Ухвала суду № 45032843, 23.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

23 квітня 2015 року м. Київ№ 826/2697/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Білоус А.С. та за участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача Волощенко Н.В., третьої особи не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справіза позовом ОСОБА_4 до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській областітретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: начальник Фастівського МРВ КВІ Амброз Тетяна Василівна провизнання протиправним та скасування п. 1 наказу № 301 від 19 вересня 2014 року, поновлення на посаді та стягнення моральної шкодиНа підставі ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про:

- визнання протиправним та скасування пункту 1 Наказу Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 301 від 19 вересня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Фастівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції», яким начальника Фастівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Київської області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 звільнено із займаної посади;

- поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника Фастівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області;

- стягнення з Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_4 5 000 (п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.

23 квітня 2015 року у судовому засіданні представником відповідача підтримано подане клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Представники позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечували, в той час як представник третьої особи у судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду вказаної справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про пропущення позивачем строку звернення.

Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Обчислення строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України повязується з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто дізналась про рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, а не з моменту коли особі стало відомо, що їй необхідно захистити свої порушені права, свободи чи інтереси.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У той же час, відповідно до ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Частиною першою ст. 21 вказаного вище Закону дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується пункт 1 Наказу Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 301 від 19 вересня 2014 року, яким до позивача застосовано дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення його з посади начальника Фастівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Київської області майора внутрішньої служби.

З вказаним наказом позивач був ознайомлений 20 листопада 2014 року, про що свідчить його розписка. А тому, на його думку, строк звернення до суду має обчислюватися саме з вказаної дати.

У той же час, представник відповідача під час розгляду вказаної справи посилалася на обізнаність позивача про наявність оскаржуваного наказу з 19 вересня 2014 року.

Судом для зясування моменту коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, було викликано в судове засіданні як свідка начальника відділу КВІ Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області ОСОБА_6, який повідомив, що про існування оскаржуваного наказу особисто по телефону 19 вересня 2014 року інформував ОСОБА_4 та пропонував їй прибути для ознайомлення з ним. Про необхідність ознайомлення з оскаржуваним наказом позивача також було повідомлено 22 вересня 2014 року, втім позивач за викликом не прибув та у подальшому пішов на лікарняний.

Таким чином, вказане свідчить про те, що позивач про існування оскаржуваного наказу був обізнаний з 19 вересня 2014 року, у звязку із чим строк, з якого позивач повинен був бути обізнаний про порушення його прав, має обчислюватися саме з вказаної дати.

У той же час ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом 19 лютого 2015 року, що перевищує тримісячний строк, передбачений чинним законодавством України для оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем надано не було.

Отже, за вказаних обставин, позовна заява ОСОБА_4 підлягає залишенню без розгляду, а клопотання представника Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області задоволенню.

Частиною другою ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 165, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області задовольнити.

2. Позовну заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду.

3. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27.04.2015 р.