Ухвала суду № 45015104, 09.06.2015, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-о/734/1/15 Справа № 734/1193/15-к

У х в а л а

іменем України

09 червня 2015 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бузунко О.А.,

за участю секретаря Галюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за заявою заступника прокурора м. Києва старшого радника юстиції ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі у зв'язку із закінченням іспитового строку,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року ОСОБА_2 звільнено від покарання, призначеного йому вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2012 року за вчинення злочину, передбаченого частинами першою, другою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у виді позбавлення волі на строк три роки, з іспитовим строком на два роки, у зв'язку закінченням іспитового строку.

У поданій заяві про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами прокурор вказує на те, що на час розгляду Козелецьким районним судом Чернігівської області подання про звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання (призначеного Козелецьким районним судом Чернігівської області від 19 листопада 2012 року) останній вчинив новий злочин проти власності у період відбування іспитового строку, призначеного вироком суду. Відомості про вказаний злочин було внесено до ЄРДР за № 12014100070006937. 17 лютого 2015 року слідчим відділом Подільського РУ ГУ МВСУкраїни в м. Києві ОСОБА_2 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України. У ході розгляду подання кримінально-виконавчої інспекції про звільнення ОСОБА_2 від покарання призначеного Козелецьким районним судом Чернігівської області від 19.11.2012 року, за результатами якого було винесено ухвалу суду від 01 грудня 2014 року, як суду, так і прокурору не було відомо про вчинення останнім нового злочину у період іспитового строку, хоча це, відповідно до частин другої та третьої статті 78 КК України виключало можливість звільнення особи від покарання. Наявність не скасованої ухвали суду від 01 грудня 2014 року впливає на ступінь відповідальності ОСОБА_2 та призведе до порушення принципів призначення покарання, визначених статтею 71 КК України.

В судове засідання заступник прокурора м. Києва старший радник юстиції ОСОБА_1 не з'явився; причини неявки суду не повідомляв.

Засуджений ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Канцелярією Козелецького районного суду Чернігівської області 09 червня 2015 року зареєстровано заяву ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності.

Представник Козелецького РП КВІ в судове засідання не з'явився, подавши заяву через канцелярію суду про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали цієї справи, матеріали справи № 734/3254/14, особову справу відносно ОСОБА_2, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року, розглядаючи клопотання Козелецького РП КВІ, про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного вироком суду від 19 листопада 2012 року у виді позбавлення волі на строк три роки, з іспитовим строком на два роки, у зв'язку із закінченням іспитового строку, суд врахував, серед іншого, що ОСОБА_2 під час іспитового строку нових злочинів не вчинив. Вказаний висновок був зроблений судом на підставі довідки № 40-20112014/74007, дослідженої у судовому засіданні, з якої вбачається, що останнім вироком, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, був вирок від 19 листопада 2012 року. Будь-якої іншої інформації про вчинення ОСОБА_2 злочину після вказаного вироку суду в довідці відображено не було. Тобто, на момент звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного йому вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2012 року покарання, дані про вчинення ОСОБА_2 нового злочину були відсутні.

При винесенні вказаної ухвали суд керувався положеннями частини першої статті 78 КК України, відповідно до якої після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

При цьому частиною третьою статті 78 КК України передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Прокурором на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 у період іспитового строку нового злочину, надано: витяг з кримінального провадження № 12014100070006937 від 24 вересня 2014 року щодо вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, з фабули якого вбачається, що даний злочин був вчинений ОСОБА_2 25 вересня 2014 року; та копію обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014100070006937, з якого також вбачається, що 25 вересня 2014 року, у невстановлений час, ОСОБА_2 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, про що інформація до ЄРДР була внесена ще 24 вересня 2014 року.

Відповідно до частин першої, пункту 5 частини другої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Зі змісту положень статті 459 КПК України вбачається, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що вступив у законну силу, юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальному провадженні та спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновки, що містяться у рішенні суду, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як: невідомість їх суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до винесення судового рішення; неможливість їх урахування під час провадження у справі та винесення рішення в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу рішення суду в законну силу.

Надані прокурором витяг з реєстру досудових розслідувань та докази на підтвердження того, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 не можуть бути достатніми доказами вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України у період іспитового строку.

Так, відповідно до частини першої статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Як на час винесення Козелецьким районним судом Чернігівської області 01 грудня 2014 року ухвали про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, так і на час розгляду заяви прокурора про перегляд вказаної ухвали суду за нововиявленими обставинами відсутній вирок, яким би було доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні під час іспитового строку злочину. Суд окремо звертає увагу, що за відсутності вироку суду про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, судом як докази на підтвердження факту вчинення ним під час іспитового строку злочину не може братися копія витягу з ЄРДР та копія обвинувального акту, враховуючи наявні в них суперечливі дані щодо вчинення кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР /24 вересня 2014 року до ЄРДР внесена формація про вчинення ОСОБА_2 злочину 25 вересня 2014 року/.

Крім того, визнання судом наданих прокурором копії витягу з реєстру досудових розслідувань та обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014100070006937, як доказів, достатніх для висновку про вчинення останнім злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, буде порушенням такої засади кримінального провадження, як презумпція невинуватості, закріпленої в статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України.

За таких обставин заяву заступника прокурора м. Києва старшого радника юстиції ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 від покарання у виді позбавлення волі у зв'язку із закінченням іспитового строку необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 392, 393, 395, 459, 466, 467 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву заступника прокурора м. Києва старшого радника юстиції ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 від покарання у виді позбавлення волі у зв'язку із закінченням іспитового строку - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Бузунко