Ухвала суду № 45025005, 09.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5424/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів Губської Л.В. та Оксененка О.М.,

за участю секретяра - Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (далі позивач, ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат») звернулось до суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2015 №0000013710.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які зявились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, посадовими особами відповідача, на підставі наказу №1158 від 25.11.2014, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» (код ЄДРПОУ 31076956) з питань правильності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з червня 2012 року по червень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.12.2014 №1566/28-10-37-20/31076956 (далі - акт №1566/28-10-37-20/31076956), відповідач встановив порушення позивачем:

- пунктів 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у сумі 20 808 626,00 грн. за періоди: липень 2012 - травень 2013 року, листопад 2013 - грудень 2014;

- пункту 185.1 ст. 185. пункту 187.1 статті 187, 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.10, статті 201, пункту 200.1 пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на суму ПДВ 20 808 628 грн. за період з 01.06.2012 по 31.06.2014 на суму ПДВ 20 808 628,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 № 0000013710, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за періоди: серпень 2012 - червень 2013, грудень 2013 - березень 2014 року у розмірі 20 808 628, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10 404 314, 00 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 №0000512230 у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.03.2015 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 14.01.2015 № 000013710 - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у періоді, який перевіряв відповідач, ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ГОФ «Дарївська» та ТОВ «Українська нафтогазова компанія».

Між ТОВ «ГОФ «Дарївська» (Продавець) та ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №105/13 від 25.01.2013 та договір купівлі-продажу №1016/13 від 27.12.2013, предметом яких є поставка товару, визначеного в специфікації (вугілля та антрацит).

Згідно з пунктами 2.1 вказаних договорів передбачено, що кількість, номенклатура, ціни і строки поставки товару за цим договором погоджуються сторонами додатково у додатках.

Дати і умови поставки обумовлені у додатках.

В матеріалах справи наявні копії додатків до договорів купівлі-продажу, якими узгоджено найменування товару з наступними базовими показниками, умови поставки, дата передачі товару у власність покупця.

На підтвердження реальності придбання у ТОВ «ГОФ «Дарївська» товару, позивач надав копії наступних первинних документів: прибуткових накладних, рахунків, залізничних накладних на маршрут або групу вагонів, податкові накладні, накладні на внутрішнє переміщення, актів списання товарино-матеріальних цінностей, довіреностей на отримання вугілля, свідоцтв про якість вугілля.

Розрахунки за вищенаведеними договорами між позивачем та контрагентом відбувались у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Також, між ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» (Покупець) та ТОВ «Українська нафтогазова компанія» (Продавець) укладено договір поставки природного газу №597 від 26.06.2012.

Відповідно до даного договору, ТОВ «Українська нафтогазова компанія» за період з липня 2012 року по травень 2013 року здійснило продаж природного газу в адресу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат».

Судом першої інстанції встановлено, що природний газ, поставлений ТОВ «Українська нафтогазова компанія» використовувався позивачем для власних потреб та обліковувався у пунктах обліку газотранспортної системи ДК «Укртрансгаз».

Передача товару оформлена актами передачі-приймання природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: розподілу природного газу по цехам комбінату на виробничі потреби, податкові накладні.

Розрахунки проведено в безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Господарські взаємовідносини з ТОВ «ГОФ «Дарївська» та ТОВ «Українська нафтогазова компанія» позивач відобразив у бухгалтерській і податковій звітності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем під час перевірки вивчались наведені документи, що підтверджується послідовним викладом в акті перевірки обставин з поставки товару.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Поряд з цим, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на матеріали перевірки ТОВ «ГОФ «Дарївська» та його контрагентів, а також на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Українська нафтогазова компанія», як на підтвердження відсутності у позивача права на відображення у податковому та бухгалтерському обліку господарський операцій із зазначеними підприємствами, оскільки із вказаних актів вбачається, що контролюючий орган перевіряв взаємовідносини ТОВ «ГОФ «Дарївська» не з позивачем, а з іншими контрагентами, а зустрічна звірка ТОВ «Українська нафтогазова компанія» не була проведена, тобто контролюючий орган фактично не перевіряв господарську діяльність даного товариства.

Крім того, посилаючись на Закони України «Про ціни і ціноутворення», «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що природний газ позивач придбав у ТОВ «Українська нафтогазова компанія» за ціною, вищою ніж від цін виробника, оскільки вищезазначеними законодавчими актами не передбачене державне регулювання цін на природних газ, що постачається юридичним особам для здійснення ними господарської діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що господарські відносини ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» з ТОВ «ГОФ «Дарївська» та ТОВ «Українська нафтогазова компанія» документально підтверджені та мали реальний характер.

З урахуванням вищевикладеного, здійснивши системний аналіз правових норм викладених у п.187.1 статті 187 , п.188.1 статті 188, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, 200.1, 200.2, 200.3 ст.200, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України, статті 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надавши належну оцінку обставинам та матеріалам справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у загальному розмірі 20 808 628, 00 грн. на підставі висновків акта та відповідного повідомлення-рішення та нарахування штрафних (фінансових санкцій).

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Оксененко О.М.