Ухвала суду № 45032757, 25.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 травня 2015 року № 826/9254/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою

Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

про

стягнення штрафних санкцій у розмірі 10200,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 10200,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/236/14.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" штрафні санкції у сумі 10200,00 грн., які були застосовані до нього постановою про накладення штрафних санкцій № 08-05/3/14 від 05.12.2012.

Також позивач зазначає про те, що вказане постанова була оскаржена в судовому порядку та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 826/105/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області про визнання протиправним дії, визнання протиправною та скасування постанови, яка була отримана позивачем 18.08.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області було надіслано рекомендованою поштовою кореспонденцією 15.05.2015.

Таким чином, позивачем було порушено шестимісячний строк звернення до суду встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, як на обгрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду посилається на те, що у відповідності до наказів керівника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області, у зв'язку зі змінами внесеними до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» постановою Верховної Ради України №1622-VII від 31.07.2014 всі посадові особи сектору ринкового нагляду з 01.08.2014 по 01.04.2015 перебували у відпустці без збереження заробітної плати та не мали можливості виконувати свої посадові обов'язки.

Доказів на підтвердження зазначених фактів позивачем суду надано не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що факт перебування певних посадових осіб органу державної влади у відпустці не можу свідчити про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду .

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про необгрунтованість посилань позивача на факт перебування посадових осіб сектору ринкового нагляду у відпустці, як на обгрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного у матеріалах справи не міститься.

З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі поданої ним позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду

Відповідно до частини сьомої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 10200,00 грн.

.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов