Ухвала суду № 44979172, 04.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2860/15 Головуючий 1-інстанції Проценко Л.Г.

Справа № 642/5739/14-ц Доповідач Зазулинська Т.П.

Категорія правочини

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

04 червня2015 рокусудова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді -ЗАЗУЛИНСЬКОЇТ.П.,

суддів колегії-ОСОБА_1,

-ОСОБА_2,

за участю секретаря -Пруднікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 24 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера», Приватної фірми «Левада-7» про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом Приватної фірми «Левада -7» до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тера» про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов`язання,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору №Т-07/13 уступки і права вимоги, укладеного між ТОВ «Тера» та ПФ «Левада-7». В обґрунтування позову посилалась на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року з ФОП ОСОБА_3 було стягнено на користь ТОВ «Тера» борг в розмірі 211055,01 грн. Позивач з 16.10.2012 року припинила підприємницьку діяльність в якості ФОП, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру. Відповідачі 01.07.2013 року уклали договір уступки права вимоги (цесії) №Т-07/13, за яким ТОВ «Тера» відступило ПФ «Левада-7» право вимоги до ОСОБА_3 за рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року. Зазначала, що зазначений договір в цілому протирічить законодавству України та порушує її права в частині виконання рішення у спосіб погашення боргу певній особі визначений судовим рішенням, що не передбачено жодною нормою матеріального права.

Рішення є зобов'язальним актом і на нього не може розповсюджуватися умови цесії, уступка грошового зобов'язання фактично не відбулася. Вказувала, що укладання спірного договору створює для неї обов'язки, виконання яких не передбачено чинним законодавством України.

Приватною фірмою «Левада-7» подано зустрічний позов до ОСОБА_3, третя особа ТОВ «Тера» про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання. З урахуванням неодноразово уточнених позовних заяв ПФ «Левада-7» просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь 3% річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 8969 грн. 84 коп., суму інфляційних витрат 63 717 грн. 51 коп., а всього 72687 грн. 35 коп. та судові витрати у розмірі 726 грн.87 коп.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 24 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов Приватної фірми «Левада-7» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватної фірми «Левада-7» суму встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов`язання у розмірі 63717 грн. 51 коп. та суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 8969 грн. 84 коп., а всього 72687 гр. 35 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення районного суду є необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що зустрічний позов подано до фізичної особи, за господарськими (у минулому) зобов»язаннями. Відповідно до ст. 12 ГПК України, спори, що виникають з укладання, виконання господарських зобовязань і відповідальності по ним, вирішуються у господарському судочинстві. Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив її клопотання про закриття провадження через непідсудність.

Стверджує, що суд задовольнив стягнення (за вимогою) «інфляційних процентів», в той час коли відповідно до ст. 625 ЦК України, є інфляційні і проценти які є окремими поняттями та мають різну правову природу як санкція за вину.

Вказує, що судовий збір сплачено не від імені зустрічного позивача, а іншою особою, яка хоч і має довіреність як представник, але повинна діяти в межах тієї довіреності «від імені довірителя», а не від свого власного, подаючи позов чи сплачуючи судовий збір.

Наголошує, що в позові наведений вичерпний перелік причин, яким спірний правочин порушує права позивача і одночасно, не відповідає вимогам закону, що в свою чергу, у відповідності до п 1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Тера» щодо первісного позову просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, а щодо зустрічного позову залишити його без розгляду. Посилається на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору. Заміна кредитора у зобовязанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Заміна кредитора у зобовязанні не впливає на права та обовязки боржника.

У запереченнях на апеляційну скаргу Приватна фірма «Левада-7» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши доводи скарги і матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 10,60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольняючи зустрічний позов ПФ «Левада -7», суд першої інстанції виходив з того, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на законі і відповідають обставинам справи.

Судові рішення обовязкові для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються.

По справі встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року та постановою Вищого Господарського Суду від 24.07.2012 року, в задоволенні позовних вимог відносно першого відповідача «Левада-7» відмовлено повністю. Позовні вимоги відносно другого відповідача ФОП ОСОБА_3 задоволені повністю. З ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «Тера» стягнуто 161780,05 грн. заборгованості; 32194,23 грн. інфляційних; 12942,40 грн. 3% річних та 4138,33 грн. судового збору. (т.З а.с. 12-28)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року визнано постанову від 04.09.2012 року старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ про повернення виконавчого документу до суду недійсною з моменту її прийняття, (а.с.59-65)

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 06.11.2013 року за №17518729 державна реєстрація підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 припинена за її рішенням 16.10.2012 року. Тобто фізична особа-підприємець ОСОБА_3 припинила підприємницьку діяльність, (т.1 а.с.4).

01.07.2013 року між ТОВ „Тера" та ПФ «Левада-7» укладено договір №Т-07/13 відступлення права вимоги (цесії) за умовами якого (цесіонарій) цедент передає, а цесіонарій приймає на себе право вимоги боргу та становиться кредитором за борговими зобов'язаннями ОСОБА_3, по рішенню господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року та по додатковому зобов'язанню, яке виникає у разі неналежного виконання боржником ОСОБА_3 основного зобов'язання. Основне зобов'язання: сума основного боргу -161780,05 грн.; інфляційні -32194,23 грн.; 3% річних - 12942,40 грн.; судовий збір 4138,33 грн. Додаткові зобов'язання: додаткова сплата всіх сум, на які збільшується основний борг з врахуванням індексу інфляції за період прострочки сплати боржником в разі неналежного виконання ним рішення суду; додаткової сплати 3% річних, які виникнуть (ст.625 ЦК України) в разі неналежного виконання боржником рішення суду. Відповідно до п.5.1 договору строк його дії до 01.07.2016 року. (а.с. 5).

Як вбачається з акту прийому-передачі від 01.07.2013 року ПФ «Левада-7» передало ТОВ «Тера» рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року та Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.08.2012 року по господарській справі про відстрочку виконання рішення суду 01.09.2013 року. (т.1 а.с.6).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року, яка набрала законної сили, заява ПФ «Левада-7» задоволена. Здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме стягувача ТОВ «Тера» на його правонаступника ПФ «Левада-7».

Згідно вказаної ухвали рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року набрало законної сили та на його виконання виданий наказ. Постановою від 07.05.2012 року Київським ВДВС Полтавського МУЮ було відкрито виконавче провадження ВП 32473196 з примусового виконання зазначеного рішення. Ухвалою від 30.08.2012 року господарський суд Харківської області надав відстрочку виконання рішення до 01.09.2013 року. Постановою Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 04.09.2012 року виконавче провадження закрито, наказ повернуто до господарського суду. Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року прийнятою за наслідками розгляду скарги ТОВ «Тера» на постанову ВДВС від 04.09.2012 року про повернення виконавчого документу до суду зазначена постанова ВДВС визнана недійсною з моменту її прийняття. 22.05.2013 року виконавче провадження було відновлено постановою ВДВС.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року затверджено мирову угоду укладену між попереднім кредитором ТОВ «Тера» та наступним кредитором ПФ «Левада-7» 21.01.2014 року такого змісту: 1) мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок та стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмета позову, предмета спору на заявлені позивачем недійсність правочину та заявлену позовом суму 400 000 грн. 2) мирова угода укладена сторонами також для уникнення можливих спорів в майбутньому. 3) сторони погоджуються з тим, що дійсною причиною спору між сторонами є майнові питання заборгованості, які випливають безпосередньо з угоди від 01.07.2013 року між ТОВ «Тера» та ПФ «Левада-7» договору про відступлення вимоги (цесії) №Т-07/13, зі змінами та доповненнями від 01.08.2013 року 4) сторони дійшли згоди підтвердити дійсність договору, зазначеного у п.З даної угоди, з урахуванням даної мирової угоди. 5) відповідач сплачує позивачеві суму основного боргу в розмірі 200 000 грн. в строк до 01.07.2014 року 6) за умови виконання зобов'язань, передбаченого п.4 мирової угоди позивач не претендує на стягнення заявлених у позові збитків 200 00 грн. 7) сторони зобов'язуються не здійснювати без згоди другої сторони жодних дій по закриттю або закінченню відкритих виконавчих проваджень по цесійному боргу, який відступлено по договору. 8) Прийняті сторонами зобов'язання по цій мировій угоді є обов'язковими також для правонаступників сторін, про що кожна із сторін зобов'язується самостійно повідомити свого правонаступника. 9) мирова угода складена у 3-х екземплярах і набирає чинності з моменту затвердження її судом та діє необмежений строк до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань. 2. Стягнути з ПФ «Левада-7» на користь ТОВ «Тера» 8000 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнути з ПФ «Левада-7» на користь державного бюджету України 1147 грн. судового збору. Дана ухвала відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 13.02.2014 року та може бути пред'явлена до виконання протягом року, - до 14.02.2015 року Стягувачем за цією ухвалою є ТОВ «Тера» боржником є ПФ «Левада-7». 4. Провадження у справі припинено.(т. 1 а.с.91,92).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва;

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Ухвалою господарського суду від 14.10.2013 року встановлено, що боржник ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме повідомлення про відступлення права вимоги від 01.08.2013 року було направлено на адресу боржника 13.08.2013 року.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 11 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" Пленум Верховного Суду України роз"яснив наступне.

Оскільки право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси ( частини перша та друга статті 3 ЦПК) , то суд повинен встановити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_3 не надано суду належних доказів порушення її прав, свобод чи інтересів договором відступлення права вимоги № Т-07/13. Також ОСОБА_3 не надано суду доказів щодо виконання своїх зобовязань первісному кредитору.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року не виконано, борг не сплачено, а тому належний кредитор, яким є ПФ «Левада-7» має право вимагати від боржника ОСОБА_3 стягнення 3% річних від простроченої суми та інфляційних витрат за прострочення виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 47-49 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

ПФ «Левада-7» 24.02.2015 року надано розрахунок про стягнення інфляційних та 3% річних від простроченої суми з врахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 30.08.2012 року щодо надання відстрочки виконання рішення до 01.09.2013 року, який перевірено судом.

Розмір індексу інфляції за оприлюдненими даними Держкомстату України за період з 1 вересня 2013 року по 31 січня 2015 року, складається: за частину 2013 року - вересень 100,0,%, за жовтень 100,4%, за листопад 100,2 %, за грудень 100,5%, а усього за вересень - грудень 2013 року індекс інфляції складає: 1,00 х 1,004 х 1,002 х 1,005 = 1,011, тобто 1,1%. За 2014 рік індекс інфляції склав 124,9% , за січень 2015р.-103,1%, а усього за період з 01.09.2013 року по 31.01.2015 року: 1,011 х 1,249 х 1,031 = 1,301884 або 130,19%, тобто офіційна інфляція за період склала 130,19% - 100% = 30,19%. Сума встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання складає: 211055,01 грн. х 30,19% = 63717, 51 грн.

Сума 3 % річних за весь період (з 01.09.13 року по 31.01.2015 року), тобто за 17 місяців склала: 211055,01 грн. х 3% х 17 / 12 = 8969,84 грн. Усього сума , передбачена ст. 625 ЦК України, складає 63717, 51 грн. + 8969,84 грн. = 72687, 35 грн.

Також ПФ «Левада-7» надано докази про направлення вимог на адресу ОСОБА_3, щодо сплати інфляційних та 3% річних з копіями поштових квитанцій про рекомендовані відправлення.

Розрахунок наданий ПФ «Левада-7» відповідає діючому законодавству та ухвалі господарського суду Харківської області від 30.08.2012 року щодо надання відстрочки виконання рішення до 01.09.2013 року.

Судова колегія доходить висновку, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для залишення його без змін і відхилення апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307,ст. ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -