Ухвала суду № 45007501, 14.05.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9289/15-ц

У х в а л а

"14" травня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про незаконне неповернення майна, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якій позивач просить суд допомогти повернути незаконно утримуване відповідачем майно позивача та зобов'язати відповідача повернути позивачу 10000,00грн. за незаконне користування майном позивача.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог частини 2, 4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Як убачається із змісту позовної заяви та долучених до неї документів, позивачем не наведено обґрунтування звернення до суду з вимогою про допомогу повернення утриманого відповідачем майна та грошових коштів у розмірі 10000,00 грн., ураховуючи відсутність такого способу захисту прав та законних інтересів особи як допомога у поверненні майна чи грошових коштів, вичерпний перелік яких містить стаття 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, позовні вимоги є неконкретизованими - в прохальній частині зазначено предмет спору (перелік майна), яке згідно змісту позову незаконно зберігає відповідачка, а зміст позовної заяви не містить посилання на докази утримання відповідачем цього майна.

Крім того, згідно положень ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, предмет спору не містить визначення правового статусу збитків, які позивачем зазначено у розмірі 10000,00 грн., ураховуючи відсутність у змісті позову розрахунку таких збитків та посилань на докази, яким позивач обґрунтовує збитки у зазначеній сумі.

Крім того, всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява не містить ціни позову.

Згідно частини п'ятої ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2015р. становить 1218,00 грн. Таким чином, ураховуючи положення ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року, а також ураховуючи, що предмет спору становлять вимоги майнового характеру, з урахуванням не зазначення позивачем ціни позову, виходячи з дійсної вартості майна, сплачений при подачі позову судовий збір не відповідає вимогам закону.

У відповідності до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви надати в письмовому вигляді позовну заяву із викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує всі заявлені вимоги позову, зазначенням доказів на підтвердження кожної обставини, та зазначенням конкретизованих позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб передбачений законом. А також долучити до позову документ, що підтверджує сплату судового в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" за вимогами майнового характеру, виходячи з дійсної вартості майна та коштів в разі викладення вимоги про їх стягнення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про незаконне неповернення майна - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: