Ухвала суду № 45025214, 10.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. № 876/6335/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року в справі № 803/829/14 за позовом Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2014 року Територіальна державна інспекція з питань праці у Волинській області (далі ТДІПП у Волинській області) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №0006081702 від 27.02.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що платіжні доручення на перерахування єдиного внеску на суму 12 000 грн. сформовані та подані управлінню Державної казначейської служби України у місті Луцьку (далі УДКС України у м. Луцьку) 16.01.2014 р., що підтверджується відповідною відміткою. Проте, з незалежних від позивача причин, вказані кошти на оплату єдиного внеску були перераховані УДКС України у м. Луцьку лише 21.01.2014 р.

Вважає, що ними виконано вимоги чинного законодавства щодо сплати єдиного внеску у встановлений строк, а те, що фактичне перерахування коштів на оплату єдиного внеску відбулось пізніше, не залежало від позивача, оскільки, станом на час подання платіжного доручення (16.01.2014 р.), на рахунку у позивача було достатньо коштів для проведення оплати, тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької ОДПІ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №0006081702 від 27.02.2014 р.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила Луцька ОДПІ, яка вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення сформоване у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки оплата єдиного внеску відбулась з порушенням строку, а обовязок своєчасної сплати єдиного внеску покладено на платника.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом першим частини пятої статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, в тому числі позивач, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно п.1 ч.10 ст.9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається, - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Частиною 10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, орган доходів і зборів накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом, 16.01.2014 р. ТДІПП у Волинській області подала УДКС України у м. Луцьку платіжні доручення №4 та №7 від 15.01.2014 р. про перерахування єдиного внеску в сумі 12 000 грн. на відповідний рахунок.

Вказані платіжні доручення 16.01.2014 р. отримано УДКС України у м. Луцьку, що підтверджується відповідною відміткою в Реєстрі бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

УДКС України у м. Луцьку вказані кошти на оплату єдиного внеску списані з рахунку позивача та перераховані на спеціальний рахунок Луцької ОДПІ, 21.01.2014 р.

У звязку з цим, 27.02.2014 р., керуючись ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI, Луцькою ОДПІ прийнято рішення №0006081702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 338,98 грн. та нараховано пеню за період з 21.01.2014 р. по 21.01.2014 р. у розмірі 3,39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Луцької ОДПІ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №0006081702 від 27.02.2014 р. є неправомірним, оскільки ТДІПП у Волинській області вжила усіх залежних від неї заходів для недопущення правопорушення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Згідно п.22.1. ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

Відповідно до п.22.4. тієї ж статті Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.2. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобовязаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Відповідно до п 2. 19 Інструкції про безготівкові розрахунки, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Як встановлено судом, платіжні доручення №4, №7 від 15.01.2014 р. про перерахування єдиного внеску в сумі 12 000 грн. на відповідний рахунок зареєстровані УДКС України у м. Луцьку 16.01.2014 р.

З оглянутих в судовому засіданні виписок з рахунків позивача видно, що станом на 16-17 січня 2014 року на рахунку позивача було достатньо коштів для здійснення вищевказаних платежів, проте УДКС України у м. Луцьку списання суми платежу з рахунку платника не було здійснено.

Згідно вимог ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прострочення платежу відбулося з незалежних від позивача причин, оскільки ТДІПП у Волинській області вчасно подала платіжні доручення банку та забезпечила наявність коштів на власному рахунку для його виконання і не повинна відповідати за вказане правопорушення.

Розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року в справі № 803/829/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк