Постанова № 45024902, 04.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1103/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддівВасиленка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування від 16.01.2015 року №18674089, зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, представник позивача подав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.12.2014 року 10:51:33 за реєстраційним номером 9431343.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №18674089 від 16.01.2015 року, яким відмовлено у державній реєстрації права власності (форма приватна) на садовий будинок, що розташований АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_2

Підставою для прийняття вказаного рішення державним реєстратором вказано, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а також наголошено, що заявником не подано документ, який підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна із зазначенням того, що органом, уповноваженим присвоювати поштові адреси нерухомому майну є управління містобудування та архітектури при відповідних районних чи міських адміністраціях.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем подані документи, які не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868) (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно визначено у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; пунктом 5-4 частини 1 вказаної статті визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Абзацами 22-30 пункту 50 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявник подає: довідку житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

У разі коли завершення будівництвом об'єкта містобудування та державна реєстрація прав на такий об'єкт, збудований у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, здійснюється після 1 січня 2013 р., відповідний кооператив після прийняття такого об'єкта в експлуатацію подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася); затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу.

Водночас, Класифікацією організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97 враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачено Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV (далі - Закон № 1087-IV).

Згідно положень ст.. 6 Законом України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Так, обслуговуючим є кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Законом України «Про кооперацію»).

Виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено статтею 2 Законом України «Про кооперацію», садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Відповідно до статті 19 Законом України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

З довідок СТ «Приозерний» від 11.06.2014 № 12 вбачається, що ОСОБА_2 є членом СТ «Приозерний» та власником садової ділянки № 5 по вул. Садова, 68, на території СТ «Приозерний», заборгованість по сплаті будь-яких внесків до СТ «Приозерний» у останньої відсутня. Також, в довідці зазначено, що на вказаній садовій ділянці ОСОБА_2 у 1999 році побудував господарським способом садовий будинок.

Таким чином, СТ «Приозерний» підтвердило, що об'єкт нерухомого майна - садовий будинок, що розташований за адресою: вул. Садова, 68, ділянка № 5 у СТ «Приозерний» Дарницького району міста Києва, збудовано за кошти позивача, а не збудовано в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу.

За таких обставин та враховуючи наявні матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві вчинити необхідні дії щодо державної реєстрації права власності на садовий будинок за адресою: вул. Садова, 68, ділянка 5 у СТ «Приозерний» Дарницького району міста Києва на підставі заяви ОСОБА_2 від 16.06.2014 за реєстраційним номером 9431343 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Зобовязати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві вчинити необхідні дії щодо державної реєстрації права власності на підставі заяви ОСОБА_2 від 16.12.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.