Рішення № 45021251, 08.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-4558-15

(№ 760-9579-15-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08. 06. 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Мурга Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Спортенерджі-Ком», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визнання правочинів недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Спортенерджі-Ком», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визнання правочинів недійсним.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що 07.02.2014 року між Приватним підприємством «Спортенерджі-Ком» та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори дарування цінних паперів посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченком Є.В. та зареєстрованих в реєстрі за номерами №257, №252 та №247 відповідно.

Позивач зазначає, що під час укладання спірних договорів ПП «Спортенерджі-Ком» було допущено порушення норм чинного законодавства України, які свідчать про недійсність укладених правочинів.

Позивач переконаний в наявності передбачених Законом підстав визнання договору недійсним.

У зв'язку із зазначеним позивач просив суд визнати договори дарування цінних паперів укладений 07.02.2014 року між Приватним підприємством «Спортенерджі-Ком» та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, недійсними.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, в якій також зазначено, що представник позивача позов підтримує в повному обсязі та просить суд про задоволення позову.

Відповідач ПП «Спортенерджі-Ком» в судове засідання свого представника не направили, надавши до суду заперечення та клопотання, в якому просили у позові відмовити та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також до суду не з`явилися, через канцелярію подали свої заперечення і просили слухати справу у їхню відсутність.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 лютого 2014 року між Приватним підприємством «Спортенерджі-Ком» та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори дарування цінних паперів посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченком Є.В. та зареєстрованих за номерами №257, №252 та №247 відповідно.

Відповідно до вказаних вище договорів дарування ПП «Спортенерджі-Ком» подарувало ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прості іменні акції емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Центр Світло» (код ЄДРПОУ 35509048, код ISN UA4000022115), форма випуску бездокументарна.

Зокрема ОСОБА_2 було подаровано 835 акцій вартістю 75 985 грн. 00 коп., ОСОБА_3 - 1295 акцій вартістю 119 140 грн. 00 коп., а ОСОБА_4 370 акцій вартістю 33 300 грн. 00 коп.

Договори дарування зі сторони ПП «Спортенерджі-Ком» були підписані директором підприємства ОСОБА_6. Обдаровані прийняли дар та на сьогоднішній день є власниками цих цінних паперів.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом також встановлено, що ПП «Спортенерджі-Ком» не є власником (розпорядником) свого майна, оскільки відповідно до п. 5.4 статуту ПП «Спортенерджі-Ком» власником майна підприємства є власник (засновник), тобто власником майна ПП «Спортенерджі-Ком» є саме позивач.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно п. 7.1 статуту ПП «Спортенерджі-Ком» Управління діяльністю підприємства здійснюється безпосередньо Засновником або призначеним ним Директором.

Відповідно до п. 7.3 статуту ПП «Спортенерджі-Ком» до виключної компетенції власника (засновника) ПП «Спортенерджі-Ком» належить в тому числі і вирішення питання про участь підприємства в інших підприємствах та/або об'єднаннях підприємств.

Таким чином відчуживши цінні папери на користь обдарованих, директором ПП «Спортенерджі-Ком» від імені підприємства було одноособово, тобто без годи на це власника підприємства, вирішено питання про припинення участі в підприємстві, а саме в ПАТ «Центр Світло», що є грубим порушенням положень статуту (п. 7.3).

Зазначене свідчить про те, що під час укладання спірних договорів дарування ПП «Спортенерджі-Ком» не набуло необхідного обсягу цивільної дієздатності передбаченої статутом підприємства.

Також судом встановлено, що під час укладання спірних договорів було здійснено розпорядження правом власності на майно, яке належало позивачу.

З суті правовідносин дарування є очевидним, що дарування майна може здійснюватися виключно власником цього майна.

Приватне підприємство є особливою форма організації юридично особи, особливість якого полягає в тому, що в залежності від статуту приватне підприємств, як юридична особа, може бути власником свого майна, або може бути не власником майна, в такому випадку власником (розпорядником) майна є власник (засновник) приватного підприємства.

Дослідивши статут ПП «Спортенерджі-Ком» є очевидним те, що воно не є власником (розпорядником) свого майна, оскільки відповідно до п. 5.4 статуту ПП «Спортенерджі-Ком» власником майна підприємства є власник (засновник).

Таким чином, цінні папери, які були подаровані фізичним особам були власністю позивача, тобто ПП «Спортенерджі-Ком» уклавши договори дарування без згоди позивача розпорядилося власністю іншої особи без належних на це підстав.

Отже з вищевикладеного можливо зробити висновок, що під час укладання спірних договорів ПП «Спортенерджі-Ком» було не дотримано вимог щодо дійсності правочину передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, а також здійснено розпорядженням майном право власності (розпорядження) на яке належить позивачу.

Суд не приймає до уваги доводи представника ПП «Спортенерджі-Ком» щодо наявності у директора підприємства повноважень від імені підприємства укладати оскаржувані договори дарування без згоди власника. Оскільки з аналізу чинного законодавства України та положень статутних документів ПП «Спортенерджі-Ком» є очевидним, що відповідно до п.5.4 та п.7.3 статуту підприємства виключне право щодо вирішення питань про участь підприємства в інших підприємствах та розпорядження майном підприємства належить виключно його власнику.

Виходячи з вищенаведеного, оцінивши представлені сторонами докази, керуючись чинним законодавством, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача про наявність підстав для визнання недійсними оскаржуваних договорів дарування а тому приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином суд приходить до висновку, про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача витрат по оплаті судового збору в сумі 3056 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 92, 202, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 228 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Спортенерджі-Ком», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визнання правочинів недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення 07 лютого 2014 року договір дарування цінних паперів (835 простих іменних акцій ПАТ «Центр Світло» вартістю 75 985 грн. 00 коп.) укладений між Приватним підприємством «Спортенерджі-Ком» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченком Є.В. та зареєстрованим за номером №257.

Визнати недійсним з моменту укладення 07 лютого 2014 року договір дарування цінних паперів (1295 простих іменних акцій ПАТ «Центр Світло» 119 140 грн. 00 коп.) укладений між Приватним підприємством «Спортенерджі-Ком» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченком Є.В. та зареєстрованим за номером №252.

Визнати недійсним з моменту укладення 07 лютого 2014 року договір дарування цінних паперів (370 простих іменних акцій ПАТ «Центр Світло» 33 300 грн. 00 коп.) укладений між Приватним підприємством «Спортенерджі-Ком» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченком Є.В. та зареєстрованим за номером №247.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Спортенерджі-Ком», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3056 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: