Ухвала суду № 44979629, 04.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 629/4580/14-к Головуючий 1 інстанції: Мішуровська С.Т.

Провадження № 11-кп/790/1046/15 Доповідач: Шляхов М.І.

Категорія: ч.3 ст.309,ч.1 ст.311 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді: Шляхова М.І.,

суддів : Протасова В.І., Глініна Б.В.

за участю

прокурора: Пресс Г.С.,

секретаря: Сєрих В.В.,

обвинуваченого : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2014 року, відносно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Орілька, Лозівського району Харківської області, з середньою освітою, не працюючий, розлучений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2, раніше засуджений;

- 05.02.2002 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 1 П «Б» ЗУ «Про амністію» від 05.07.2001 року звільнений від відбування покарання;

- 21.12.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 16.05.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 297 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 15.12.2008 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 04 дні;

- 05.08.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

Засуджений :

- за ч. 1 ст. 311 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, судом частково у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2014 року та остаточно визначено до відбування обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід, до вступу вироку у законну силу, залишено тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахується з 11 грудня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-хімічної експертизи № 1916 від 24.09.2014 року в розмірі 739 гривень 30 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300;

- судово-хімічної експертизи № 2090 від 16.10.2014 року в розмірі 614 гривень 90 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України, судові витрати стягнуто з обвинуваченого.

Як встановив районний суд, ОСОБА_1 , будучи раніше засуджений за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, а також раніше вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, судимість за яке не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову вчинив кримінальні злочини у сфері незаконого обігу наркотичних засобів при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_1 06 вересня 2014 року, знаходячись на мікрорайоні 1 в м. Лозова, Харківської області, маючи умисел на придбання та зберігання прекурсору, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного придбання та зберігання прекурсору, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом направленим на незаконне придбання та зберігання прекурсору з метою його подальшого використання для виготовлення наркотичних засобів, придбав у невстановленої особи 2 пігулки білого кольору, масою 0,7776 грам, які згідно з висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 1916 від 24.09.2014 року є прекурсором - псевдоефедріном, маса якого у перерахунку на загальну масу таблеток склала 0,0601 грам та зберігав їх у кишені свого одягу, до моменту вилучення працівниками міліції біля буд. 13 на 1 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області.

Крім того, ОСОБА_1 в період часу з 2011 року по 13 жовтня 2014 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, і бажаючи настання таких наслідків, з метою надання приміщення для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2, надавав, приблизно 10 разів на місяць, приміщення даного будинку для виготовлення та вживання наркотичних засобів раніше знайомим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Так, 13 жовтня 2014 року приблизно 18-00 години до ОСОБА_1, за місцем його мешкання прийшли ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які принесли з собою 3 таблетки «Цірус» та медичні шприци. Потім ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3, за допомогою 3 таблеток «Цірус», спирту, йоду та фосфору із сірникових коробок, які знаходилися у нього вдома виготовили наркотичний засіб «первентин», який ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вжили ін'єкційним шляхом.

Крім того, ОСОБА_1 на початку липня 2014 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом направленим на незаконне придбання наркотичного засобу, зібрав, тобто придбав, на пустирі в с. Хижняківка, Лозівського району, Харківської області три рослини маку, потім переніс їх до місця свого проживання, а саме до будинку АДРЕСА_2 , де подрібнив їх, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб та зберігав його за вищевказаною адресою, без мети збуту. 13 жовтня 2014 року у будинку АДРЕСА_2 було проведено обшук, в ході якого було вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 2090 від 16.10.2014 року є наркотичним засобом - маковою соломою, вагою у перерахунку на суху речовину 59,9235 грамів.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок Лозівського міськрайонного суду змінити і призначити йому покарання більш м'яке чим то що призначено судом першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений посилається на стан свого здоров'я,визнання вини і щире каяття.

На думку обвинуваченого, всі ці підстави дають йому можливість звернутися до апеляційного суду і просити пом'якшити покарання з застосуванням ст.69 КК України.

В подальшому обвинувачений в доповненнях до апеляційної скарги, вказує на порушення норм кримінального процесуального законодавства при розгляді справи в суді,на неповноту судового слідства по справі, неправильну кваліфікацію його дій та просить вирок суду першої інстанції скасувати.

Заслухав доповідача,обвинуваченого ОСОБА_1 який підтримав свою апеляційну скаргу про пом'якшення покарання, а доповнення до апеляційної скарги обґрунтував тим,що на його думку треба також перевірити і ті доводи на які він посилається,прокурора який вважав ,що вирок міськрайонного суду повинен бути залишений без змін,перевіривши матеріали кримінального провадження,та обсудивши доводи апеляційної скарги обвинуваченого,колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.

Як вбачається в журналу судового засідання та самого вироку суду,вказане кримінальне провадження було розглянуто в суді першої інстанції за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

В судовому засіданні, в апеляційній інстанції ,обвинувачений на поставлені йому запитання пояснив,що він зрозумів при розгляді справи в міськрайонному суді, положення ч.3 ст.349 КПК України і добровільно сам просив суд розглядати справу без дослідження доказів по тому що повністю визнає свою провину,йому було роз'яснено що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати вирок суду по суті пред'явленого обвинувачення.

Написані доповнення до апеляційної скарги де обвинувачений вказує на порушення норм КПК України і неповноту судового слідства,об'ясняє тим що ці доповнення носять формальний характер.

З вказаних підстав, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу обвинуваченого тільки в рамках призначеного йому покарання.

Крім того,колегія суддів звертає увагу,що 18.05.2015 року обвинувачений подав заяву до апеляційного суду де просив призначити йому захисника,але в подальшому ОСОБА_4 відмовився від своєї заяви про призначення захисника і також подав з цього приводу заяву.

При призначені покарання обвинуваченому,суд першої інстанції,керуючись принципами ст.65 КК України в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів,дані про особу обвинуваченого,обставини які пом'якшують його покарання.

Так судом враховано,що обвинувачений скоїв злочини середньої тяжкості ,раніше судимий,має захворювання,за місцем проживання характеризується позитивно,судом також враховані вимоги ст.ст.66,67 КК України.

Колегія суддів звертає увагу,що обвинувачений скоїв злочини в період іспитового строку і йому було призначено покарання у відповідності до ст.71 КК України.

З вказаних підстав, колегія суддів не може погодитись з апеляційної скаргою про призначення покарання з застосуванням ст.69 КК України,тому що призначене покарання за вироком суду, необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України,колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_4- залишити без задоволення,а вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення,та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення,а засудженому ОСОБА_4 з дня вручення копії ухвали.

Головуючий :

Судді :