Постанова № 45024452, 15.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа№ 910/4305/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 15.06.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 (повне рішення складено 03.04.2015)

у справі №910/4305/15-г (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр»

до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про стягнення 1 000 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» 1 000 000,00 грн. заборгованості з повернення банківського вкладу (вкладного траншу) та 20 000,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 30.04.2015 Київським апеляційним господарським судом поновлено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/4305/15-г у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача 15.06.2015 брав участь у судовому засіданні, в якому заперечував щодо доводів апеляційної скарги, надавав пояснення та просив апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г - без змін.

Представник відповідача брав участь в судовому засіданні 03.06.2015 в якому надавав пояснення та апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити.

15.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з бажанням укласти мирову угоду.

Заслухавши пояснення представника позивача з даного питання, колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність представника відповідача, оскільки відсутні поважні причини для відкладення розгляду справи у зв'язку з наміром укласти мирову угоду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2014 між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» (банк) та публічним акціонерним товариством «Уманський завод «Мегомметр» (клієнт) укладено договір банківського вкладу «Класичний» №327, за умовами якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад), у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та нараховані на неї проценти.

Згідно з п. 1.2. договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3. договору строк дії договору - до 27.10.2015. Внесення грошових коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії договору.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що в додатках, які укладаються на підставі цього договору, визначаються наступні умови: номер транзитного рахунку, який відкривається клієнту для розміщення транзитного траншу; сума коштів, які перераховуються на вкладний рахунок (сума вкладного траншу); строк, на який розміщується транш; процентна ставка, яка нараховується на вкладний транш, розмір ставки у разі дострокового витребування вкладеного траншу за ініціативою клієнта та при наявності згоди банку; термін виплати процентів; іншу умови.

Згідно з п. 3.1. договору при закінченні строку розміщення вкладного траншу, його повернення здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний у розділі 7 цього договору або ж на інший поточний рахунок, вказаний у листі клієнта.

Відповідно до п. 5.4. договору клієнт зобов'язаний надати банку письмову вимогу щодо повернення вкладу не пізніше, ніж за один банківський день до дати закінчення строку повернення вкладу.

06.01.2015 між сторонами підписано додаток №327-4 до договору банківського вкладу «Класичний» №327 від 27.10.2014, яким погоджено, що для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 06.01.2015 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок №2909.3.083903.004 в філії «Полт РУ» «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку №2610.4.083903.004 у розмірі 1 000 000,00 грн. та визначено строк повернення до 22.01.2015.

Пунктом 5 додатку до договору передбачено, що повернення вкладного траншу або його частини до настання строку можливе лише за згодою сторін, а дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу клієнта неможливе.

06.01.2015, згідно з платіжним дорученням №1721, відбулося зарахування коштів у сумі 1 000 000,00 грн. з рахунку №260028390301 (ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» на рахунок №29093083903004 (філія Полтавського РУ ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»), призначення платежу - зарахування коштів на вкладний рахунок згідно договору №327 від 27.10.2014 і додаткової угоди №327-4 від 06.01.2015.

21.01.2015 позивач склав на ім'я відповідача в особі філії «Полтавське регіональне управління» (відділення №29) лист №09900/160/1, в якому просив повернути грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн., розміщені в банку як вкладний транш відповідно до додатку №327-4 від 06.01.2015 до договору банківського вкладу «Класичний» № 327 від 27.10.2014, зазначаючи, що дані кошти необхідні для виплати заробітної плати, податків, пов'язаних з нею, а також оплати за енергоносії.

26.01.2015 ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» передано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» (відділення №29) лист №09900-175 від 23.01.2015, яким просив надати письмово пояснення щодо невиконання зобов'язань банку з повернення коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.

27.01.2015 ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» направив ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» (відділення №29) та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за місцезнаходженням лист №09900-190 від 27.01.2015, в якому також просив надати письмово пояснення щодо невиконання зобов'язань банку з повернення вищевказаних коштів.

У лютому 2015 року ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 1 000 000,00 грн. банківського вкладу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після звернення про повернення грошових коштів, банк вимоги не виконав.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач вчасно та правомірно заявив вимогу до відповідача про повернення 1 000 000,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно з ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом про повернення грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн., які розміщені в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідно до договору банківського вкладу. Окрім того, позивач звертався до відповідача з листами про надання письмових пояснень щодо невиконання зобов'язань банку по поверненню грошових коштів.

Однак, банком не було надано відповіді на зазначені листи.

Крім того, банком не надано суду документів, які підтверджують повернення ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.

Тверджень скаржника, що суд першої інстанції не дослідив, чи дійсно лист з вимогою про повернення коштів був надісланий позивачем у строки визначені договором, колегія суддів не бере до уваги, оскільки дійшла висновку про їх необґрунтованість.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивач вчасно та правомірно звернувся з вимогою до банку про повернення 1 000 000,00 грн. банківського вкладу.

Отже, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» про стягнення 1 000 000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 у справі №910/4305/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4305/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук