Ухвала суду № 45009809, 10.06.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18465/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року

Печерський районний суду м. Києва

у складі:

головуючого судді - Тарасюк К.Е.,

при секретарі - Грицюк Н.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Бабошиної Ю.В.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32012110070000005 від 21.12.2012, за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

27.05.2015 до Печерського районного суду м. Києва з апеляційного суду м.Києва за визначенням підсудності надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110070000005 від 21.12.2012 за підозрою ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою головуючого судді від 02.06.2015 у вищезазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання за участю сторін кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав можливим призначити справу до судового розгляду, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги КПК України.

Одночасно

сторонами кримінального провадження надано на вирішення суду угоду про визнання винуватості між прокурором Бабошиною Ю.В. та підозрюваним ОСОБА_2

В.В., в якій ними було погоджено покарання останньому із застосування акту амністії.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються.

Таким чином, прокурором всупереч вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_2 фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів, що, по-перше, унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а по-друге, унеможливлює вирішення судом поданої угоди про визнання винуватості.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110070000005 від 21.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, -повернути старшому прокурору прокуратури Подільського району м. Києва Бабошиній Ю.В.- у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя К.Е. Тарасюк