС, Міноборони, Мін'юсту, СБУ, ДФС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Державній службі охорони, ДПтС:

забезпечити до 1 листопада 2014 р. укладення з державними банками договорів щодо виплати заробітної плати працівникам;

вжити до 1 грудня 2014 р. заходів відповідно до законодавства щодо забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування державними банками суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та інших підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління зазначених органів.».

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" не погоджуючись з дорученням № 10874/1/1-14 від 10.04.2014 та протокольними рішеннями №74 від 08.09.2014, №76 від 11.09.2014 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В частині щодо оскарження доручення № 10874/1/1-14 від 10.04.2014 суд зазначає наступне.

Частиною першої та пунктом1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обовязковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є безпосередній вплив рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обовязків.

Рішеннями субєкта владних повноважень, які у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути оскаржені до суду необхідно розуміти, як нормативно правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Чинне законодавство не дає правового визначення поняття правовий акт індивідуальної дії.

Проте, зі змісту пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що правовий акт індивідуальної дії, є різновидом рішення субєкта владних повноважень.

Зі змісту наведених визначень суд вбачає, що правовий акт індивідуальної дії (доручення №10874/1/1-14 від 10.04.2014 за підписом А. Яценюка) своїми приписами має породжувати права і обовязки конкретних осіб, на яких спрямована його дія та впливати на права таким рішенням.

У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту, як субєкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого субєкта і відповідно інший субєкт зобовязаний виконати його вимоги.

Аналіз змісту доручення №10874/1/1-14 від 10.04.2014 за підписом А. Яценюка дає підстави дійти висновку, що вказане доручення не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не встановлює обовязкові до виконання приписи.

З огляду на зазначене позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування доручення №10874/1/1-14 від 10.04.2014 є необгрутованими та не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 113 та пунктом 9 частини першої статті 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 зазначеного Закону діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Згідно з частинами першою та восьмою статті 46 зазначеного Закону організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання. Засідання Кабінету Міністрів України стенографується, його рішення оформлюється протоколом, який є офіційним документом.

Таким чином, Кабінет Міністрів України вищим органом у системі органів виконавчої влади, організаційною формою роботи якого є його засідання, рішення, прийняті за результатами яких оформлюється протоколом, який є офіційним документом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №318 від 22.04.2005 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги" установлено, що з метою підвищення ефективності управління бюджетними коштами, зменшення витрат, пов'язаних з отриманням готівки в установах банків, її доставкою до бюджетних установ та охороною, сприяння розширенню безготівкових розрахунків та здешевлення банківських кредитів для реального сектору економіки і громадян виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ здійснюється за їх письмовою згодою через уповноважені банки, які визначаються за результатами відкритого конкурсу, що проводиться постійно діючою комісією у порядку, встановленому Міністерством фінансів.

Згідно з пунктами 2 та 5 розділу І Порядку проведення відкритого конкурсу з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1086 від 24.09.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2010 за №877/18172 встановлено, що уповноважені банки визначаються шляхом конкурсного відбору за результатами відкритого конкурсу (далі - Конкурс), що проводиться постійно діючою конкурсною комісією (далі - Комісія) відповідно до цього Порядку. За результатами Конкурсу банк визнається уповноваженим на право виплати заробітної плати на всій території України.

Відповідно до пунктів 3, 4 та 5 розділу IV зазначеного Порядку переможцями Конкурсу визнаються банки-претенденти, які виконали вимоги пункту 1 розділу III цього Порядку. Рішення Комісії щодо визначення переможців Конкурсу оформлюється протоколом про визначення переможців Конкурсу, який затверджується Головою Комісії або у разі його відсутності заступником Голови Комісії. Після підписання протоколу про визначення переможців результати Конкурсу публікуються у газеті "Урядовий кур'єр" та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України протягом 3 днів з моменту його підписання.

Пунктом 9 розділу IV Порядку проведення відкритого конкурсу з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1086 від 24.09.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2010 за №877/18172 встановлено, що у разі порушення уповноваженими банками вимог, встановлених підпунктом "з" пункту 1 розділу III та/або пунктом 7 розділу IV цього Порядку, та/або переведення уповноваженого банку - учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до категорії тимчасових учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або виключення банку із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або призначення тимчасової адміністрації в уповноваженому банку Комісія має право звернутися з письмовим застереженням щодо усунення порушення та/або прийняття рішення про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку. Рішення про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку приймається Комісією, якщо уповноваженим банком протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання такого застереження не усунуто порушення, вказане у письмовому застереженні, крім випадків переведення уповноваженого банку до категорії тимчасового учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або виключення із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або призначення тимчасової адміністрації в уповноваженому банку. У разі необхідності прийняття рішення про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку засідання Комісії може скликатися позачергово.

Згідно з пунктом 10 зазначеного Порядку інформація про прийняття рішення про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку публікується у газеті "Урядовий кур'єр", а також розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України протягом 3 днів з моменту його прийняття.

Отже, виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ здійснюється за їх письмовою згодою через уповноважені банки, які визначаються шляхом конкурсного відбору за результатами відкритого конкурсу, що проводиться постійно діючою конкурсною комісією, яка у разі порушення уповноваженими банками вимог наділена повноваженнями звернутися з письмовим застереженням щодо усунення порушення та/або прийняття рішення про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку. При цьому чинним законодавством не визначено жодних переваг для державних банків, які є уповноваженими банками, щодо укладання з ними органами державної влади договорів щодо виплати заробітної плати працівникам.

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

З аналізу копії витягу з протоколу № 74 від 08.09.2014, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що в рішенні оформленому зазначеним протоколом викладено вимогу Міноборони, МВС, МЗС, ДФС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінню державної охорони, Державній фельд'єгерській службі, Головному управлінню розвідки Міноборони, СБУ, Генеральній прокуратурі (за згодою) разом з Мінфіном щодо невідкладного вжиття заходів до переведення виплати заробітної плати працівників та військовослужбовців - учасників антитерористичної операції через державні банки.

Відповідно до витягу з протоколу № 76 від 11.09.2014, копія якого наявна в матеріалах справи, в рішенні оформленому зазначеним протоколом викладено вимогу МВС, Міноборони, Мін'юсту, СБУ, ДФС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Державній службі охорони, ДПтС щодо забезпечення до 01.11.2014 укладення з державними банками договорів щодо виплати заробітної плати працівникам та вжиття заходів відповідно до законодавства щодо забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування державними банками суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та інших підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління зазначених органів.

Таким чином, рішення оформлені протоколами № 74 від 08.09.2014 та № 76 від 11.09.2014 містять вимоги спрямовані до Міноборони, МВС, МЗС, ДФС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінню державної охорони, Державній фельд'єгерській службі, Головному управлінню розвідки Міноборони, СБУ, Генеральній прокуратурі (за згодою) щодо укладання договорів щодо виплати заробітної плати працівникам не з усіма уповноженими банками, через які має здійснюватись виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 318 від 22.04.2005 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги" та Порядком проведення відкритого конкурсу з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1086 від 24.09.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2010 за №877/18172, а виключно з державними банками.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що рішення оформлені протоколами № 74 від 08.09.2014 та № 76 від 11.09.2014 в частині щодо вимог стосовно укладання договорів щодо виплати заробітної плати працівникам суперечить положенням Закону України "Про захист економічної конкуренції", постанові Кабінету Міністрів України № 318 від 22.04.2005 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги" та Порядку проведення відкритого конкурсу з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1086 від 24.09.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2010 за №877/18172.

Щодо позовної вимоги викладеної у пункті 5 прохальної частини позовної заяви суд зазначає, що позивач просить суд зобовязати відповідача утриматись від вчинення дій, спрямованих на примусове переведення підпорядкованих міністерств, центральних органів державної влади та підприємств державної форми власності та всіх працівників зазначених установ на обслуговування виключно у державні банки, при цьому на обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на прийняття відповідачем рішень оформлених протоколами № 74 від 08.09.2014 та № 76 від 11.09.2014, які, як було встановлено судом було прийнято з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 22.04.2005 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги" та Порядку проведення відкритого конкурсу з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1086 від 24.09.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2010 за №877/18172.

З огляду на викладене суд вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Кабінету Міністрів України № 74 від 08.09.2014 яким Міноборони, МВС, МЗС, ДФС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінню державної охорони, Державній фельд'єгерській службі, Головному управлінню розвідки Міноборони, СБУ, Генеральній прокуратурі (за згодою) разом з Мінфіном надано доручення невідкладно вжити заходів до переведення виплати заробітної плати працівників та військовослужбовців - учасників антитерористичної операції через державні банки.

3.Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Кабінету Міністрів України № 76 від 11.09.2014 яким МВС, Міноборони, Мін'юсту, СБУ, ДФС, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Державній службі охорони, ДПтС надано доручення: забезпечити до 01.11.2014 укладення з державними банками договорів щодо виплати заробітної плати працівникам; вжити до 01.12.2014 заходів відповідно до законодавства щодо забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування державними банками суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та інших підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління зазначених органів.

4.Зобов'язати Кабінет Міністрів України утриматись від вчинення дій, спрямованих на примусове переведення підпорядкованих міністерств, центральних органів державної влади та підприємств державної форми власності та всіх працівників зазначених установ на обслуговування виключно у державні банки в супереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 318 від 22.04.2005 "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги".

5.В решті позовних вимог -відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

І.М. Погрібніченко