Ухвала суду № 44979025, 28.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2703/15 Головуючий 1 інст. Клименко О.І.

Справа № 642/4259/14 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - КРУГОВОЇ С.С.,

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

- ОСОБА_1,

секретаря - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, УДАІ ГУМВС України в Харківській області, Акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання частки в спільній сумісній власності та визнання права власності та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання частки в спільній сумісній власності та визнання права власності.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання за ним права власності на квартиру №1 у буд.36/38 по вул. Кацарській у м. Харкові та на автомобіль марки TOYOTA AURIS, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_4 проти зустрічного позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2015 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

На зазначене рішення суду першої інстанції представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду від 09 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що ні законом, ні договором не передбачений таких способів захисту цивільного права, як встановлення: що частка померлої в праві спільної сумісної власності становить певну частину; що ? частина автомобіля та ? частина квартири є спадковим майном, тому суд не мав законних підстав задовольняти таку вимогу.

Вважає помилковим висновок суду щодо того, що на момент смерті ОСОБА_6 на праві власності належали: автомобіль ЗАЗ Daewoo sens T 13110, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, спірний автомобіль TOYOTA AURIS, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та квартири: №44 у б.112 по пр. Жовтневої Революції і №1 у б.36/38 по вул. Кацарській у м. Харкові, оскільки при купівлі спірного автомобіля були використані і особисті кошти ОСОБА_2, які він зняв з депозиту, а тому частина автомобіля, котра придбана за ці кошти є його особистою власністю та не може бути спадковим майном.

Зважаючи на положення ст.57 СК України зазначає, що автомобіль марки Тойота був річчю індивідуального користування ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_4 був наданий інший автомобіль, а тому він може бути визнаний особистою власністю позивача за зустрічним позовом.

Зазначає, що ОСОБА_2 за грошові кошти, котрі ним були отримані в дар від ТОВ «ДДД Сервіс», учасником якого він був, через декілька днів після їх отримання придбав спірну квартиру, а тому вона є його особистою власністю.

Крім того, договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений 11.08.2000 року, тому до цих правовідносин повинні застосовуватись положення Кодексу України про шлюб та сімю, відповідно до ст.24 якого він на свій розсуд уповноважений розпоряджатись майном, що перебуває у його особистій власності.

Доказів на підтвердження купівлі спірної квартири саме за спільні кошти ОСОБА_4 не надала, тому підстав вважати її спільним майном немає.

Відсутність у договорі дарування посилання на те, що грошові кошти будуть використані для купівлі квартири спростовуються тим, що відповідно до ст.153 ЦК УРСР такі умови договору узгодили сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення , суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно було придбане подружжям в період шлюбу, тому чоловік має право на ? частину спільного майна і оскільки ОСОБА_6 залишила заповіт на користь ОСОБА_4, то її частина у спадковому майні складає ? після смерті матері, якій ця частина належала як дружині на праві спільної сумісної власності подружжя.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено наступне.

ОСОБА_6 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 1991 року. В період шлюбу подружжя купили квартиру АДРЕСА_1 і автомобіль Toyota Auris 2007 року випуску.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_4 12 травня 2013 року ОСОБА_6 померла.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобовязані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Матеріали справи не містять доказів зустрічних позовних вимог.

Що стосується доводів відповідача , що автомобіль він особисто використовував і сплачував кредит за нього, то вони не спростовують висновків суду і не можуть бути підставою для визнання автомобіля його особистою власністю.

Доводи , що на купівлю квартири йому були подаровані грошові кошти і вона також є його особистою власністю не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Наявний в матеріалах справи договір дарування не свідчить про купівлю квартири саме за ці гроші.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, що у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі і дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку, що майно придбане у шлюбі є власністю подружжя в рівних частках і визнав за відповідачем право власності на ? частину квартири і автомобіля і за позивачем в порядку спадкування після смерті матері право власності на ? частину майна .

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду -позивач суду не надав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 213,214, 303, 304, 307, ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 , 324 ЦПК України , колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді