Постанова № 45032908, 04.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2015 року № 826/19764/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів Келеберди В.І., Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2провизнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2/759/42/13 від 16.05.2013 та на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва по справі № 22-9535/13 від 10.09.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не прибули.

23.03.2015 до суду надійшли письмові заперечення Державної реєстраційної служби України з проханням відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що позивач не позбавлена права повторно звернутися із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за умови усунення перешкод.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2003 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір № 1359 купівлі-продажу квартири за номером АДРЕСА_1.

27 листопада 2008 року між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір № 6420 позики грошових коштів з вимогою повернення.

Згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2010 по справі № 2-2066-1/09 вбачається, що 27.11.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в якості забезпечення повернення позики був укладений договір іпотеки (нерухомого майна), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2013 по справі №2/759/42/13 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: В ДВС Святошинського районного управління юстиції в м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2013 по справі № 22-9535/13 від 10.09.2013 було змінено рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2013 по справі № 2/759/42/13, шляхом викладення абзацу 2 резолютивної частини в наступній редакції: «Звернути стягнення в сумі 435 200.00 грн. за договором позики, укладеним 27.11.2008 p. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Назарук O.В. від 18 березня 2003 p. зареєстрованого в реєстрі № 1359, шляхом надання права іпотекодержателю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на продаж предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 будь-якій особі-покупцеві. Ціну продажу предмету іпотеки визначити на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на час його продажу.».

06.11.2013 ОСОБА_2 подала до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) разом з наступним переліком документів:

- свідоцтво, серія та номер: 490, виданий 04.11.2013, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко O.І.,

- договір іпотеки (дублікат), серія та номер: 494, виданий 04.11.2013, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І.,

- звіт про незалежну оцінку, серія та номер: б/н, виданий 09.09.2013, видавник: ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних»,

- копія паспорту громадянина України та коду ІНН, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 01.12.2000, видавник: Новокаховський MB УМВС України в Херсонській області,

- копія акту прийому передачі документів, серія та номер: б/н, виданий 27.11.2008, видавник: сторони,

- копія Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, серія та номер: 21834323, виданий 27.11.2008, видавник: приватний нотаріус Марченко І.О.,

- копія Витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, серія та номер: 21834436, виданий 27.11.2008, видавник: приватний нотаріус Марченко O.І.,

- копія договору позики грошових коштів, серія та номер: 6421, виданий 27.11.2008, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко І.О.,

- копія договору купівлі-продажу квартири (дублікату), серія та номер: 2159, виданий 07.06.2007, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В.,

- копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, серія та номер: 4100424, виданий 07.06.2007, видавник: приватний нотаріус Назарчук Н.В.,

- копія довідки, серія та номер: 189, виданий 25.05.2009, видавник: Комунальне підприємство з утримання житлового фонду Святошинського району м. Києва,

- копія довідки, серія та номер: 1382, виданий 14.11.2008, видавник: Комунальне підприємство з утримання житлового фонду Святошинського району м. Києва,

- копія рішення суду, серія та номер: ун. № 2-515/11 пр. № 2/759/42/13, виданий 16.05.2013, видавник: Святошинський районний суд м. Києва,

- копія рішення суду, серія та номер: справа № 22-9535/13 p., виданий 10.09.2013, видавник: Апеляційний суд м. Києва,

- копія рішення суду, серія та номер: справа № 2-183-1/10 № 2-2066-1/09, виданий 2.04.2010, видавник: Святошинський районний суд м. Києва,

- копія рішення суду, серія та номер: справа № 2-1612-1/11 № 2-4278-1/10, виданий 28.02.2011, видавник: Святошинський районний суд м. Києва.

08 листопада 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Клюковським Максимом Володимировичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 7760550, згідно якого проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на квартиру, з перенесенням до ДРРПНМ іпотека 8235703, заборона 8235682, що розташована: АДРЕСА_3, за субєктом: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

ОСОБА_1, не погоджуючись з такими діями відповідача та рішенням за № 7760550 від 08.11.2014, звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон України № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно із частиною пятої статті 3 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011 Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Підпунктом 10 пункту 3 вказаного Положення передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Відповідно до пункту першого статті 4 Закону України № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України № 1952-IV, орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок № 703).

Згідно із пунктом 7 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно із пунктом 26 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 703, заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

Згідно із пунктом 31 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 30 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Під час судового розгляду справи, судом було встановлено, що відповідач зареєстрував право власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_3 за ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2/759/42/13 від 16.05.2013 та рішення Апеляційного суду м. Києва по справі № 22-9535/13 від 10.09.2013.

Проте, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2013 по справі № 22-9535/13 від 10.09.2013, яким було змінено рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2013 по справі № 2/759/42/13, не було надано ОСОБА_2 права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_3.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.09.2013 по справі № 22-9535/13 від 10.09.2013 було звернуто стягнення в сумі 435 200.00 грн. за договором позики, укладеним 27.11.2008 p. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Назарук O.В. від 18 березня 2003 p. зареєстрованого в реєстрі № 1359, шляхом надання права іпотекодержателю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на продаж предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 будь-якій особі-покупцеві. Ціну продажу предмету іпотеки визначити на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на час його продажу.

Таким чином, судом було встановлено, що державний реєстратор зареєстрував право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, за ОСОБА_2 без документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідач зареєстрував право власності на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці без згоди іпотекодержателя (ОСОБА_1) та без документу, що підтверджує існування у ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру.

Отже, державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, за ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, було проведено з порушенням пунктів 27, 30, 31 Порядку № 703, що призвело до порушення прав ОСОБА_1.

В той же час, суд звертає увагу позивача, що вимоги про зобовязання відповідача внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно України запис про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 та здійснити державну реєстрацію права власності на двокімнатну квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 спрямовані на майбутнє, а, відтак, задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають меті, визначеній частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

2. Визнати протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Клюковського Максима Володимировича щодо реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_2.

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 листопада 2013 року № 7760550 державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Клюковського Максима Володимировича (прийнятого на підставі поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 38344l0) Реєстраційної служби України щодо реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_2.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді В.І. Келеберда

І.О. Іщук