Ухвала суду № 45021249, 02.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/8867/15-к

Провадження № 1-кс/760/2524/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2015 слідчий суддя Соломянського районного суду м. Києва Селюков О.Г., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, слідчого Черевичного М.О., власника майна ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4, погодженого з старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32014110000000045, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, посилаючись на те, що ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014110000000045, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України. 22.05.2015 в ході проведення обшуку автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, було виявлено та вилучено фальсифіковану алкогольну продукцію, грошові кошти у сумі 3810 грн., які постановою слідчого визнані речовими доказами. Враховуючи, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом, просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Згідно з ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

В судовому засіданні слідчий своє клопотання підтримав із зазначених у ньому підстав. Власник майна та його представник проти задоволення клопотання заперечили.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Соломянського районного суду м. Києва від 06.05.2015 було надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, в ході проведення якого 22.05.2015, відповідно до протоколу огляду, було виявлено та вилучено, зокрема, автомобіля НОМЕР_1, ключі від нього, а також, грошові кошти у сумі 3810 грн., які постановою слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 від 22.05.2015 визнані речовими доказами.

Як зазначено в ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, враховуючи зазначені положення КПК України, а також те, що в ухвалі Соломянського районного суду м. Києва від 06.05.2015 не було надано прямого дозволу на відшукування та вилучення автомобіля НОМЕР_1, ключів від нього, а також, грошових коштів у сумі 3810 грн., які були вилучені 22.05.2015, тому такі речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

22.05.2015 автомобіль НОМЕР_1, ключі від нього були передані на відповідальне зберігання ТОВ «Торгівельна компанія «ТОП ЛОГІСТІК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38482464)

Згідно з ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, другий абзац зазначеної норми передбачає можливість накладення арешту у вигляді заборони для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме, перешкодити незаконному зникненню або втраті речових доказів.

Крім того, слідчим було доведено наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль НОМЕР_1, ключі від нього, а також, грошові кошти у сумі 3810 грн., відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки слідчим була доведена необхідність арешту автомобілю НОМЕР_1, ключів від нього, а також, грошових коштів у сумі 3810 грн., тому його клопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 159166, 170, 172, 173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на майно, а саме грошові кошти у сумі 3810 гривень (38 купюр номіналом по 100 гривень та 2 купюри номіналом по 5 гривень), автомобіль НОМЕР_1 з ключами від нього, які тимчасово вилучені згідно протоколу обшуку від 22.05.2015, у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином таким майном, у кримінальному провадженні № 32014110000000045, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду Апеляційного суду м. Києва.

Повний текст ухвали було складено та проголошено 02.06.2015.

Слідчий суддя О.Г. Селюков