Ухвала суду № 45025427, 11.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 р. Справа № 815/523/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Шановської М.О.

за участю представника апелянта ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Катран» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Катран звернувся з позовом, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.12.2014р. №0001422205, щодо збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 76 433 грв., посилаючись на те, що при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період, Товариством у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України, та правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, сплачені у ціні оренди, у межах відповідних фінансово-господарських правовідносин з контрагентом ТОВ Барс.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.12.2014р. №0001422205, щодо збільшення позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 76 433 грв.,

В апеляційній скарзі, ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 30 березня 2015 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 17.10.2014р. по 27.11.2014р., ДПІ у Біляївському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Катран з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Біляївському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено ОСОБА_1 №000139/15-32-22-05/32935905 від 04.12.2014р. Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Катран з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., у висновках якого, у тому числі, наголошено, що Товариством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період листопад-грудень 2013р., внаслідок чого порушено вимоги п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного ОСОБА_1 перевірки №000139/15-32-22-05/32935905 від 04.12.2014р. ДПІ у Біляївському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 17.12.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001422205, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 76 433 грв.

В обґрунтування своїх висновків податковий орган посилається, зокрема, на встановлені податковим органом порушення, котрі викладені у ОСОБА_1 іншого контролюючого органу - ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.07.2014р. №116/15-21-22-03/22509780 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Барс щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період жовтень 2013р. січень 2014р.

Судом також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Катран (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Барс (Орендодавець) був укладений Договір оренди від 01.06.2011р. №1, відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) автозаправну станцію, іменовану далі АЗС, розташовану за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт.Великодолинське, вул.Южна,39. Орендар та Орендодавець є платниками податку на прибуток та ПДВ на загальних умовах.

Строк вищеозначеного Договору оренди від 01.06.2011р. №1, сторонами неодноразово продовжувався, про що свідчать наявні у матеріалах справи Додаткові угоди від 01.06.2012р., та №2 від 31.05.2013р.

01.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Катран (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Барс (Орендодавець) був укладений Договір оренди №2 відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) автозаправну станцію, іменовану далі АЗС, розташовану за адресою: Одеська обл., м.Іллічівськ, вул.Перемоги,17А. Орендар та Орендодавець є платниками податку на прибуток та ПДВ на загальних умовах.

Строк вищеозначеного Договору оренди від 01.06.2011р. №2, сторонами неодноразово змінювався, про що свідчать наявні у матеріалах справи Додаткові угоди від 01.06.2012р., та №2 від 31.05.2013р., №3 від 09.01.2014р.

01.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Катран (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Барс (Орендодавець) був укладений Договір оренди №3 від 01.06.2011р. відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) автозаправну станцію, іменовану далі АЗС, розташовану за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт.Великодолинське, вул.Южна,12. Орендар та Орендодавець є платниками податку на прибуток та ПДВ на загальних умовах.

Строк вищеозначеного Договору оренди від 01.06.2011р. №3, сторонами неодноразово продовжувався, про що свідчать наявні у матеріалах справи Додаткові угоди від 01.06.2012р., та №2 від 31.05.2013р.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів та їх отримання іншою стороною, а також документи, котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Зокрема, як вбачається з наявних у справі документів, а саме Рахунків, Податкових накладних, банківських виписок, ОСОБА_1 прийому-передачі робіт, останні складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу, та відповідно підтверджують фактичне їх виконання, а відтак у розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного надання (отримання) послуг.

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість повністю підтверджена наявними у матеріалах справи податковими накладними, виписаними ТОВ Барс з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

Отже, беручи до уваги те, що наявні у матеріалах справи податкові накладні дають можливість ідентифікувати платника податку на додану вартість, особу, котрою їх складено, містять, зокрема, відомості щодо придбаних робіт, їх вартість, а також враховуючи, що правильність виписування податкової накладної покладено не на орендаря, а саме на орендодавця, суд дійшов вірного висновку, що вказані податкові накладні також є доказом здійснення господарських операцій та на їх підставі платником податку правомірно віднесено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту.

При цьому, доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безумовно та беззаперечно підтверджують існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010року №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно з п.п.4.4 п.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у звязку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає ОСОБА_1 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки по суті є актом про неможливість проведення перевірки, та відповідно неможливість з'ясування реальність та повноту відображення господарських операцій в обліку платника податків, у звязку з чим такий акт виключає можливість викладання в ньому висновків щодо здійснення господарської діяльності платника податків.

До того ж, акт перевірки контрагента чи акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиційного значення при розгляді справи судом, та не має статусу документа, що достовірно та безумовно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Також, неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не може розцінюватися як свідчення необґрунтованості податкової вигоди платника, адже чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит за результатами зустрічної звірки його постачальника, з повнотою відображенням ним у податковій звітності господарських операцій та зі сплатою ним податкових зобов'язань.

Отже, беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що включення Товариством з обмеженою відповідальністю Катран спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту в межах вищеокреслених фінансово-господарських відносин із ТОВ Барс, повністю підтверджено позивачем наданими до суду та наявними у матеріалах справи відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відповідно свідчить про безпідставність та неправомірність донарахування Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області Товариству з обмеженою відповідальністю Катран податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову від 30 березня 2015 року з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Катран» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена

безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту

виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: