Ухвала суду № 44979807, 09.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22-ц/790/2038/15 Головуючий 1 інст.: Шабас О.С.

Справа №622/955/14-ц Доповідач: Кіпенко І.С.

Категорія: права споживачів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2015 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Кіпенка І.С.,

суддів Котелевець А.В., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел консалтінг групп» про захист прав споживача, відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

30 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму спричиненої матеріальної шкоди у сумі 8000 грн., 3% за кожен день прострочення виконання робіт - 16 000 гривень, пеню у розмірі 3% річних у сумі 480 гривень, з урахуванням встановленого індексу інфляції 942,4 гривень, моральну шкоду у сумі 5000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 27 червня 2012 року між ним та відповідачем ТОВ «Інтернешенел консалтінг групп» було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги). На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 8000 гривень передоплати, відповідач прийняті на себе зобов'язання не виконав, проте добровільно повернути тримані кошти відмовляється, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду.

Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з ТОВ «Інтернешенел консалтінг групп» на користь ОСОБА_1 8000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить змінити заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач заочне рішення суду першої інстанції не оскаржив, надав заперечення на апеляційну скаргу.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Судовим розглядом встановлено, що 27 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел консалтінг групп» в особі генерального директора ОСОБА_2, як Виконавцем та ОСОБА_1, як Замовником, укладено договір про надання консультаційних та юридичних послуг інформаційно-правового характеру в усній, письмовій чи електронній формі щодо захисту інтересів позивача в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань узаконення перепланування та реконструкції квартири АДРЕСА_1, а також оформлення відповідних документів (надалі Договір).

Згідно п. 2.3. Договору відповідач зобов'язався надати позивачу послуги шляхом: усного та письмового консультування з питань зазначених у п. 1 Договору; складання проектів необхідних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів позивача в органах визначених в п. 2.1 Договору; особистої участі та представництва позивача у загальних та господарських судах України та органах визначених у п. 2.1. Договору.

Пунктом 6 Договору обумовлено оплату послуг виконавця у розмірі 8000гр. Квитанцією прибуткового касового ордеру №58/12 від 27 червня 2012 року підтверджено сплату ОСОБА_1 8000 гривень на виконання договору про надання юридичних послуг від 27.06.2012 р. (а.с.25).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами було укладено договір про надання послуг. Відповідач мав виконати прийняті на себе зобов'язання у спосіб обумовлений у Договорі тобто шляхом усного та письмового консультування, складання проектів необхідних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів позивача в органах та підприємства, в тому числі судах. На доказ вчинених дій, та виконання умов договору мав надавати позивачу акти виконаних робіт, передавати документи отримані в результаті проведеної роботи.

Відповідачем не надано, будь яких доказів вчинення ним дій щодо виконання умов договору про надання юридичних послуг з узаконення перепланування та реконструкції квартири АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі не можуть бути прийняті до уваги.

Судовим розглядом встановлено, що укладений 27 червня 2012 року між сторонами договір про надання юридичних послуг не передбачав такої міри відповідальності, як відшкодування моральної шкоди.

Згідно зазначеного договору у відповідача ТОВ «Інтернешенел консалтінг групп» перед позивачем виникло зобов'язання з дання правової допомоги, а не грошове зобов'язання.

За встановлених обставин суд обґрунтовано відмовив у стягненні моральної шкоди, 3% річних та інфляційних витрат, що згідно положень ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності за прострочення виконання не будь якого, а саме грошового зобов'язання.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження доводів щодо вимог позову про стягнення пені у сумі 16 000 гривень, зокрема позивачем не вказано період на за який ним нарахована вказана сума, вихідні дані та не приведено відповідного розрахунку в зв'язку з чим суд підставно відмовив у їх задоволенні.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді