Ухвала суду № 45031957, 18.01.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Черкаси

18 січня 2013 року Справа № 823/119/13-а

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., перевіривши матеріали адміністративного позову приватного сільськогосподарського підприємства «Зеленьківське» (надалі ПСП «Зеленьківське») до головного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему в Тальнівському районі ОСОБА_1, третя особа відділ Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ПСП «Зеленьківське», звернувшись до суду з адміністративним позовом до головного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему в Тальнівському районі ОСОБА_1, третя особа відділ Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку, просить:

-прийняти ухвалу про поновлення процесуальних строків звернення ПСП «Зеленьківське»до адміністративного суду з позовом у звязку з поважністю причин пропуску такого звернення, прийняти адміністративний позов та відкрити провадження у адміністративній справі;

-залучити в якості третьої особи відділ Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області;

-визнати дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему в Тальнівському районі ОСОБА_1 щодо організації та проведення перевірки ПСП «Зеленьківське»та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011р., акту обстеження земельної ділянки від 23.06.2011р. № 63, протоколу про адміністративне правопорушення від 25.06.2011р. №012129, постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 25.06.2011р. за № 8 та розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 39,15 га в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області в розмірі 49683,00 грн. неправомірними;

-визнати протиправним та скасувати розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 39,15 га в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області на суму 49683,00 грн., здійснений 25.06.2011р. інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему в Тальнівському районі ОСОБА_1, та покладений на ПСП «Зеленьківське».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статті 106 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється відповідна ставка судового збору. Вимога скасувати розрахунок розміру шкоди у сумі 49 683 грн. є майновою. Натомість, у додатках до позовної заяви міститься квитанція про сплату судового збору у сумі 34 грн. 41 коп. щодо вимог немайнового характеру, враховуючи вказане, суддя зазначає, наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті субєктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення розміру вартості майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямовано на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України»встановлено, що збільшення податковим органом зобовязань особи з податку є втручанням у його майнові права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2, ст. 8 КАС України). Так, Європейський суд з прав людини дотримується такої правової позиції, що вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Підпунктом 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»встановлена ставка судового збору за подання до адміністративного суду: позову майнового - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; а позову немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»з 1 січня 2013р. установлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1147 грн.

Суддя зауважує, що позивач просить визнати неправомірними дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 25.06.2011р. №012129 та постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 25.06.2011р. за № 8. Згідно частини 2 пункту 1 статті 18 КАС України усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Частино 1 ст. 48 КАС України визначено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

У силу вимог ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України). Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у ст. 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 6 ч. 1 ст.3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Пункт перший частини другої ст.17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005р. №34/5 нормативно-правовий акт це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушено.

Суддя зауважує, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011р., акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2011р. № 63, розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки не є тими рішеннями суб'єкта владних повноважень, що би породжували правові наслідки, були би спрямовані на регулювання публічно правових відносин і мав би обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно підлягав би судовому розгляду про визнання недійсним обовязкового для виконання рішення державного органу, зокрема такого, що може бути предметом розгляду за правилами КАС України. Акт перевірки, складений перевіряючим, зокрема акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011р., акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2011р. № 63, розрахунок самостійно не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб для позивача, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Таким чином, оспорювані акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011р. та акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2011р. № 63 - це письмові документи, у яких викладено певні обставини, що можуть бути оцінені уповноваженими особами при прийнятті відповідних рішень. Вони не мають обовязкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовими актами, ні актами індивідуальної дії. З урахуванням викладеного зазначені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011р., акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2011р. № 63 та розрахунок повністю або в частині стосовно виявлених порушень щодо дотримання вимог земельного законодавства не можуть бути скасовані та визнані протиправними у порядку адміністративного судочинства.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1223/8544, Держземінспекція та її територіальні органи проводять такі види перевірок: планові, позапланові та оперативні. Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не визначено перелік органів, які мають керуватися у своїй діяльності цим Законом, а встановлено лише сферу його дії, тобто перелік відносин, на які він поширюється, а також які виключені зі сфери його дії. Відповідно до ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя. Насамкінець, суддя зазначає, що всі документи, що надаються позивачем до суду, повинні також містити їх копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За таких обставин позовна заява не відповідає вимогам адміністративного процесуального законодавства, а тому, згідно статті 108 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку до 28 січня 2013р. для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПСП «Зеленьківське» до головного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему в Тальнівському районі ОСОБА_1, третя особа відділ Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку залишити без руху.

Надати позивачу строк до 28 січня 2013р. для усунення недоліків позовної заяви.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова