Ухвала суду № 45011245, 11.07.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4103/13-ц

Категорія 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

при секретарі - Кваші І. М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. 151 ЦПК України, в якій вона просить заборонити відповідачу здійснювати відчуження або зменшення часток в статутних капіталах ТОВ «Столиця-Ценр Плюс», ТОВ «Столиця-Цінні Папери», ТОВ «Столиця-Ріелтор», ТОВ «Столиця-Центр», ТОВ «Квант-Оптимум», накласти арешт на нежитлову будівлю (літера «М», в АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Квант-Оптимум», нежилий будинок - комплекс готель по АДРЕСА_2, власник ТОВ «Столоця-Ценр Плюс», нежилі приміщення виробничого комплексу № 1 (в літ. Б), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, власник ТОВ «Столиця-Ріелтор».

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У відповідності до роз'яснень п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками,є саме товариство. Вклад до статутного фонду товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді зяв про забезпечення позову» визначено, що при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати , що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяГ. Б. Супрун