Рішення № 44974436, 19.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/7440/14 Головуючий 1 інстанції: Нев'ядомський Д.В.

Справа № 640/4410/14-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Хорошевського О.М., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою заступника прокурора Київського району м. Харкова

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2014 року

за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-20 площею 12,7 кв.м., № 1-20а площею 11,7 кв.м., № 1-21а площею 11,2 кв.м., № 1-396 площею 5,4 кв.м., № 1-22 площею 1,8 кв.м., № 1-23 площею 1,6 кв.м., № 1-25 площею 54,6 кв.м., № 1-37 площею 14,1 кв.м., № 1-38 площею 1,2 кв.м., № 1-39 площею 10,5 кв.м., № 1-39а площею 10,1 кв.м., загальною площею 144,9 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-4" по АДРЕСА_1.

Зобов'язати КП "ХМБТІ" виготовити та видати технічний паспорт на нежитлові приміщення -го поверху № 1-20 площею 12,7 кв.м., № 1-20а площею 11,7 кв.м., № 1-21а площею 11,2 кв.м., № 1-396 площею 5,4 кв.м., № 1-22 площею 1,8 кв.м., № 1-23 площею 1,6 кв.м., № 1-25 площею 54,6 кв.м., № 1-37 площею 14,1 кв.м., № 1-38 площею 1,2 кв.м., № 1-39 площею 10,5 кв.м., № 1-39а площею 10,1 кв.м., загальною площею 144,9 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-4" по АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-20 площею 12,7 кв.м., № 1-20а площею 11,7 кв.м., № 1-21а площею 11,2 кв.м., № 1-396 площею 5,4 кв.м., № 1-22 площею 1,8 кв.м., № 1-23 площею 1,6 кв.м., № 1-25 площею 54,6 кв.м., № 1-37 площею 14,1 кв.м., № 1-38 площею 1,2 кв.м., № 1-39 площею 10,5 кв.м., № 1-39а площею 10,1 кв.м., загальною площею 144,9 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-4" по АДРЕСА_1.

Зобов'язано КП "ХМБТІ" виготовити та видати технічний паспорт на нежитлові приміщення -го поверху № 1-20 площею 12,7 кв.м., № 1-20а площею 11,7 кв.м., № 1-21а площею 11,2 кв.м., № 1-396 площею 5,4 кв.м., № 1-22 площею 1,8 кв.м., № 1-23 площею 1,6 кв.м., № 1-25 площею 54,6 кв.м., № 1-37 площею 14,1 кв.м., № 1-38 площею 1,2 кв.м., № 1-39 площею 10,5 кв.м., № 1-39а площею 10,1 кв.м., загальною площею 144,9 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-4" по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Київського району м. Харкова посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_3 здійснила реконструкцію належних їй приміщень без відповідного дозволу, у зв'язку з чим нею не дотримано норм закону та не отримано у встановленому законом порядку свідоцтва про право власності на реконструйований об'єкт.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав..

Судовим розглядом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу позивач є власником нежитлових приміщень на першому поверсі в буд. літ. "А-4" по АДРЕСА_1 загальною площею 119.6 кв.м. Вказані приміщення були реконструйовані, збільшена загальна площа до 144, 9 кв.м. на яку позивач просила визнати право власності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач закінчила будівництво, а згідно зі ст.. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна)

.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи і тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення і ухвалює нове.

Судова колегія приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З технічного висновку (а.с. 8-25) вбачається, що загальна площа збільшилася за рахунок новозбудованої приміщення

Частина 3 вказаної статті передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Позивач не надав доказів того, що під будівництво або вже під збудовану будівлю їй відділена земельна ділянка.

Позивачем не надано доказів того, що об'єкт будівництва був завершений будівництвом та прийнятий у експлуатацію відповідним повноважним органом.

Суд першої інстанції послався на ст.. 331 ЦК України щодо виникнення права власності на новостворене майно, але не звернув уваги на п. 2 ч. 2 вказаної норми права, в якій зазначено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Суд першої інстанції, на зазначені вимоги закону уваги не звернув і дійшов до безпідставного висновку про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов і тому відмовляє у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, п..3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

вирішила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Харкова задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2014 року скасувати.

У задоволені позову. ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії