Ухвала суду № 45031642, 18.01.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Черкаси

18 січня 2013 року Справа № 823/68/13-а

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова" (далі ТОВ «Транснова») до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство «Черксиобленерго» (далі ПАТ «Черксиобленерго») про визнання незаконною та скасування постанови від 27.12.2012р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про закінчення виконавчого провадження (ВП №30709635),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Транснова», звернувшись до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Черксиобленерго», просить визнати незаконною та скасувати постанову від 27.12.2012р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження (ВП №30709635) щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.09.1998р. за № 5619 про стягнення з ВАТ «Черксиобленерго»на користь ТОВ «Транснова»боргу в сумі 17 844 920 грн. 65 коп.

У звязку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, ухвалою від 9 січня 2013 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 17 січня 2013 року.

16.01.2013р. позивачем на адресу Черкаського окружного адміністративного суду направлено позовну заяву у новій редакції (від 16.01.2013р.) з додатками, за якою частково усунуто недоліки первинної позовної заяви. Разом з тим, в ухвалі від 16 січня 2013 року про залишення позовної заяви без руху зазначалось, що за приписами ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зокрема, суддею зазначалось, що позивач у вступній частині позову відповідачем визначив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, а в прохальній частині позовної заяви свої вимоги звертає до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1, що є порушенням вимог ст. 106 КАС України. Проте, позивачем зазначеного недоліку не виправлено з огляду на наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (ст. 1 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 7 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 3 ст. 50 КАС України).

У силу вимог ч. 1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів (п. 1 Положення «Про Державну виконавчу службу України»).

Нормою ч. 3 ст. 181 КАС України визначено, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу»визначено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Інших органів державної виконавчої служби чинним законодавством не передбачено.

З урахуванням зазначеного структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу»як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.

Також в ухвалі від 9 січня 2013 року про залишення позовної заяви без руху суддею зазначалось, що у силу вимог ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Зокрема, ухвалою зазначалось, що позивачем на підтвердження факту не виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.09.1998р. за №5619 про стягнення з ВАТ «Черксиобленерго»на користь ТОВ «Транснова»боргу в сумі 17 844 920 грн. 65 коп., жодних доказів не надано. Проте зі змісту позовної заяви у новій редакції (від 16.01.2013р.) та з доданих до неї документів не вбачається, що позивачем виправлено недоліки вищевказаної ухвали з огляду на наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 69 КАС України).

У силу положення ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Приписами ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Суддя зазначає, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), що зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Нормами ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Частинами 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітність - документи, що відповідно до законодавства подаються платниками податків адресату звітності (Наказ ДПС України від 14 червня 2012 року №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»).

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статистичний звіт, статистична звітність (звіт, звітність) - форма звітності (бланк) державного статистичного спостереження, за якою респонденти подають інформацію органам державної статистики під час збирання державної статистичної звітності у вигляді звіту затвердженого зразка та за підписом посадових осіб, які відповідають за достовірність наданої інформації (Наказ Державного комітету статистики України від 25 лютого 2009 року №69 «Про проведення пілотного проекту зі збирання й обробки звітності в електронній формі»).

У силу вимоги ч. 2 ст. 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У контексті зазначених вище норм законодавства, суддя зазначає, що на підтвердження факту не виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.09.1998р. за №5619 про стягнення з ВАТ «Черксиобленерго»на користь ТОВ «Транснова»боргу в сумі 17 844 920 грн. 65 коп., позивач мав право підтвердити наявність в обліку та звітності непогашеної заборгованості подавши фінансову звітність, бухгалтерський баланс, податкову звітність, статистичну звітність з інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за відповідні періоди, зокрема щодо обліку дебіторської заборгованості у сумі 17 844 920 грн. 65 коп., починаючи з моменту набуття права. Позивач не зазначив причини, через які докази (і які саме докази) не можуть бути надані.

За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, оскільки останній не усунув недоліки позовної заяви, що залишено без руху.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Транснова»до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Черксиобленерго» про визнання незаконною та скасування постанови від 27.12.2012р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про закінчення виконавчого провадження (ВП №30709635) повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Повернути ТОВ «Транснова»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, ідентифікаційний код 32251730) судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп., сплачений згідно платіжного доручення від 08.01.2013р. №1142.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Розяснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до відповідного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова