Ухвала суду № 45025408, 11.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6713/14

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представника прокуратури ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної Служби України, Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України до Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження (в частині),

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виноградівська сільська рада Болградського району Одеської області, відділ Держкомзему у Болградському районі Одеської області, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної Служби України (далі позивач, військовий прокурор), Військова частина 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Болградської районної державної адміністрації Одеської області в якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Болградської районної державної адміністрації від 19 березня 2007 року № 175/А-2007 «Про надання згоди на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_3 та інших громадян на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянки ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка виділена із земель колишньої колективної власності, які знаходяться на територіях відповідних сільських рад за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та дозволу на оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вважаючи, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції, на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, ухвалою від 26 лютого 2015 року закрив провадження у справі.

В апеляційній скарзі Військова частина 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Представник апелянта та інші учасники судового процесу до суду апеляційної інстанції не зявились, належним чином сповіщені про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності у переданому на вирішення суду спорі ознак справи адміністративної юрисдикції.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що Болградська райдержадміністрація Одеської області при виданні оскарженого розпорядження не здійснювала владні управлінські функції у публічних відносинах, а як орган виконавчої влади, що уособлював власника земель державної власності, розпорядився цими землями відповідно до законодавства.

Проте, з таким висновком погодитись неможливо, у звязку з наступним.

Адміністрація Державної прикордонної Служби України є центральним органом виконавчої влади що здійснює керівництво структурними формуваннями державної прикордонної служби України, до числа яких відноситься військова частина 1474, що забезпечує недоторканість державного кордону та охорони суверенних прав України.

Болградська районна державна адміністрація Одеської області, відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є неможливість належного виконання Державною прикордонною службою контролю за дотриманням прикордонного режиму через відсутність лінії прикордонних мережних споруд вздовж державного кордону між Україною та Республікою Молдова у звязку з наданням органом виконавчої влади дозволів на оформлення фізичним особам права власності на земельні ділянки вздовж державного кордону.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку існує спір про порушення Болградською районною державною адміністрацією Одеської області вимог ст.115 Земельного Кодексу України, Закону України «Про використання земель оборони», які встановлюють особливості використання земель у межах зон особливого режиму використання навколо військових об'єктів Збройних Сил України.

Стаття 3 Закону України «Про використання земель оборони» відносить до зон особливого режиму використання земель прикордонну смугу.

Тому, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що предметом даного позову, є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 встановлено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Слід відмітити, що в рішенні Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14, на яке посилався суд першої інстанції, іде мова про оскарження прокурором рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду юридичній особі земельної ділянки, що на думку колегії суддів відрізняється від змісту позовних вимог, заявлених прокурором у даній справі.

Розглядаючи аналогічний спір, Вищий адміністративний суд України зазначив, що оскарження рішень, дій та бездіяльності органів місцевого самоврядування та органів державної влади є окремим способом захисту права, пов'язаним з їх діяльністю як суб'єктів владних повноважень що здійснюють владні функції.

Кодекс адміністративного судочинства України відносить спір такої категорії до публічно-правового та, відповідно, підсудного адміністративним судам, виходячи з природи дій суб'єкта владних повноважень, який повинен здійснювати у спірних правовідносинах владні управлінські функції.

За таких обставин справи, на підставі ст. 204 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 199, 204, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної Служби України, Військової частини 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України до Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження (в частині) скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Доповідач суддяІ.О. Турецька суддяЛ.В. Стас

суддяІ.П. Косцова