Ухвала суду № 44998568, 09.06.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кузняка В.О.

Суддів Семенюка К.М та Струбіцької О.М.

секретар судового засідання Дзюбак М.В.

учасники судового провадження:

прокурор Шевчук С.І.

обвинувачений ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015260140000055 від 12 лютого 2015 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

20 червня 2003 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 (один) рік;

11 лютого 2004 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ст. 71 КК України до 1 (одного) року 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі;

Провадження №11-кп/794/210/15 Головуючий в І Інстанції: Унгурян С.В.

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України Суддя-доповідач: Кузняк В.О.

03 грудня 2004 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

10 січня 2007 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі; 29 квітня 2011 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільнився умовно-достроково на 1 (один) рік 29 (двадцять дев'ять) днів,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінено з домашнього арешту на тримання під вартою.

Строк відбування покарання вирішено відраховувати з дня проголошення вироку та взяття його під варту, а саме з 24 березня 2015 року.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки.

Вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку районного суду ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, 11 лютого 2015 року приблизно о 12 години 30 хвилин проник в житловий будинок, потерпілого ОСОБА_4, що розташований по АДРЕСА_2 звідкіля викрав грошові кошти в розмірі 3681 (три тисячі шістсот вісімдесят одна) гривня та золотий ланцюжок 583 проби, вагою 1,89 гр., вартістю 650 (шістсот п'ятдесят) гривень, після чого з місця події зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши тим самим останньому матеріальної шкоди на загальну суму 4331 (чотири тисячі триста тридцять одна) гривня.

На вказаний вирок суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд змінити його в частині призначення покарання, а саме пом'якшити призначене покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв його розкриттю на досудовому розслідуванні.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2, який підтримав її в судовому засіданні, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційного скарги обвинуваченого, провівши апеляційний розгляд, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засідання доказами, та ніким в цій частині не оскаржується.

Відповідно до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочини вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Аналізуючи матеріали кримінального провадження в частині призначення ОСОБА_2 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд дотримався вимог ст. ст. 65-67 КК України, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, особу винуватого, який неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, за що відбував покарання у місцях позбавлення волі, дане кримінальне правопорушення вчинив в період непогашеної судимості, по місцю проживання характеризується посередньо, обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання: рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, а обвинувачений в свою чергу не навів жодних переконливих доводів про надмірну тяжкість призначеного покарання.

Районний суд дійшов до правильного висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції призначив покарання обвинуваченому у відповідності до вимог чинного законодавства, і воно є необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2015 року щодо ОСОБА_2, визнаного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий В.О. Кузняк

Судді К.М. Семенюк

О.М. Струбіцька