Постанова № 44989980, 09.06.2015, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/763/15-а

2-а/683/43/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районнийсуд Хмельницької області

в складі:

головуючого-судді Андрощука Є. М.

при секретарі Бадаєвій Н. О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області та просила визнати протиправними дії щодо відмови управлінням Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області призначити пенсію за вислугу років та скасувати дану відмову; зобовязати відповідача зарахувати стаж роботи позивача з 01.11.1985 р. по 12.01.1991 р., з 25.06.1993р. по 31.12.1997 р. та з 14.10.2003 р. по 31.08.2014р. до стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років; стягнути з відповідача на користь позивача пільгову пенсію за вислугу років з моменту звернення за призначенням пенсії; звернути постанову суду до негайного виконання всієї суми боргу з виплати пенсії; встановити відповідачу строк один місяць з дня винесення постанови по даній справі, для надання звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 16 червня 2014 року вона досягла віку 50 років та мала на цей час спеціальний стаж в галузі охорони здоровя понад 25 років. Тому звернулася до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області для призначення пенсії за вислугу років. Однак, відповідач, Листом від 14.11.2014 р. (№ 10377/03) відмовив у призначені пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», мотивуючи відсутністю 25 років спеціального стажу роботи, зарахувавши стаж роботи на посаді працівника охорони здоровя 8 років 3 місяці 13 днів, відмовивши в зарахуванні періоду роботи позивача старшою медсестрою в дитячому садку № 3 В/ч 65211 з 25.06.1993 р. по 31.12.1997 р. та період роботи позивача медсестрою у ПП ОСОБА_2 Окрім того, відповідач не врахував стаж роботи за період відпустки позивача по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Такі дії управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області позивач вважає протиправними, посилаючись на наявність в її трудовій книжці записів про переведення позивача з 24.06.1993 р. з посади старшої медсестри яслів-садочку № 3 на посаду старшої медсестри яслів-садочку № 2 В/ч 65211; про прийняття на посаду старшої медсестри яслів-садочку № 2 В/ч 65211 по переводу з дитячого садка № 2 В/ч 65211; про переведення на посаду медсестри того ж дитячого садка; про звільнення з роботи у звязку із ліквідацією дошкільного закладу. А також даними архівної довідки Львівського територіального архівного відділу Міністерства оборони України. Тому, позивач ОСОБА_1, посилаючись на положення п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, просить суд задовольнити її позов.

Позивач звернулась до суду з письмовою заявою, в якій просить справу слухати без її участі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подала до суду заперечення проти позову, в якому в задоволенні позову просить відмовити, мотивуючи відсутністю первинних документів за період роботи позивача старшою медсестрою в дитячому садку № 3 В/ч 65211 з 25.06.1993 р. по 31.12.1997 р., та відсутністю спеціального стажу роботи за трудовим договором з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в приватному стоматологічному кабінеті, оскільки останній не входить до Переліку закладів охорони здоровя, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час звернення до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області за призначенням їй пенсії за вислугу років, досягла 50-річного віку та мала на цей час спеціальний стаж в галузі охорони здоровя понад 25 років. За період своєї трудової діяльності позивач обіймала посади завідувача фельдшерсько-акушерським пунктом, медсестри хірургічного та терапевтичного відділень, медсестри та старшої медсестри яслів-садка та медичної сестри приватного стоматологічного кабінету.

Дані обставини підтверджуються даним паспорта позивача, даними трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-ІІ № 2070587 від 28 травня 1985 року; архівною довідкою № 179-2/1711 від 31.12.2014р.; архівною довідкою № 13240 від 18 грудня 2013 року; Трудовим договором між працівником і фізичною особою від 13.10.2003р., зареєстрованим Старокостянтинівським МРЦЗ 13 жовтня 2003 року за № 519; ліцензіями Міністерства охорони здоровя, виданих ОСОБА_2 як фізичній особі-підприємцю, що провадить медичну практику з терапевтичної стоматології, від 08.05.2003р., 05.06.2006р., 19.04.2011р. за №№ 498724, 116507, 570704 серій: АА, АВ, АГ відповідно; дипломом від 01.03.1985р. серії ЗТ-І № 565257, виданого ОСОБА_1 про закінчення нею Київського медичного училища за спеціальністю фельдшер.

Згідно Трудової книжки ОСОБА_1 з 01.04.1985 р. була призначена на посаду завідувача фельдшерсько-акушерським пунктом в с. Михайлівці (Наказ №54-к від 28.03.1985 р.).

21.08.1985р. була звільнена із займаної посади у звязку із переїздом за місцем проживання чоловіка (Наказ № 174-к від 20.08.1985р.).

01.11.1985р. була прийнята на роботу на посаду медсестри хірургічного відділення на час декретної відпустки (Наказ № 466 від 01.11.1985р.).

24.10.1986р. переведена на посаду медичної сестри терапевтичного відділення (Наказ № 469 від 24.10.1986р.).

20.03.1987р. переведена на посаду медичної сестри хірургічного відділення (Наказ № 108 від 20.03.1987р.).

14.04.1991р. звільнена із займаної посади за власним бажанням (Наказ №12 від 14.04.1991 р.).

15.04.1991р. призначена на посаду старшої медсестри яслів-садка №3 м. Старокостянтинова (Наказ № 12 від15.04.1991р.).

24.06.1993р. переведена з посади старшої медсестри яслів-садка № 3 на посаду старшої медсестри яслів-садка № 2 В/ч 65211 (Наказ № 28 § 1 від 24.06.1993р.).

24.06.1993р. прийнята на посаду старшої медсестри яслів-садка №2 В/ч 65211 за переведенням із дитячого садка № 3 (Наказ № 134 § 12 від 24.06.1993р.).

01.04.1993р. переведена на посаду медсестри того ж дитячого садка (Наказ № 65 від 01.04.1993р.).

31.12.1997р. звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку із ліквідацією дошкільного закладу (Наказ № 275 від 31.12.1997р.).

02.02.1998р. прийнята на посаду старшої медсестри ясел-садка №8 м. Старокостянтинова (Наказ № 7 від 02.02.1998р.).

13.10.2003р. звільнена з посади медсестри за власним бажанням (Наказ № 143 від 13.10.2003р.).

14.10.2003р. прийнята на роботу медсестрою за трудовим договором від 13.10.2003р. № 519, зареєстрованим Старокостянтинівським МРЦЗ.

26.09.2014р. звільнена з роботи за згодою двох сторін.

Згідно архівної довідки № 179-2/1711 від 31.12.2014р. ОСОБА_1 працювала у військовій частині 65211 з 24 червня 1993 року (наказ № 134 від 24.06.1993р.), старша медична сестра, по 31 грудня 1997 року (наказ 3275 від 31.12.1997р.), медична сестра. Звільнена з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України у звязку із ліквідацією дошкільного закладу.

Згідно архівної довідки № 13240 від 18 грудня 2013 року в наказах командира військової частини 09645 Балтійського флоту значиться про прийняття з 01.11.85. ОСОБА_1 на посаду медичної сестри хірургічного відділення на час декретної відпустки; з 03.07.86. медсестру хірургічного відділення ОСОБА_1 рахувати у дородовій декретній відпустці; з 24.10.1086р. перевести медсестру хірургічного відділення ОСОБА_1 на посаду медсестри терапевтичного відділення; з 28.10.86. по 02.09.87. медсестрі хірургічного відділення ОСОБА_1 надати оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 1 року (стаж на 28.10.86. складає 1-4-17); з 20.03.87. перевести медсестру терапевтичного відділення ОСОБА_1 на посаду медичної сестри хірургічного відділення; з 03.09.87. по 03.03.88. медсестрі хірургічного відділення ОСОБА_1 надати відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 1,5 років; з 09.03.88. по 13.01.89. надати медсестрі хірургічного відділення ОСОБА_1 оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 1 року (стаж роботи складає 2-4-06); з 14.01.91. звільнити медсестру хірургічного відділення ОСОБА_1 із займаної посади за власним бажанням. Умовна назва «військова частина 09645» у 1985-1991 роках належала одному із військово-морських госпіталів Балтійського флоту стаціонарного типу. У відомостях на виплату заробітної плати працівникам та службовцям в/ч 09645 за 1989-1990 роки зазначено, що ОСОБА_1 знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Згідно Трудового договору між працівником і фізичною особою (№519 від 13.10.2003р.) ОСОБА_1 працювала медсестрою стоматологічного кабінету з 13.10.2003 року (робочий час з 9 год. до 18 год., вихідні субота, неділя, заробітна плата не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, тривалість щорічної оплачуваної відпустки 24 дні).

Згідно ліцензій №№ 498724, 116507, 570704 від 08.05.2003р., 05.06.2006р., 19.04.2011р. відповідно, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків: НОМЕР_1) надано право на провадження медичної практики з терапевтичної стоматології.

В дипломі від 01.03.1985р. серії ЗТ-І № 565257 вказано, що ОСОБА_1 отримала медичну освіту в Київському медичному училищі № 2 за спеціальністю фельдшер.

Листом від 14.11.2014 р. (№ 10377/03) управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області відмовило позивачу у призначені їй пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», мотивуючи відсутністю 25 років спеціального стажу роботи, зарахувавши стаж роботи на посаді працівника охорони здоровя 8 років 3 місяці 13 днів, відмовивши в зарахуванні періоду роботи позивача старшою медсестрою в дитячому садку № 3 В/ч 65211 з 25.06.1993 р. по 31.12.1997 р. та період роботи позивача медсестрою у ПП ОСОБА_2, оскільки відсутні первинні документи за період роботи позивача старшою медсестрою в дитячому садку № 3 В/ч 65211 з 25.06.1993 р. по 31.12.1997 р., та відсутній спеціальний стаж роботи за трудовим договором з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в приватному стоматологічному кабінеті, так як останній не входить до Переліку закладів охорони здоровя, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у нійвстановлюється Кабінетом МіністрівУкраїни.

Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.08.1993р. за № 637 із змінами та доповненнями від 29.05.2013р. за № 380 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно положень п. 3 вищезазначеного Порядку у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності вищезазначених документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно п. «ж» ч.3. ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також і час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 181 Кодексу законів про працю України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Як встановлено в судовому засіданні, наявність у позивача, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, трудового стажу підтверджується довідками, виданими архівними установами та трудовою книжкою позивача.

Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.1993р. № 909 до закладів охорони здоровя відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідемслужби та територіальні органи Держсанепідемслужби, діагностичні центри; до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, віднесено лікарів та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Згідно примітки 2 вищезазначеного Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно додатку 1 Наказу міністерства охорони здоровя «Про затвердження переліків закладів охорони здоровя, лікарських, провізорських посад та молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоровя» № 385 від 28.10.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002р. за № 892/7180 до закладів охорони здоровя відносяться лікувально-профілактичні заклади (багатопрофільні, однопрофільні, спеціалізовані, особливого типу лікарняні заклади; амбулаторно-поліклінічні заклади; заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги; санаторно-курортні заклади), санітарно-профілактичні заклади, заклади медико-соціального захисту, інші заклади, фармацевтичні (аптечні) заклади.

Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання.

Положеннями ст.16 Основ законодавства України про охорону здоровя від 19.11.1992р. № 2801-ХІІ (із змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що заклади охорони здоровя створюються підприємствами, установами, організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази та кваліфікованих працівників.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 в період з 14.10.2003р. по 26.09.2014р. працювала медсестрою за трудовим договором від 13.10.2003р. за № 519, укладеним між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у приватному стоматологічному кабінеті. Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється лікарем, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець.

Аналіз зазначених правових норм, які є імперативними, а також встановленні судом обставини, свідчать про те, що період роботи ОСОБА_1 на посаді медичної сестри приватного стоматологічного кабінету у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, повинен бути зарахований до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Разом з тим, не може бути задоволено позовні вимоги про негайне виконання всієї суми боргу з виплати пенсії з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Також, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо встановлення для відповідача строку для надання звіту про виконання судового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Згідно положень ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Тому суд немає підстав для встановлення строку для надання звіту про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160 163, 255, 256, 267,183-2 КАС України, ст. 181 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 55, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоровя, постановами Кабінету Міністрів України №№ 637, 909, наказом Міністерства охорони здоровя України № 385, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та розпорядження управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 01.11.1085р. по 12.01.1991р., з 25.06.1993р. по 31.12.1997р., з 14.10.2003р. по 31.08.2014р.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області призначити та провести нарахування ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років з моменту звернення за призначенням пенсії, відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя