Ухвала суду № 45019301, 11.02.2014, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/43/14

ун. № 759/16822/13-к

У Х В А Л А

11 лютого 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Васильєвої К.О.,

при секретарі: Лебеді В.В.,

сторони кримінального провадження: прокурор Кушнір О.В., обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013110080008526 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 24 жовтня 2013 року. ОСОБА_1 утримується під вартою з 22 жовтня 2013 року.

У зв'язку з тим, що судовий розгляд даної кримінальної справи на даний час не завершено, а строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується, за ініціативою суду на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики переховування, нез'явлення на виклик суду, незаконного впливу на свідка, вчинення нового злочину, які не зменшилися на даний час, вважав за необхідне продовжити строк його тримання під вартою.

Захисник, якого підтримав обвинувачений, вважав, що не має підстав для продовження строку тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, вважаю, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на максимальний строк. При цьому, суд бере до уваги таке.

До цього часу залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), ймовірність реалізації вказаного ризику не зменшилася на даний час, і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій; мотиви, за яких ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим, в тому числі за аналогічний злочин, вчинив дії в яких він обвинувачується; моральні якості обвинуваченого та його репутація (численні випадки притягнення до кримінальної відповідальності); тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку засудження за вчинення тяжкого злочину (ст. 12 КК України). За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, стан здоров'я ОСОБА_1, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про його особу, сімейний стан, відсутність постійного місця роботи, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.

Проте, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому розміру застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 205, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - тримання під вартою - продовжити на строк на шістдесят днів, тобто по 11 квітня 2014 року (включно) і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 60900 (шістдесят тисяч дев'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ 02896710, банк одержувача ГУДК у м.Києві, МФО 820019, рахунок 37315001003040), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до Святошинського районного суду м. Києва із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Святошинського районного суду м.Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО №13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва та суддю Святошинського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: К.О. Васильєва