Ухвала суду № 45024837, 09.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2544/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретаріСтрояновській О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Місюри Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, третя особа Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобовязання нарахувати та виплатити грошове забезпечення та стягнення грошового забезпечення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, за участю третьої особи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25 грудня 2014 року №706 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ з 19 січня 2015 року, поновити його на посаді техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, зобовязати відповідача нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 20 січня 2015 року по 10 березня 2015 року, а також стягнути з нього грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за вказаний період в розмірі 4 855,55 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у позові слід відмовити у звязку з обґрунтованістю застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та дотриманням субєктом владних повноважень процедури звільнення позивача з публічної служби.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що з 11 липня 2012 року по 19 січня 2015 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці від 25 грудня 2014 року № 706 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників НДЕКЦ при Управлінні» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежній поведінці поза службою, що призвело до виникнення конфліктної ситуації із громадянином «М», застосування відносно останнього пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», порушення вимог п. п. 1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року № 155, п. 12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2013 року № 379 дск, та п. п. 1, 3, 4 і 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці від 19 січня 2015 року № 5о/с «По особовому складу» позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з посади техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці) (із постановкою на військовий облік) за пунктом 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 19 січня 2015 року.

Підставою для винесення зазначених наказів та звільнення позивача був висновок службового розслідування за фактом порушення ним дисципліни, затверджений начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці 24 грудня 2014 року.

У ході проведення вказаного службового розслідування зясовано, зокрема, що 13 грудня 2014 року приблизно о 23 год. 50 хв. між позивачем, який перебував у стані алкогольного спяніння, його знайомим громадянином ОСОБА_5 та громадянином ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку.

У ході конфлікту позивач здійснив декілька пострілів із пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», чим спричинив ОСОБА_7 вогнепальні поранення лівого передпліччя та лівого стегна.

У подальшому ОСОБА_6 та інші громадяни, які стали свідками даної події, намагались забрати у позивача згаданий пристрій, під час чого останній почав вести хаотичну стрільбу та спричинив вогнепальне поранення верхньої частини стегна та правої ступні своєму знайомому ОСОБА_5

Про конфліктну подію позивач правоохоронні органи не повідомив та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілим.

Про вказану подію правоохоронні органи та працівники медичної допомоги дізнались із повідомлень інших осіб, свідків події.

За фактом вказаних подій було відкрито кримінальне провадження №1201410040017370, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України.

У ході службового розслідування у позивача запитувались пояснення з приводу подій, які стали підставою для його призначення. У своїх поясненнях позивач особисто зазначив, що по факту застосування пристрою для відстрілу гумових куль ним раніше надано пояснення Дніпровському РУ ГУ МВС України в м. Києві, і що до вказаних пояснень йому додати нічого.

Отже, в ході проведення службового розслідування встановлено, що позивач, знаходячись поза службою у стані алкогольного сп'яніння, не зміг уникнути конфліктної ситуації із іншою особою, застосував відносно неї пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», не повідомив про цей факт правоохоронні органи та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілому, чим порушив вимоги п. п. 1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, п. 12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2013 року № 379 дск, та п. п. 1, 3, 4 і 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року.

Не погоджуючись із наказом, прийнятим за результатами службового розслідування, та звільненням його зі служби, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проходять службу в порядку, визначеному Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 63 «є» Положення особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни. Цією правовою нормою передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, серед іншого, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2012 року №155 затверджені Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Пунктом 1.2 розділу І цих Правил закріплено, що вони визначають для працівника органів внутрішніх справ України моральні цінності, зобов'язання та принципи служби в органах внутрішніх справ; професійно-етичні вимоги до службової, позаслужбової та антикорупційної поведінки; формування єдності переконань і поглядів у сфері професійної етики та службового етикету, орієнтованих на професійно-етичний еталон поведінки; регулювання професійно-етичних проблем взаємин працівників, що виникають у процесі їх спільної діяльності; виховання високоморальної особистості працівника, яка відповідає етичним нормам і принципам, загальнолюдській і професійній моралі; взаємодію з трудовими колективами, громадськими організаціями, населенням з урахуванням норм і принципів професійної та службової етики.

Відповідно до пункту 2.2 розділу ІІ Правил, дотримання норм поведінки, установлених цими Правилами, є моральним обов'язком кожного працівника органів внутрішніх справ незалежно від займаної посади та спеціального звання.

Пунктом 1.2 розділу IV Правил передбачено, що норми професійної етики вимагають від працівника, зокрема, поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними; постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій.

Пунктом 2.2 цього розділу вказаних Правил передбачено, зокрема, що при виявленні протиправних дій та їх припиненні працівник зобов'язаний зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій; виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації правопорушниками конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення; давати роз'яснення правопорушнику про неправомірність його дій доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів; утримуватись від жорстких дій і різких висловлювань стосовно правопорушника.

Таким чином, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України вимагає від працівників органів внутрішніх справ з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, а також дотримуватися норм професійної та службової етики, які, серед іншого, зобовязують зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій, виявляти емоційно-психологічну стійкість до конфліктних ситуацій та не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення тощо.

Згідно пункту 12 постанови Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 року № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» спеціальними засобами, що застосовуються при охороні громадського порядку, серед іншого, є: патрони і пристрої для їх вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Пунктом 7 цих Правил передбачено, що у кожному випадку застосування спеціальних засобів працівники міліції зобов'язані в найкоротші строки забезпечити подання потерпілим необхідної допомоги, повідомляючи лікарям і медичним закладам, який засіб застосовано в кожному конкретному випадку.

Таким чином, працівники органів внутрішніх справ зобовязані, в разі застосування спеціального засобу, невідкладно, у разі потреби, забезпечити надання медичної допомоги особі, до якої такий було застосовано.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Як було встановлено в ході службового розслідування та не спростовано позивачем, в ніч з 13 грудня на 14 грудня 2014 року позивач, знаходячись поза службою у стані алкогольного сп'яніння, не зміг уникнути конфліктної ситуації із іншою особою, застосував відносно неї пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, не повідомив про цей факт правоохоронні органи та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілому.

Зазначені обставини, на переконання суду, свідчать про порушення позивачем вищевикладених правил службової дисципліни, поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, які не сумісні з подальшим перебуванням на службі, позаяк не узгоджуються із обовязком забезпечувати суспільну довіру, повагу, визнання і підтримку громадян, та не являються прикладом гідного поводження в позаслужбовий час.

Доводи позивача про порушення порядку проведення службового розслідування в частині невідібрання в нього пояснень спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що пояснення з приводу подій, які стали підставою для проведення цього розслідування, відбирались у позивача, однак, він сам відмовився їх надавати, посилаючись на те, що раніше надавав їх слідчому.

Колегія суддів також не враховує посилання позивача на порушення його прав, передбачених пунктом 6.3 розділу VI Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, а саме права брати участь у службовому розслідуванні, давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, а також висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять).

Так, матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення відповідачем дій щодо позбавлення позивача передбачених зазначеною нормою прав. Відсутні також докази того, що позивач намагався вжити заходів щодо реалізації цих нормативно закріплених прав, і відповідач перешкоджав йому в цьому.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність звільнення позивача з органів внутрішніх справи та відсутність підстав для задоволення вимог позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Тому, вимоги апелянта не підлягають задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складено 12 червня 2015 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.