ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року Справа № 876/4946/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів:Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання:Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді,
встановив:
У лютому 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ МВС України у Львівській області, в якому просив : 1) визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області № 3079 від 24.12.2014 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з обслуговування міста Львів ГУМВС України у Львівській області», в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення ОСОБА_1 інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області із органів внутрішніх справ (пункт 1 наказу); 2) поновити ОСОБА_1 інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області у вказаній посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з квітня 2014 р. працював на посаді інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова ГУ МВС України у Львівській області. Оскарженим Наказом № 3079 від 24.12.2014 р. на позивача було безпідставно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ. В цьому Наказі вказано, що позивач допустив халатне та безвідповідальне ставлення до виконання службових та функціональних обовязків, порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, порушення окремих положень Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України від 27.03.2009 р. № 111, службової телеграми ВДАІ МВС України від 23.09.2014 р. № 4/3-8405, незнання Правил Дорожнього руху України та інших нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху, невжиття заходів реагування на звернення учасників дорожнього руху, ігнорування законних вимог громадян, ненадання допомоги учасникам дорожнього руху, некультурне, грубе, недоброзичливе і неввічливе ставлення до громадян, вчинення порушення ПДР під час керування патрульним автомобілем, порушення вимог ВДАІ МВС України щодо заборони садити у салон службового автомобіля громадян. Вважав позивач наведені висновки оскарженого Наказу надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи, побудованими лише на припущеннях. Також, незаконність оскарженого Наказу, на думку позивача, полягала в тому, що він прийнятий на підставі висновків службового розслідування, яке проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України.
Відповідач по справі ГУ МВС України у Львівській області у суді першої інстанції позову не визнав, у поданому запереченні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 3079 від 24.12.2014 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з обслуговування міста Львова ГУ МВС України у Львівській області» щодо накладення дисциплінарного стягнення звільнення ОСОБА_1 інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова ГУ МВС України у Львівській області із органів внутрішніх справ. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
З цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач ГУ МВС України у Львівській області та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому оскаржена постанова суду від 02.04.2015 року підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що накладенню на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС передувало службове розслідування, призначене з метою зясування всіх обставин дисциплінарного проступку, обєктивного та всебічного дослідження обставин порушень. Позивач не оскаржує висновок службового розслідування від 24.12.2014 року, відповідно погоджується з ним. Зазначає апелянт, що при службовому розслідуванні доведена повністю вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку і вчинення вказаних у наказі № 3079 від 24.12.2014 р. порушень. Також вважає апелянт не вірним твердження суду першої інстанції, що позивачем не було допущено порушень службової дисципліни у звязку із відсутністю доказів про його притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України від 27.03.2009 р. № 111, службової телеграми ВДАІ МВС України від 23.09.2014 р. № 4/3-8405, допущено халатне та безвідповідальне ставлення до виконання службових та функціональних обовязків, незнання ПДР України та інших нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху, невжиття заходів реагування на звернення учасників дорожнього руху, ігнорування законних вимог громадян, ненадання допомоги учасникам дорожнього руху, некультурне, грубе, недоброзичливе і неввічливе ставлення до громадян, вчинення порушення ПДР під час керування патрульним автомобілем, порушення вимог ВДАІ МВС України щодо заборони садити у салон службового автомобіля громадян. При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувалась тяжкість проступку, обставини за яких його скоєно.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 02.04.2015 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що пунктом 1 наказу ГУ МВС України у Львівській області від 24.12.2014 р. № 3079 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з обслуговування міста Львів ГУМВС України у Львівській області» на позивача ОСОБА_1, який працював на посаді інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області, накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 7).
Перед видачею цього Наказу було проведено службове розслідування (висновок від 24.12.2014 р.) по скарзі гр. ОСОБА_2 щодо неправомірних дій інспекторів ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУМВС України у Львівській області (а.с. 8-18, 36-48).
Із змісту оскарженого позивачем наказу № 3079 від 24.12.2014 року та із висновку службового розслідування від 24.12.2014 р. видно, що позивача ОСОБА_1 звільнено з ОВС за такі порушення: халатне та безвідповідальне ставлення до виконання службових та функціональних обовязків, порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, порушення п.п. 6.2, 6.6, 6.13, 6.24, 6.25, 6.26, 17.1, 17.1.7, 17.1.9, 17.2, 27.1, 27.2, 27.10, 27.10.2, 27.10.3, 27.10.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України від 27.03.2009 р. № 111, службової телеграми ДДАІ МВС України від 23.09.2014 р. № 4/3-8405, незнання Правил Дорожнього руху України та інших нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху, невжиття заходів реагування на звернення учасників дорожнього руху, ігнорування законних вимог громадян, ненадання допомоги учасникам дорожнього руху, некультурне, грубе, недоброзичливе і неввічливе ставлення до громадян, вчинення порушення ПДР під час керування патрульним автомобілем, порушення вимог ДДАІ МВС України щодо заборони запрошувати у салон службового автомобіля громадян.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності та наявності підстав для скасування пункту 1 вказаного вище наказу № 3079 від 24.12.2014 р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з врахуванням наступного.
Відносини щодо звільненням з публічної служби, в тому числі з органів внутрішніх справ, врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затв. Законом України № 3460-ІV від 22.02.2006 року визначено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. При цьому, особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Дисциплінарного статуту).
Сутність дотримання службової дисципліни, згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, полягає у високій свідомості кожної особи рядового і начальницького складу та їх обов'язку: - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; - захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; - поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; - дотримуватися норм професійної та службової етики; - берегти державну таємницю; - у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; - стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; - постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; - сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; - виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; - берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку; - у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Таким чином, дисциплінарна відповідальність осіб рядового і начальницького складу є видом відповідальності за порушення службової дисципліни, тобто за вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарна відповідальність є самостійним (окремим) видом відповідальності, який є відмінним від адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, і може застосовуватись поряд з іншими видами юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно приписів ст.14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Таким чином, звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, як крайній захід впливу до осіб рядового і начальницького складу, повинен застосовуватись з урахуванням усіх вказаних вище та інших важливих обставин, лише у разі якщо інші заходи дисциплінарного впливу виявились безрезультатними або коли працівник міліції скоїв проступок, несумісний з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується і визнається особами, які беруть участь у справі, що описані в Наказі № 3079 від 24.12.2014 року та у висновку службового розслідування від 24.12.2014 р. порушення, які слугували підставами для звільнення позивача з ОВС, були повязані із подіями 01.12.2014 року в світлу пору доби у м. Львові на вул.Науковій-вул.Тролейбусній-вул.Трускавецькій за участі інспекторів ДПС ВДАІ з обслуговування м.Львів ГУМВС України у Львівській області» сержанта міліції ОСОБА_1 (позивач), прапорщика міліції Келемана В.Я. із використанням службового автомобіля «Міцубіші Ланцер» р.н. 0433 та громадян ОСОБА_2, ОСОБА_4 із використанням приватного автомобіля «Тойота». Вказані події були зафіксовані на відеоапаратуру, диск із відповідним відеоматеріалом міститься в матеріалах адміністративної справи, зміст цих подій відображений у матеріалах службового розслідування (а.с. 68, 47).
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що у розглядуваних подіях 01.12.2014 року позивачем ОСОБА_1 під час виконання службових обовязків на посаді інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області, допущено такі порушення: - невжиття заходів реагування на звернення учасників дорожнього руху; - ігнорування законних вимог громадян; - ненадання допомоги учасникам дорожнього руху; - некультурне, недоброзичливе і неввічливе ставлення до громадян; - безвідповідальне ставлення до виконання службових та функціональних обовязків; - порушення вимог ДДАІ МВС України щодо заборони запрошувати у салон службового автомобіля громадян, оскільки матеріалами адміністративної справи підтверджуються факти про те, що позивачем : - невжито заходів реагування на звернення учасників дорожнього руху ОСОБА_2, ОСОБА_4 (керували автомобілем «Тойота»); - проігноровано законні вимоги громадян ОСОБА_2, ОСОБА_4 і невжито заходів на їх усне звернення щодо надання їм допомоги; - застосовано некультурне, недоброзичливе і неввічливе ставлення до громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_4 під час спілкування; - допущено порушення вимог щодо заборони садити у салон службового автомобіля «Міцубіші Ланцер» р.н. 0433 громадян на вул. Науковій у м. Львові.
Такі дії позивача мали наслідком: - порушення вимог п.п. 6.13, 6.24, 6.25, 6.26, 17.2, 27.1, 27.2, 27.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затв. наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111; - порушення вимог службової телеграми ДДАІ МВС України від 23.09.2014 р. № 4/3-8405; - порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затв. Законом України № 3460-ІV від 22.02.2006 року щодо дотримання службової дисципліни.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими твердження відповідача про те, що у розглядуваних подіях 01.12.2014 року позивачем ОСОБА_1 під час виконання службових обовязків на посаді інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області, допущено такі порушення: - незнання Правил Дорожнього руху України та інших нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху; - порушення ПДР під час керування патрульним автомобілем; - порушення п.п. 6.2, 6.6, 17.1, 17.1.7, 17.1.9, 27.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затв. наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111; - грубе ставлення до громадян; - халатне ставлення до виконання службових та функціональних обовязків, оскільки у справі відсутні належні докази про вчинення позивачем таких дій і порушень.
Однак, відображення у оскарженому Наказі № 3079 від 24.12.2014 року більшого обсягу порушень не впливає на законність цього Наказу в частині звільнення позивача з ОВС України, оскільки вказані вище порушення, які знайшли своє доказове підтвердження у суді, є достатніми і необхідними для висновків про вчинення позивачем порушень службової дисципліни, і як наслідок застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем обєктивно враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, ставлення позивача до виконання службових обов'язків, інші важливі обставини, які вказували на несумісність із перебуванням позивача на службі в органах внутрішніх справ України.
З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про правомірність оскарженого позивачем наказу відповідача № 3079 від 24.12.2014 року. Тому, є безпідставною позовна вимога про визнання протиправним і скасувати цього Наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача ОСОБА_1.
Відносно позовної вимоги про поновлення позивача на посаді, то судом першої інстанції вірно враховано, що оскільки Наказу по особовому складу щодо звільнення позивача ОСОБА_1 немає і позивач по даний час вважається працюючим на посаді інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області, тому відсутні підстави для фактичного поновлення позивача цій посаді.
З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції від 02.04.2015 року слід скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування пункту 1 наказу № 3079 від 24.12.2014 р. щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, і в цій частині слід прийти нову постанову про відмову у задоволенні цієї позовної вимог.
В решта частині, тобто щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про поновлення позивача на посаді, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задоволити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування пункту 1 наказу ГУ МВС України у Львівській області № 3079 від 24.12.2014 р. щодо накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у виді звільнення з органів внутрішніх справ, і в цій частині прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу ГУ МВС України у Львівській області № 3079 від 24.12.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з обслуговування м. Львова ГУМВС України у Львівській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення ОСОБА_1 інспектора Дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львів ГУ МВС України у Львівській області із органів внутрішніх справ.
В решта частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді:Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.06.2015 року.
Судове рішення № 45025149, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/640/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: