Рішення № 45021675, 28.05.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33866/14-ц

Провадження №2/761/1329/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 травня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ПрАТ «Київстар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку у сумі 9356,98 грн.,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року до суду надійшла позовна заява ПрАТ «Київстар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку у сумі 9356,98 грн..

Позивач зазначив, що відповідач користуючись телефоном за угодою про надання послуг мобільного зв'язку згідно відповідних стандартів,за якими оператор надає послуги стільникового зв'язку абоненту, який користується таким зв'язком та оплачує їх вартість за умовами угоди. Згідно рахунку-фактури від 30.09.2013 року відповідач не оплатив зазначені послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 7793,87 грн., що підтверджується роздруківкою, яка додається. Оспорюючи вимоги позивача про виплату боргу, позивач заперечує нарахування за послуги роумінгу (послуга, яка забезпечує абонентові одного оператора отримувати послуги у мережі іншого оператора). У зверненнях до оператора, відповідач посилалась на те, що оплата нарахована незаконно, вона просила анулювати заборгованість через її необізнаність щодо вартості послуг роумінгу.

Позивач вважає, що відповідач має дотримуватись прийнятих зобов'язань п.4.2. ст.4 Угоди щодо використання послуг за встановленими правилами та тарифами Оператора, приймаючи до уваги використання позивачем для розрахунків автоматизованої системи, незалежно від того чи було здійснено замовлення у ручному чи автоматичному режимі, абонент відповідає за зберігання SIM-картки, РIN- та RUK -кодів мобільного терміналу,кодів поповнення рахунку. Посилаючись на порушення положень угоди, що призвели до боргу та враховуючи положення ст.625 ЦК України про відповідальність за порушення грошового зобов'язання, позивач просить стягнути на підставі ст. 526 ЦК України з відповідача заборгованість та судові витрати, а всього - 9356,98 грн., що складається із таких сум: заборгованості на суму 7793,87 грн., 1324,81 грн. інфляційні, 238,30 грн. 3% річних

Заперечуючи проти позову, відповідач у письмових поясненнях зазначила, що 09.12.2004 року нею була укладена угода з позивачем за відповідними стандартами. У вересні 2013 року послуги зв'язку були припинені. При зверненні до позивача виявила, що по локальним та роумінговим дзвінкам 21.09.2013 року була нарахована заборгованість за автоматичні підключення мобільного телефону до Інтернет-мережі у вказані часи, хоча вона такими послугами не користувалась та на її рахунку не було коштів для оплати таких послуг.

Посилаючись на порушення позивачем пп.27 п. 39 правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг щодо зобов'язання повідомити про вартість послуг, зокрема з абонентами країни перебування та України, інших послуг.

Тобто, позивачем були порушені зазначені Правила та пп. 3.1.2. Угоди за неповідомлення абонента із зазначених питань, Порушено п.32 та п.39 Угоди щодо припинення надання зв'язку абоненту у разі вичерпання авансового платежу. За правилами провайдер має право при здійсненні розрахунків стягувати оплату за послугу, яка не була замовлена споживачем. Однак за тими ж правилами споживач має право відмовитись від оплати, якщо не замовляв послугу.

В судове засідання з'явився представник позивача підтримала позовні вимоги ПАТ «Київстар» в повному обсязі і просила їх задовольнити.

В судове засідання з'явився представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з зазначених в письмових запереченнях підстав.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, що між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» (Оператор) та ОСОБА_1 (Абонент) 09.12.2004 року було укладено угоду № 1201347 про надання послуг мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, відповідно до якої Оператор надає Абоненту послуги стільникового зв'язку, а Абонент користується вищезазначеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість на умовах визначених в Угоді.

Відповідно до п. 3.2.1. Абонент зобов'язується вчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку Оператора згідно з діючими тарифами. Так згідно рахунку-фактури НОМЕР_1 від 30.09.2013 року виникла заборгованість Абонента перед Оператором у розмірі 7793,87 грн.

У відповідності до п. 16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 року № 295) Оператор телекомунікаційних послуг надає послуги зв'язку на замовлення споживача на підставі укладеного договору.

Згідно ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення зобов'язань між сторонами.

Згідно п. 40 вищезазначених Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначено, що оплата послуг зв'язку споживачем здійснюється на підставі рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим у випадку оплати послуг в кредит, якщо іншої дати не передбачено договорами на надання телекомунікаційних послуг.

Зважаючи, що всі послуги були надані в кредит, а дати оплати рахунків в договорах не зазначена Відповідач повинен був сплатити за послуги звязку спожиті в минулому місяці до 20 числа поточного місяця. Таким чином оплата Відповідачем вартості наданих телекомунікаційних послуг за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року у сумі 7793,87 грн. повинна була бути здійснена до 20.09.2013 року.

Відповідач в зазначений строк не здійснив оплату за надані послуги звязку, в результаті чого виникла заборгованість.

ОСОБА_1 звернулась до Позивача з заявами від 01.10.2013 року, 19.11.2013 року, 05.12.2013 року про відмову в оплаті нарахованого боргу за телекомунікаційні послуги та просила анулювати заборгованість щодо вартості послуг в роумінгу.

На вищезазначені заяви Позивачем були надані відповіді № 501374869/03/03/02 від 10.10.2013 року, № 5045568499/03/03/02 від 27.11.2013 року, № 5058803659/03/03/02 від 24.12.2013 року.

Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 року № 295) роумінгом є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного зв'язку) отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора.

Статтею 74 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав, розподіл між ними доходів від надання послуг міжнародного звязку, взаємозєднання мереж телекомунікацій загального користування тощо здійснюється відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозвязку на підставі міжнародних договорів України з відповідними державами та/або договорів операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших країн.

Згідно п. 4.2. Регламенту міжнародного електрозвязку (Мельбурн 1988) оператори зв'язку зобов'язані у своїй діяльності застосовувати Рекомендації МККТТ. Відповідно до п.1.5. Рекомендацій МККТТ D.170 рахунки між Операторами за місяць повинні відсилатись як можливо скоріше, але в будь-якому випадку до закінчення третього місяця після місяця стосовно якого виставляється рахунок.

У відповідності до п. 4.2. ст. 4 Угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 Абонент прийняв на себе зобов'язання використовувати та оплачувати послуги зв'язку за встановленими правилами та тарифами Оператора.

Позивачем було в повному обсязі виконано свої обов'язки по наданню відповідачу послуги мобільного зв'язку, однак внаслідок невиконання зобов'язань відповідача по оплаті послуг утворилась заборгованість у сумі 9356,98 грн., яка складається з основної заборгованості - 7793,79 грн., інфляційних витрат у розмірі 1324,81 грн., 3% річних в сумі 238,30 грн.

Відповідно умов договору абонент зобов'язується ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Проте, відповідач взяті на себе договором зобов'язання не виконав, чим порушив умови договору та норми діючого законодавства.

У відповідності до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації " споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, в тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних.

Виходячи з обставин наведених вище, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандарту GSM 900\1800 у загальній сумі 9356,98 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачені судовий збір в сумі 243,60 грн.

З огляду на викладене та на підставі: ст.ст. 525, 526, 610, 614, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 36 Закону України „Про телекомунікації ", керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 228, 232 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов приватного акціонерного товариства «Київстар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку у сумі 9 356, 98 грн., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, проживає: АДРЕСА_1, на користь приватного акціонерного товариства, юридична адреса: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. № 51, поштова адреса: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, п/р 26008010065101 в ПрАТ "Альфа Банк", м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 21673832 заборгованість за послуги мобільного зв'язку у сумі 7793 (сім тисяч сімсот дев'яносто три) грн., 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 324 (тисячу триста двадцять чотири) грн., 81 коп., та 238 (двісті тридцять вісім) 30 грн. трьох відсотків річних, а всього 9 356 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн., 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, проживає: АДРЕСА_1, на користь приватного акціонерного товариства, юридична адреса: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. № 51, поштова адреса: 03113 м. Київ, вул. Дегтярівська,53. п/р 26008010065101 в ПрАТ "Альфа Банк", м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 21673832 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн., 60 коп.,

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.