Рішення № 44989653, 10.06.2015, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/209/15-ц

№ 2/680/87/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06. 2015 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :

головуючої - судді Шуригіної О.В.,

при секретарі - Фурман Г. П.,

з участю позивача представників органу опіки і піклування Новоушицької районної державної адміністрації ОСОБА_1, ОСОБА_2,

прокурорів Жогана І.М., Яворського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нова Ушиця справу за позовом органу опіки та піклування Новоушицької районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Новоушицької районної державної адміністрації звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи тим, що 18 лютого 2015 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Новоушицькій райдержадміністрації розглянуто питання про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, стосовно їхнього малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що батьки свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків, протягом тривалого часу спільно з дитиною не проживають, не цікавляться його навчанням, вихованням та розвитком, матеріально не утримують, що стало підставою для звернення органу опіки та піклування до суду.

Просить позбавити батьківських прав відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з них аліменти на його утримання в розмірі, визначеному судом, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.

У судовому засіданні представники органу опіки і піклування Новоушицької районної державної адміністрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі та повідомили, що, незважаючи на неодноразові попередження з приводу неналежного виконання батьківських обов»язків, мати дитини, яка восени 2014 року приїхала в смт.Нова Ушиця на короткий термін, знову вибула до Російської Федерації, з її слів, влаштовувати сімейне життя.

ОСОБА_2 дитини - ОСОБА_6- не має впливу на внука, він їй не підкоряється, тому не може забезпечити його належне виховання. Матір дитини його вихованням,утриманням, лікуванням не займається, за період її відсутності бабусі дитини, ОСОБА_6, неоноразово пропонувалось оздоровити дитину в санаторно-лікувальних закладах, проте вона постійно відмовлялася, під час приїзду лікарів зникала з дому.

Одяг та взуття ОСОБА_3 не відповідають сезону, він часто пропускає навчальний процес через відсутність належного взуття, часто хворіє бронхітом, проте не лікується, а бродяжить по місту бездоглядний. ОСОБА_6 JI.O. не займається вихованням внука, ніде не працює, не отримує ніяких допомог від держави, має заборгованість по кредитах, живе за рахунок збору металобрухту. Допомога матері ОСОБА_7 є мізерною і не відповідає потребам дитини. ОСОБА_7 залежний від комп'ютерних ігор, щодня його можна зустріти в комп'ютерному клубі "Он-Лайн", що у смт ОСОБА_8.

Прокурор позов підтримав, вважає, що позбавлення батьків батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_6 проти позову заперечила, мотивуючи тим, що мати дитини вимушена перебувати на заробітках в Російській Федерації, оскільки на лікування сина потрібні значні кошти; в грудні 2014 року вона переказала на утримання сина 2381,57 гривень. ОСОБА_4 вагітна, має намір зареєструвати шлюб з батьком майбутньої дитини, тому виїхала в Російську Федерацію, проте після народження дитини, в травні 2015 року, вона планує забрати сина на постійне проживання Росію.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, повідомлений належним чином.

Вислухавши сторони, дослідивши докази справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що мати дитини ОСОБА_4- тривалий період проживає в Російській Федерації, останній раз приїжджала в листопаді 2014 року, придбала сину ноутбук в кредит, висловлювала намір забрати його на постійне проживання в Росію; місце перебування батька ОСОБА_5 не відоме; батьки дитини не беруть участі у вихованні сина, бабуся ОСОБА_6 відмовляється нести відповідальність за внука.

Встановлені судом факти підтверджуються наступними доказами.

Згідно свідоцтва про народження серія І-БВ №018084, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Новоушицького районного управління юстиції 17 листопада 2005 року, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 15 грудня 2008 року серії І-БВ №039142, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Новоушицького районного управління юстиції, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано 05 грудня 2008 року, актовий запис № 82.

Згідно довідки Новоушицької селищної ради від 18.02.2015 року № 524 батько дитини - ОСОБА_5- до 30.07.2014 року був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно інформації Новоушицького PC УДМСУ в Хмельницькій області від 20.09.2014 року №278, служби у справах дітей Голопристанської РДА від 31.01.2015 року №01-31/68, Голопристанського PC УДМСУ в Херсонській області від 20.01.2015 року № 21/112 та інформаціями, виданими Старозбур'ївською сільською радою від 21.01.2015 року № 02-01/13, Новозбур'ївською сільською радою від 22.01.2015 року № 02-1/19, Збур'ївською сільською радою від 30.01.2015 року № 02-1/6 місце реєстрації та проживания ОСОБА_5не відоме.

Згідно рішення Новоушицького районного суду від 19 липня 2012 року ОСОБА_5 присуджено аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 400 гривень щомісячно до повноліття останнього. Проте, відповідно до інформації відділу ДВС Голопристанського районного управління юстиції в Херсонській області від 31.01.2015 року № 04-46/725, ОСОБА_5 є злісним неплатником аліментів, станом на 01.01.2015 року за ним рахується заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 в сумі 12 400 гривень. Протягом 2012, 2013, 2014 років ОСОБА_5 аліменти взагалі не сплачувались.

Відповідно до листа Новоушицького районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді від 15.01.2015 року № 22 здійснення соціального супроводу сімї ОСОБА_4 та дитини ОСОБА_3 не можливе. Мати довгий період проживає у м. Москва Російської Федерації, місце перебування батька дитини не відоме. Батьки не беруть участі у вихованні сина. ОСОБА_2, ОСОБА_6, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, відмовляється нести відповідальність за внука та відмовляється від соціального супроводу Новоушицького районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді. Новоушицький РЦСССДМ просить райдержадміністрацію сприяти у влаштуванні малолітнього ОСОБА_3 в інтернатний заклад у звязку з бездоглядністю та проявом у дитини девіантної поведінки. Сім'я двічі перебувала під соціальним супроводом НРЦСССДМ - у 2013 та у 2014 роках, на даний час під супроводом не перебуває.

Згідно довідки Новоушицької загальноосвітньої школи I- III ступенів №2 від 10.11.2014 року №128 малолітній ОСОБА_3 навчається в 4-му класі даної школи.

Згідно характеристик даного навчального закладу від 12.09.2014 року , 16.12.2014 року, 28.01.2015 року за час навчання ОСОБА_3 у школі його батьки навчанням та вихованням сина не займаються, батьківських зборів не відвідують, з класним керівником не спілкуються. Весь цей час ОСОБА_3 проживає з бабусею- Морозовою Л.О. та прабабусею - ОСОБА_9, які не мають впливу на дитину.

Згідно даних висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 16 вересня 2014 року малолітній ОСОБА_3 має діагноз: хронічний лівобічний середній отит, холестеатома.

Відповідно до довідки Новоушицької ЦРЛ від 30.09.2014 року малолітній ОСОБА_3 стоїть на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті з діагнозом: F91.1 несоціалізірованний розлад поведінки.

Із рішень комісії з питань захисту прав дитини від 29.10.2014 року № 1 та від 15.12.2014 року № 4, виконавчого комітету Новоушицької селищної ради від 26.01.2015 року №829 вбачається, що мати дитини неодноразово попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які є батьками однокласників ОСОБА_16, а остання директором навчального закладу, суду повідомили, що за час навчання в школі ОСОБА_16 часто вступав у конфліктні ситуації з однокласниками, без дозволу брав у дітей речі, іграшки та їжу, застосовує до дітей фізичну силу, погрожує розправою. Здатний до афективних спалахів гніву, роздратування, емоційно не врівноважений, впертий, легковажний, з однолітками та дорослими спілкується, про те вступає в щоденні конфлікти, провокує бійки, говорить нецензурні слова, палить. Коло друзів обмежене через підвищену дратівливість. Хлопчик схильний до суїцидальної поведінки. Поведінка дитини становить загрозу для оточуючих, її важко передбачити. Дитина погано піддається педагогічній корекції.

Навчається дитина у міру своїх можливостей, запізнюється на уроки, після занять у школі буває бездоглядним, блукає по місту до пізньої пори.

За повідомленням дирекції Новоушицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 від 28.01.2015 року № 8 та свідка ОСОБА_15 з вересня по жовтень 2013 року бабусі дитини ОСОБА_17 - була надана грошова допомога на його лікування, зібрана педагогами та учнями шкіл Новоушицького району в сумі 6443 гривні, а також батьками класу, в якому навчається дитина, у сумі 1400 гривень.

Із інформації Новоушицького РВ УМВСУ в Хмельницькій області від 26 грудня 2014 року №6196, пояснення ОСОБА_15 та акту обстеження на предмет проживання від 15 грудня 2014 року вбачається, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації відсутня близько двох років, але в листопаді 2014 року приїжджала додому, де пробула три тижні і знову поїхала в Російську Федерацію.

За повідомленням Новоушицького РВ УМВСУ в Хмельницькій області від 16 лютого 2015 року №372, свідчень в судовому засіданні оперуповноваженого кримінальної міліції в справах дітей ОСОБА_18 - малолітній ОСОБА_3 у січні 2015 року двічі вчинив крадіжку мобільних телефонів з відділу мобільних телефонів у магазині "Ясен"; разом з повнолітнім спільником здійснив крадіжку грошей в сумі 302 грн. з магазину "Парадіз".

Із даних акту прийому дитини до центру соціально- психологічної реабілітації від 17.09.2014 року та довідки виданої Полонською ЗОШ 1-111 ступенів № 4 від 15.09.2014 року № 131 вбачається, що, у зв'язку з відсутністю матері, за рішенням комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації, на підставі заяви ОСОБА_6 малолітнього ОСОБА_3 було влаштовано до центру соціально- психологічної реабілітації дітей "Щасливе дитинство" м. Полонне, де він продовжив навчання в 4-му класі Полонської ОСОБА_19 ст. № 4 з 17 вересня 2014 року.

На засіданні комісії ХО ЦСПРД "Щасливе дитинство" було зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 потребує соціально-психологічної та педагогічної корекції в умовах закладу терміном 2 місяці. Проте, за рішенням комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації від 29 жовтня 2014 року на підставі заяви матері їй було повернуто сина на виховання. На засіданні комісії ОСОБА_4 попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків, що підтверджується рішенням комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації від 29.10.2014 року №1 та актом про факт передачі дитини від 30.10.2014 року.

Відповідно до актів обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 від 12.09.2014 року, 15.12.2014 року, 29.12.2014 року, батьки малолітнього з ним не проживають, матеріально не утримують, ухиляються від виконання батьківських обовязків.

ОСОБА_4 неодноразово попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, що підтверджується рішеннями комісії з питань захисту прав дитини від 29.10.2014 року № 1 та від 15.12.2014 року № 4, а також рішенням виконавчого комітету Новоушицької селищної ради від 26.01.2015 року №829.

Відповідно до довідок-характеристик, виданих виконавчим комітетом Новоушицької селищної ради від 15.09.2014 року №1239 та від 20.01.2015 року №63 ОСОБА_4 проживає в Російській Федерації, вихованням та розвитком сина не займається. Залишила сина на виховання бабусі - ОСОБА_6 та прабабусі - ОСОБА_9 Кілька років не відвідувала сина, не турбувалася його розвитком, навчанням та вихованням.13 лютого 2015 року гр. ОСОБА_4 повернулася додому. 17 лютого з нею була проведена профілактична бесіда та її попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків; на засідання комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації 18 лютого 2015 року не з'явилась.

18 лютого 2015 року комісією з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації було прийнято рішення про те, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосовно їх малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Частина 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до розяснень, наданих в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від ЗО березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.

Пунктом 15 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО березня 2007 року №3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін..), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обовязків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, обєктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Суд, приймаючи до уваги, що, хоч і не в значній мірі, мати дитини проявила піклування про сина в кінці 2014 року, виявила бажання вирішити питання щодо їх спільного проживання в травні 2015 року, з метою з»ясування її подальшої поведінки з врахуванням пред»явленого позову, відклав розгляд справи.

Проте, мати піклування про сина не виявила.

Так, згідно інформації районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді від 02.06.2015 року протягом останніх двох місяців в сім»ї, де проживає ОСОБА_3, нічого не змінилось. Мати - ОСОБА_20 до цього часу проживає в Російській Федерації, батько в Херсонській області, участі у вихованні сина не беруть. Із характеристик навчального закладу та органу місцевого самоврядування від 05.05.2015 року встановлено, що протягом останніх двох місяців поведінка ОСОБА_3 не покращилась, без поважних причин не відвідує школу, батьки участі у його вихованні не приймають, мати дитини проживає у Російській Федерації.

Представник відповідача ОСОБА_6 пояснила, що мати дитини, з метою влаштування особистого життя продовжує проживати в Російській Федерації у м. Москві, в червні 2015 року народила дитину, тому немає можливості приїхати і забрати із собою сина. Будь-яких письмових доказів, підтверджуючих зазначені факти представити не може, оскільки, з її пояснень, із Російською Федерацією відсутній поштовий, телеграфний та електронний зв»язок, із дочкою вона спілкується мобільним зв»язком.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про доведеність винної поведінки відповідачів внаслідок свідомого нехтування батьківськими обовязками по вихованню дитини. Також суд звертає увагу, що не визнавши позов про позбавлення батьківських прав, відповідач ОСОБА_4 з часу знаходження справи в провадженні суду не вжила жодних заходів щодо створення належних умов для фізичного і духовного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Згідно вимог ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Приймаючи до уваги, що в справі відсутні дані про доходи відповідача ОСОБА_4, даних про стан здоров»я, знаходження на утриманні інших осіб, які б могли бути враховані при визначенні розміру аліментів, вона не представила, суд вважає, що аліменти слід стягувати в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст. 164, 165, 180 182 СК України, ст. 15, 88, 208, 212, 214, 215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягувати з ОСОБА_4, ІН - НОМЕР_1, аліменти на користь та утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 25.02.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно 243 грн. 60 коп. судового збору у прибуток держави одержувач УДКСУ у Новоушицькому районі, ЄДРПОУ 37347762, Банк одержувача: ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013, р/р 31210206700339, код платежу 32030001, Новоушицький районний суд ЄДРПОУ- 02887042 .

Згідно зі ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_21