Ухвала суду № 44979438, 26.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

провадження № 22ц/790/3042/15 Головуючий 1 інст. Майстренко О.М.

Справа № 642/6396/14-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: інші

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Шаповал Н.М.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Ленінського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, треті особи: опікунська рада адміністрації Ленінського районного відділу м. Харкова, орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання дій опікуна неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач по справі - ОСОБА_3 є її сином. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 вересня 2012 року її чоловіка, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано недієздатним та призначено опікуном сина ОСОБА_3. З чоловіком у шлюбі позивачка перебуває з 1975 року. Після призначення сина опікуном, останній діяв не в інтересах батька, а саме: без згоди матері прийняв рішення про влаштування батька до Харківської обласної клінічної лікарні №3, перешкоджав позивачці у спілкуванні з чоловіком. Після виписки батька з лікарні у травні 2014 року у зв»язку з покращенням стану здоров»я, він був знову оформлений в обласну психіатричну лікарню №1 в с. Стрілече, без будь-яких показань для цього, де і знаходився до липня 2014 року. Увесь цей час ОСОБА_5 мав бажання та можливість проживати разом зі своєю родиною. У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про призначення її опікуном недієздатного чоловіка, яку задоволено рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 червня 2014 року.

За відповідачем по справі на праві власності зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка з чоловіком мали чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка була продана сином, і кошти від її продажу були направлені на погашення кредиту квартири АДРЕСА_2.

Будь-якого іншого житла позивачка з чоловіком не мають. У вище зазначеній квартирі були зареєстровані ОСОБА_4, її недієздатний чоловік ОСОБА_5, та син ОСОБА_3.

У період, коли останній був опікуном недієздатного ОСОБА_5, відповідач зняв з реєстрації у вказаній квартирі свого батька, що підтверджується довідками фірми «ТММ» від 15.04.2014 року та 27.05.2014 року. Вказане рішення було прийнято сином без згоди органу опіки та піклування та згоди дружини недієздатного. Станом на теперішній час, син категорично відмовляється зареєструвати батька в квартирі, та звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 особою, яка втратила право користування житловим приміщенням. Позивачка вважає, що відповідач при знятті з реєстрації батька діяв всупереч інтересам підопічного, та всупереч діючому законодавству України, у зв»язку з чим просила задовольнити її позов в повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано дії ОСОБА_3 по зняттю з реєстраційного обліку недієздатного ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_2 неправомірними. Зобов»язано Ленінський РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області зареєструвати недієздатного ОСОБА_5 у вказаній квартирі.

З таким рішенням ОСОБА_3 не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, про що свідчить підпис ОСОБА_4 у явочному листі. ( а.с. 167) та отримана представником ОСОБА_5, ОСОБА_6 судової повістки про слухання справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 вересня 2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, було визнано недієздатним та призначено опікуном ОСОБА_3.

У травні 2014 року позивачка звернулася до суду з заявою про призначення її опікуном недієздатного чоловіка.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 червня 2014 року ОСОБА_4 була призначена опікуном недієздатного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

За відповідачем по справі на праві власності зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_4.

У вказаній квартирі були зареєстровані: позивачка ОСОБА_4, її недієздатний чоловік ОСОБА_5, та син ОСОБА_5

Під час знаходження опікуном недієздатного, відповідач зняв з реєстрації у вказаній квартирі свого батька, недієздатного ОСОБА_5, що підтверджується довідками фірми «ТММ» від 15 квітня 2014 року та від 27 травня 2014 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.

Крім того, відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

З урахуванням наведеного, районний суд обґрунтовано визнав дії ОСОБА_3 з приводу зняття з реєстрації недієздатного ОСОБА_5 незаконними і зобовязав Ленінський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області зареєструвати недієздатного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в квартирі АДРЕСА_3.

Суд повно та всебічно з»ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і постановив законне рішення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: