Постанова № 45029403, 02.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року 810/1750/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол Логістик" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрол Логістик" з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0001872201/3425.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 20.10.2014 №0001872201/3425 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 01.02.2014 по 28.02.2014 відповідачем по справі було проведено щодо позивача документальну позапланову виїзну перевірку за наслідками якої складено Акт від 19.09.2014 №2432/10-16-22-09/37361661 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Петрол Логістик»» (код за ЄДРПОУ 37361661) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «Агматіс Трейд» (код за ЄДРПОУ 38650153) за період лютий 2014 року (далі - Акт перевірки від 19.09.2014).

Висновками зазначеного Акта перевірки відповідач встановив порушення позивачем норм п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1 ст. 200, п. 201.7, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого - занижено ПДВ на загальну суму 18823,50 грн. за лютий 2014 року.

На підставі Акта перевірки від 19.09.2014 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0001872201/3425 з ПДВ на загальну суму 28235,25 грн., з якої 18823,50 грн. - за основним платежем та 9411,75 грн. - штрафних фінансових санкцій.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд їх скасувати, що і є предметом даного позову.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

У ході проведення перевірки посадовими особами відповідача було взято до уваги Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 20.06.2014 №1756/26-55-22-10/38650153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Агматіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.

Як убачається з Акту перевірки від 19.09.2014 №2432/10-16-22-09/37361661 відповідач дійшов висновку про фіктивність господарських операцій з контрагентом позивача у зв’язку з не наданням під час перевірки первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних, довіреності та інших документів, що засвідчують транспортування відповідно до Договору №2014/1.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Господарські відносини позивача з контрагентом виникли на підставі Договору на транспортно-експедиторські послуги від 29.01.2014 №2014/1, згідно якого встановлено, що ТОВ «Агматіс Трейд» (Експедитор) зобов’язується за рахунок Клієнта (ТОВ «Петрол Логістик») надати послуги з організації і виконанні перевезень автомобільним транспортом у міських і міжміських сполученнях України, пов’язаних з перевезенням вантажів.

Відповідно до статті 3 Договору №2014/1 розрахунок з понесених витрат Експедитора за виконання і організацію послуг здійснюється протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг, який надається клієнту не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним і підписується останнім днем звітного місяця.

ТОВ «Агматіс Трейд» на адресу позивача була виписана податкова накладна від 28.02.2014 №320 на суму 112941,00 грн. (ПДВ – 18823,50 грн).

Суми податку на додану вартість за вищевказаною податковою накладною включено до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що реальність господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Актом приймання-передачі виконаних послуг від 28.02.2014 №ОУ-0228/48; податковою накладною від 28.02.2014 №320; товарно-транспортними накладними від 27.02.2014 №64, №63, №51, від 22.02.2014 №59, №60, від 18.02.2014 №53, від 16.02.2014 №50, від 10.02.2014 №42, №51, від 07.02.2014 №35, №36, від 27.02.2014 №02-27-14/02, від 26.02.2014 №01-26-14/02, від 20.02.2014 №01-20-14/02, від 18.02.2014 №06-18-14/02, від 14.02.2014 №02-13-14/02, від13.02.2014 №02-13-14/02, від06.02.2014 №05-06-14/02, від 06.02.2014 №04-06-14/02; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №АС-0000556 від 28.02.2014, №АС-0000426 від 19.02.2014, №85 від 17.02.2014, №100201 від 10.02.2014, №030201 від 03.02.2014; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 01.01.2014-29.05.2015.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Так, відповідно до пункту 11.3. Правил від 14.10.1997 №363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган не довів не достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агматіс Трейд».

Обґрунтовуючи законність донарахування сум податку на додану вартість, відповідач виходив з того, що посадовим особам не було надано товарно-транспорті та інші документи, згідно яких було здійснено господарські операції за Договором №2014/1.

Відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Агматіс Трейд».

Такі доводи відповідача не були доведені належними доказами, адже відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Слід відмітити, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які дають змогу вважати про реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагента.

Відтак, висновки податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, зокрема, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1 ст. 200, п. 201.7, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого - занижено ПДВ на загальну суму 18823,50 грн. за лютий 2014 року є безпідставними.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.10.2014 №0001872201/3425.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Логістик» (08700, Київська область, місто Обухів, вул. Крупської, буд. 12, код ЄДРПОУ 37361661) понесені ним судові витрати в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.