Рішення № 44993674, 10.06.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/365/15-ц

Провадження № 22-ц/792/980/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Грох Л.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Дорощук О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Фінансова ініціатива" на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Фінансова ініціатива" про захист прав споживача, стягнення реальних фінансових збитків, упущеної вигоди, трьох відсотків від простроченої суми та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд із зазначеним позовом вказував, що 16 грудня 2013 року між ним та ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" в особі Кам'янець-Подільського відділення № 2 ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" було укладено договір банківського вкладу №256320 (вклад „Лояльний") на строк з 16 грудня 2013 року по 21 грудня 2014 року за відсотковою ставкою 25% річних, із виплатою % щомісячно. Згідно даного договору передав банку 95000грн. Договором передбачено повернення суми вкладу за письмовою заявою вкладника, не менш як за сім банківських днів. 09 грудня 2014 року він звернувся у відділення банку із заявою-вимогою про повернення йому суми вкладу в розмірі 95000грн. та залишку нарахованих відсотків в сумі 238грн. по закінченню терміну дії депозитного договору, тобто 22 грудня 2014 року. 22 грудня 2014 року йому запропонували переукласти договір, з чим він не погодився. При цьому пояснили, що за 2-3 дні виплатять депозит. ____________________

Головуючий у першій інстанції: Шевцова Л.М. Категорія: 59

Доповідач: Варвус Ю.Д.

Проте кошти йому завчасно не виплатили. 24 грудня 2014 року виплатили 1/10 частину депозиту (10000грн.). Тому, 25 грудня 2014 року він був вимушений вдруге подати заяву про виконання умов банківського вкладу та повернення депозиту. І лише 13 січня 2015 року, в порушення умов спірного договору, з ним було проведено повний розрахунок. Вважає, що такими діями відповідач заподіяв йому фінансові збитки та завдав моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що він є пенсіонером, після продажу спадщини - батьківського будинку, вклав кошти в банк, які по вині останнього знецінилися в три рази. У зв'язку з чим переніс душевні страждання, головні болі, нервовий стрес, втратив сон. В результаті виникла гостра потреба в санаторно-курортному лікуванні. Просив визнати зміни, невиконання умов договору по депозитному вкладу №256320 (вклад „Лояльний") від 16 грудня 2013 року, ігнорування його прав та інтересів з боку ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" - неправомірними; стягнути реальні фінансові збитки в сумі - 1470грн. 74коп., упущену вигоду в сумі - 1539грн. 85коп., три відсотки від простроченої суми в розмірі - 2858грн., моральну шкоду в сумі - 12931грн. 38коп., за підготовку позовної заяви - 1000грн., а всього - 19800грн.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" на користь ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами - 1470грн.74коп., три відсотки річних - 180грн. 10коп., інфляційні нарахування - 1679грн. та моральну шкоду - 1000грн. Стягнуто з ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" в дохід держави - 243грн. 60коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02 квітня 2015 року виправлено арифметичну помилку в резолютивній частині рішення і вказано - стягнути з ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" на користь ОСОБА_1 інфляційні нарахування в сумі 1008грн. 56коп. замість 1679грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Вважає, що банком було належним чином виконано умови укладеного між сторонами договору, які регулюють порядок повернення вкладу та нарахованих відсотків у зв'язку із закінченням строку дії договору, що підтверджується долученою випискою по рахунку. Судом невірно встановлено те, що вклад повернуто 13 січня 2015 року, адже випискою підтверджується те, що банківський вклад повернуто на поточний рахунок позивача 22 грудня 2014 року і останній отримував свої грошові кошти через касу банку.

Апеляційна скарга ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" встановлено, що вклад (депозит) - це кошти, в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

В силу ч.1 ст.1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.5 ст.1061 вказаного Кодексу проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" в особі Кам'янець-Подільського відділення №2 ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" було укладено договір банківського вкладу №256320 (вклад „Лояльний") на строк з 16 грудня 2013 року по 21 грудня 2014 року за відсотковою ставкою 25% річних, із виплатою відсотків щомісячно. Згідно даного договору ОСОБА_1 передав банку 40000грн. 11 лютого 2014 року був укладений до даного договору банківського вкладу додатковий договір, згідно умов якого вкладник поповнив вклад ще на суму 55000грн., загальна сума вкладу склала 95000грн. Додатковий договір вступив в дію з дня підписання і є невід'ємною частиною договору банківського вкладу №256320 від 16 грудня 2013 року.

Пунктом 2 умов договору передбачено повернення суми вкладу за письмовою заявою вкладника, не менш як за сім банківських днів.

Термін дії договору банківського вкладу закінчувався 21 грудня 2014 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1, завчасно, 09 грудня 2014 року звернувся до відповідача із заявою про повернення йому коштів з депозиту 22 грудня 2014 року. Не дивлячись на постійні звернення позивача про повернення вкладу, вклад йому повертався частинами: 25 грудня 2014 року було повернуто 10000грн., 26 грудня - 10000грн., 29 грудня 2014 року - 10000грн., 30 грудня 2014 року - 10000грн., 31 грудня 2014 року - 10000грн., 08 січня 2015 року - 10000грн., 09 січня 2015 року - 10000грн., 12 січня 2015 року - 10000грн. Повністю депозитні кошти йому були повернуті відповідачем лише 13 січня 2015 року.

Позивач не заперечував, що ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" 22 грудня 2014 року була перерахована, на виконання умов договору банківського вкладу, на поточний рахунок сума вкладу разом із нарахованими відсотками, проте він не має змоги зняти їх з рахунку, що унеможливлювало розпорядження цим вкладом.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст.1058 ЦК України, зобов'язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позов в частині стягнення відсотків за користування вкладом, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач по закінченню строку дії депозитного договору зверталась до банку із вимогою повернути вклад, однак банк не виконав свої зобов'язання за договором щодо реального повернення вкладу, тому договірні відносини між сторонами не припинилися і відповідач повинен сплатити позивачці відсотки в сумі 1470грн.74коп. за користування вкладом після 21 грудня 2014 року до 13 січня 2015 року з урахуванням часткового повернення протягом даного періоду сум вкладу та стягнув 3% річних - 180грн.10коп. і суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за час прострочення його виконання - 1008грн. 56коп. на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в зазначеній частині і не впливають на законність рішення суду, тому підстав для його скасування чи зміни в цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з наступних підстав.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, договором банківського вкладу №256320 (вклад „Лояльний") від 16 грудня 2013 року відшкодування моральної шкоди банком за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання не передбачено.

Оскільки між сторонами склалися договірні правовідносини, які регулюються зобов'язальним правом та не передбачають стягнення моральної шкоди, суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1, тому рішення суду в частині стягнення з ПАТ КБ „Фінансова ініціатива" на користь позивача 1000грн. моральної шкоди підлягає скасуванню і в цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

В частині відмови в задоволенні вимог про стягнення упущеної вигоди рішення суду не оскаржується, тому в силу ст.303 ЦПК України не переглядається.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Фінансова ініціатива" задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати.

В позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Фінансова ініціатива" про стягнення моральної шкоди відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус