Ухвала суду № 44979978, 26.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/1158/14-к Головуючий у 1 інстанції: Клименко А.М.

Провадження №11кп/790/796/15 Доповідач: Снігерьова Р.І.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Снігерьової Р.І.

суддів - Ємця О.П., Шабельнікова С.К.

при секретарі - Білик О.М.

з участю прокурора - Мазепіної М.В.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220530001386, від 21.04.2013 року, відносно ОСОБА_2 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець м.Харкова, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, військовозобов'язаний, зареєстрований та проживаючий за адресою:АДРЕСА_1, судимий: 09.12.2004 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.186 , ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 05.10.2006 року Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 11.06.2012 року Київським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 28.08.2012 року по відбуттю строку покарання,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з призначенням покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, у відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_4 - 4733 гривень, на користь ОСОБА_3 - 8512 гривень, в іншій частині в задоволенні позововів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено.

Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обрана - тримання під вартою.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним в тім, що 20 квітня 2013 року, близько 12 год. 50 хв., знаходячись поблизу будинку №13 по вул.Бекетова в м.Харкові, побачив ОСОБА_4, на шиї якої був золотий ланцюжок із золотою підвіскою у вигляді хрестика. Маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих спонукань у момент, коли ОСОБА_4 порівнялась з ним, ривком зірвав з шиї ланцюжок з хрестиком, загальною вагою 23 грамми, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2477 від 17.08.2013 року, 4733 гривні, спричинивши фізичний біль.

4 травня 2013 року, приблизно о 16 год 20 хв., ОСОБА_2, знаходячись у парковій зоні поблизу станції метро «Тракторний завод» в м.Харкові, побачив ОСОБА_5 на шиї якої був золотий ланцюжок. Маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих мотивів, наздогнав ОСОБА_5, порівнявшись з нею ривком зірвав з шиї золотий ланцюжок вагою 13,3 грамма, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1407 від 29.01.2014 року, 5054 гривень, заподіявши фізичний біль.

7 травня 2013 року, о 13-00 годині, ОСОБА_2, знаходячись у парковій зоні поблизу станції метро «Тракторний завод» в м.Харкові, побачив ОСОБА_3, на шиї якої був золотий ланцюжок із золотою підвіскою у вигляді хрестика. Маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих мотивів, наздогнав ОСОБА_3, порівнявшись з нею, ривком зірвав з шиї золотий ланцюжок, вагою 20,7 грамма, з золотим хрестиком вагою 1,7 грамма, загальною вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5886 від 22.07.2013 року, 8512 гривень, заподіявши фізичний біль.

28 червня 2013 року, близько 11 години 20 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку №2-Б по вул.Другої Пятирічки в м.Харкові, побачив ОСОБА_6, на шиї якої був золотий ланцюжок. Маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих спонукань, коли ОСОБА_6 порівнялась з ним, ривком зірвав з шиї ланцюжок з хрестиком, загальною вагою 12,41 грамми, вартістю, згідно висновку судово-товаррознавчої експертизи №2478 від 27.08.2013 року 2246 гривень, спричинивши фізичний біль.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі з доповненням вказує на незаконність вироку. Посилається на неповноту дослідження всіх обставин справи, вказавши, що судом не була допитана потерпіла ОСОБА_6, на допиті якої він наполягав, вказує на неправильність вирішення цивільних позовів потерпілих, оскільки має сумніви в наявності у них золотих виробів, на які вказували як на викрадені. Оспорює висновки товорознавчих експертиз, оскільки дані про викрадений товар експерти брали зі слів потерпілих та його покаань, які давав під тиском. Вважає недоведенною винуватість у вчиненні злочину. Просить про призначення нового судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1, в поданній апеляційній скарзі просить про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд. В обгрунтування доводів посилається на допущену судом неповноту, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому вказує, що ОСОБА_2 на досудовому слідстві себе оговорив, піддавшись вимогам працівників міліції, давши пояснення про вчинненя ним злочинів. Вважає, що судом допущено однобічність та неповноту судового слідства. Жодна із потерпілих не вказала на ОСОБА_2, як на особу, яка вчиняла відносно них злочини. Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 не надали данних в підтвердження існування в них золотих виробів, їх вагу, пробу металу, довести їх існування, які не знайдені, тому висновки товарознавчих експертиз вважає недостовірними доказами.

Крім цього вказує, що епізод з потерпілою ОСОБА_6 не підтверджений доказами, але суд у вироку не зазначив про це, та не дав належної правової оцінки обвинувачення в цій частині. Сама ОСОБА_6 відмовилась від участі у справі та надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_2

Прокурор в поданій апеляційній скарзі просить про скасування вироку в зв'язку з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд. В обгрунтування доводів вказує на істотне порушення судом вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, провівши підготовче судове засідання без участі потерпілої ОСОБА_6, позбавивши її можливості заявити клопотання, надати суду пояснення з приводу можливості призначення кримінального провадження до розгляду. Крім того, посилається на часткове задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 лише в частині відшкодування матеріальної шкоди, не взявши до уваги фактів спричинення їм фізичного болю та моральних страждань.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримували викладені в апеляційній скарзі із зміненими доводами мотиви скасування вироку, прокурора, який подану прокурором по справі апеляційну скаргу підтримував, оскільки вважає, що вирок підлягає скасуванню з причин допущення судом порушень вимог ст.374 КПК України, з призначенням нового судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та обвинуваченого підлягають задоволенню частково, апеляційна скарга прокурора - задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, в разі визнання особи винуватою, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, докази на підтвердження встановлених судом обставин, мотиви неврахування окремих доказів. Однак суд не забезпечив безпосереднє дослідження всіх обставин вчинення обвинуваченим злочину, та наданих доказів, що є порушенням вимог ст.23 КПК України про необхідність безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, інших доказів.

Суд першої інстанції, обгрунтовуючи в мотивувальній частині вироку доведенність обвинувачення в повному обсязі, в частині обвинувачення ОСОБА_2 в пограбуванні потерпілої ОСОБА_6 переконливих докаів не привів, не заслухав пояснення потерпілої в судовому засіданні. В матеріалах справи відсутні дані про отримання нею судових повідомлень про дату та час призначення судових засідань.

В судовому засіданні обвинувачений не визнавав винуватість у вчиненні інкримінованих йому епізодів правопорушень, вказавши, що на досудовому розслідуванні себе оговорив під психологічним тиском працівників мілації. Поряд з цим, суд обгрунтовує достовірність даних, що містяться в протоколах проведення слідчих експериментів з участю обвинуваченого ОСОБА_2 у відношенні усіх потерпілих, не перевіривши його показання в судовому засіданні на предмет отримання їх з порушенням вимог ст.87 КПК України - внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, та не давши оцінки цим доказам на предмет їх належності та допустимості.

Не дослідивши пояснення обвинуваченого з приводу пред'явленного йому обвинувачення, суд порушив вимоги ст.351 КПК України. При таких обставинах, суд не забезпечив обвинуваченому його право на розгляд кримінального провадження у відповідності до вимог закону, на підставі ст.20 КПК України порушив його право на захист, що позбавляє колегію суддів дати оцінку обгрунтованності висновків суду першої інстанції про фактичні обставини справи.

Вказані вище порушення являються істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону /ст.ст. 20, 23, 351, 370, 374, ч.1 ст.412 КПК України/, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення, тому вирок суду підлягає скасуванню.

Вказані вище підстави скасування судового рішення унеможливлюють ухвалення вироку судом апеляційної інстанції, а статтею 415 КПК України не передбачено призначення нового розгляду в суді першої інстанції. При таких обставинах колегія суддів, вважаючи необхідним призначити новий розгляд кримінального провадження, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначеними ст.7, п.6 ст.9 КПК України /законність, доступ до правосуддя, безпосередність, диспозитивність, забезпечення права на захист, .../.

Оскільки вирок підлягає скасуванню в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд, при призначенні нового судового розгляду, відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України не вправі наперед вирішувати питання про доведенність чи недоведенність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого та захисника про недоведенність обвинувачення не розглядаються, а підлягають перевірці при новому судовому розгляді, їх апеляційна скарга задовільняється частково, в частині скасування вироку з наведених вище підстав. Апеляційна скарга прокурора являється обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Обраний судом першої інстанції запобіжний захід ОСОБА_2, з врахуванням продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, який може продовжити злочинну діяльність чи переховуватись від суду, в вигляді тримання під вартою, слід продовжити до 26 червня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника, адвоката ОСОБА_1, задоволити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити до 26 червня 2015 року.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ _____ _____

Снігерьова Р.І Ємець О.П. Шабельніков С.К.