Ухвала суду № 44974154, 23.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/1388/14 Слідчий суддя: Винниченко П.П.

Справа № 623/4077/14-к Доповідач: Олефір Н.О.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Олефір Н.О.,

суддів - Чопенка Я.В., Цілюрика В.П.,

при секретарі - Стрельченко В.О.,

за участю прокурора - Панасенка О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

10 жовтня 2014 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУМВС України в Харківській області, погоджене з прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2.

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2014 року у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 8 грудня 2014 року з визначенням суми застави у розмірі 365 400 (триста шістдесят пять тисяч чотириста) грн.

На вказану ухвалу слідчого судді захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2014 року скасувати та в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 відмовити.

Захисник зазначає в своїй апеляційній скарзі, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а слідчий суддя в порушення презумпції невинуватості вказує, що підозрюваний вчинив інкримінований йому злочин. Окрім того вважає, що судом першої інстанції не враховано те, що підозрюваний ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий та працевлаштований, має постійне місце мешкання.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора Панасенка О.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на наявність ризиків та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що в травні 2014 року, діючи з прямим умислом, перебуваючи в м. Часів Яр, вступив до незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки». Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обовязками члена вказаного збройного формування, останній дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному збройному формуванню та виконанню його цілей і завдань.

Продовжуючи протиправну діяльність, у період з травня 2014 року по невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2, здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, знаходився на блокпостах м. Часів Яр Донецької області в цивільному одязі, систематично виконував накази свого керівництва з вказаного незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», також ОСОБА_2 був так званим диспетчером місцевого ополчення, отримував повідомлення, координував рух місцевого ополчення.

Таким чином, дії ОСОБА_2 та невстановлених осіб носили тривалий характер, а саме в період з травня 2014 року по теперішній час, та виразились у активній участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувалось вчиненням опору представникам влади із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї.

В результаті діяльності зазначеного не передбаченого Законами України збройного формування на території Донецької області було спричинено масову загибель людей, а також зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, що є тяжкими наслідками.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, тобто в участі у діяльності непередбачених законами України збройних формуваннях, що спричинило масову загибель людей, а також руйнування та пошкодження великої кількості адміністративних та приватних споруд, що є тяжкими наслідками.

Згідно ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та, як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, а також запобігання спробам:

1.переховуватись від досудового розслідування та/або суду;

2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3. незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області вірно встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме протоколами допитів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Слідчим суддею вірно встановлено існування ризиків, передбачених п.п .1, 2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати, передати іншим особам зброю та боєприпаси, які на даний момент не є вилученими; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується даними про те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Колегія суддів приймає до уваги, що судом першої інстанції помилково зазначено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, у якому слід вважати він підозрюється, що має судимість, не працевлаштований, проте це не вплинуло на правильність прийнятого рішення щодо застосування щодо нього запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з врахуванням даних про особу підозрюваного, на які посилається захисник, колегія судів вважає ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу обгрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2014 року у відношенні ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: