Ухвала суду № 45025192, 11.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Львів Справа № 876/3516/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибачука А.І.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря Андрушківа І.Я.,

представника позивача Олексина О.В.,

представника відповідача Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року по справі № 809/20/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі ТзОВ «Карпатнафтохім») звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі Калуська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05 липня 2013 року № 000067222.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Калуська ОДПІ подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що факти порушень позивачем вимог порядку проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, які послужили підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 18 червня 2013 року № 1720/220/33129683, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність такого податкового повідомлення-рішення та відповідно про наявність підстав для його скасування є помилковим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 18 червня 2013 року № 1720/220/33129683, складеного за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Карпатнафтохім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2013 року № 000067222, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобовязань на суму 119056,35 грн.

Підставою для визначення позивачеві грошових зобовязань слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Вказаний висновок обґрунтований посиланням на порушення позивачем термінів проведення розрахунків в іноземній валюті у зв'язку з надходженням на митну територію України товарів, імпортованих на умовах сплати авансових платежів, при виконанні договору від 29 грудня 2009 року № КВ-25/09/12, укладеного з ООО «Компанія Вельтпласт» (резидент Російської Федерації), на поставку обладнання для виробництва профільно-погонажних виробів, а також контракту від 11 червня 2010 року № А201002094, укладеного з «URACA PUMPENFABRIK GMBH and Co. KG» (резидент ФРН), на поставку запчастин для насосу поза межами терміну, встановленого згаданою вище статтею.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення ТзОВ «Карпатнафтохім» вимог порядку проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як видно з матеріалів справи, позивач уклав зовнішньоекономічний (імпортний) договір від 29 грудня 2009 року № КВ-25/09/12 з ООО «Компанія Вельтпласт» на поставку обладнання для виробництва профільно-погонажних виробів вартістю 11600000,00 євро. Згідно з платіжним дорученням від 09 лютого 2010 року № 9/2 позивач здійснив попередню оплату у визначеній договором сумі. Обладнання на суму 11472038,29 євро надійшло без порушень законодавчо встановленого строку розрахунків від нерезидента ООО «Компания Вельтпласт» по даному договорі. Митне оформлення товару на суму 127961,71 євро в режимі «імпорт», що знаходився під митним контролем з 19 травня 2010 року, про що свідчить відмітка митниці на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), було закінчено 29 жовтня 2010 року, що підтверджується копіями вантажних митних декларацій (ВМД).

Крім цього, між позивачем та компанією «URACA PUMPENFABRIK GMBH and Co. KG» було укладено контракту від 11 червня 2010 року № А201002094 про поставку запчастин для насосу вартістю 7334,82 євро. Згідно з платіжним дорученням від 28 липня 2010 року позивач здійснив попередню оплату за вказаний товар у визначеній договором сумі. Митне оформлення товару в режимі «імпорт», що знаходився під митним контролем з 07 жовтня 2010 року, про що свідчить відмітка митниці на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), було закінчено 07 лютого 2011 року, що підтверджується копіями вантажних митних декларацій (ВМД).

Спір стосується дати імпорту, тобто дати, з настанням якої закінчується термін відстрочення поставки, який передбачений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки як слідує з висновку контролюючого органу датою імпорту є дата закінчення оформлення вантажної митної декларації в режимі імпорту.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 43 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з статтею 44 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Частиною 3 статті 71 цього ж Кодексу встановлено, що митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Згідно з частиною 1 статті 95 Митного кодексу України переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, вантажна митна декларація (далі - ВМД) це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує наявність у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим, підтверджує, а не встановлює, права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій, тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну. При цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, наявність на якому запису митного органу «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Виходячи з викладеного, датою імпорту (надходження на митну територію України) є не дата оформлення ВМД в режимі «імпорт», а дата фактичного перетину товаром митного кордону України, що в свою чергу є підставою для висновку про своєчасність здійснення позивачем розрахунків в іноземній валюті за згаданими вище авансовими платежами за зовнішньоекономічними договорами від 29 грудня 2009 року № КВ-25/09/12 та від 11 червня 2010 року № А201002094.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року по справі № 809/20/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:А.І. Рибачук

СуддіВ.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2015 року.