Ухвала суду № 44973638, 21.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/947/2014 Слідчий суддя: Піддубний І.О.

Справа № 623/2570/14к Доповідач: Олефір Н.О.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Олефір Н.О.,

суддів - Зубкова Л.Я., Цілюрика В.П.,

при секретарі - Яковлевій М.В.,

за участю прокурора - Панасенка О.О.,

захисника - Олійника О.О.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Ізюмської міжрайонної прокуратури і захисника Олійника О.О. на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

13 серпня 2014 року до Ізюмського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого слідчої групи ГУМВС України в Харківській області Колодяжного В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 17-00 години 11 жовтня 2014 року з визначеною сумою застави у розмірі 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) грн.

На ухвалу слідчого судді прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року скасувати, постановити нову ухвалу, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ОСОБА_2 приймав активну участь в діяльності непередбаченого законами України збройного формування. ОСОБА_2 не працює, не має законних джерел до існування, не має соціально сталих зв'язків за місцем проживання, перебуваючи на свободі, усвідомивши можливість кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватись від слідства та суду, а знаходячись на волі може продовжити злочинну діяльність. На думку прокурора, слідчий суддя не врахував вимоги ч.4 ст. 183 КПК України, відповідно до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Захисником підозрюваного ОСОБА_2- адвокатом Олійником О.О. подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року, посилаючись на незаконне затримання ОСОБА_2, наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, порушення вимог про підслідність та наявність у підозрюваного чотирьох неповнолітніх дітей.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора Панасенка О.О. про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та який підтримав апеляційну скаргу прокурора, пояснення захисника Олійника О.О. та підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу захисника в повному обсязі та просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в тому, що в середині липня 2014 року, діючи з прямим умислом і маючи намір на вступ до незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», прибув у м. Горлівка Донецької області. В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою діяльності непередбаченого законами України збройного формування, ОСОБА_2, назвавши свої анкетні дані особі на ім'я ОСОБА_4, який здійснював вербування осіб в незаконне збройне формування самопроголошеної «ДНР» в м. Горлівка, увійшов до вказаного незаконного збройного формування. Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, розпорядками, правами та обов'язками члена вказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_2 дав свою згоду на їх дотримання і виконання, підтвердивши тим самим свої наміри на участь у зазначеному незаконному збройному формуванні та виконанні його цілей і завдань. Для подальшої участі у незаконному збройному формуванню та невстановленою особою було призначено ОСОБА_2 на посаду бійця та передано йому у власне володіння автоматичну вогнепальну зброю системи «Калашникова». Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_2, здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, систематично виконував накази свого безпосереднього командира та здійснював визначені йому функції по окупації м. Дебальцеве.19.07.2014 року, близько 18-30 години, ОСОБА_2, маючи при собі автомат системи «Калашникова», разом з іншими озброєними учасниками незаконного збройного формування так званої «ДНР» прибув до Вуглегірської ТЕЦ, де зберігалася зброя охоронців ТЕЦ, а саме пістолети «ТТ» з набоями. Прибувши на Вуглегірську ТЕЦ, ОСОБА_2 разом зі своїми спільниками незаконного збройного формування представилися ополченцями «ДНР» і погрожуючи застосуванням зброї, забрали з кімнати озброєння Вуглегірської ТЕЦ 61 ( шістдесят одну) одиницю пістолетів «ТТ» з магазинами, 2476 набоїв до пістолета «ТТ» та 20 кобур для потреб незаконного збройного формування «ДНР», а також виконував інші протиправні накази направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного військового формування самопроголошеної та званої «Донецької народної республіки».

14 липня 2014 року зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220000000572.

13 серпня 2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України.

Згідно з ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з'ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та вірно встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та доведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтування яких викладено в ухвалі слідчого судді.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, доведеність зазначених в ухвалі ризиків, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у скоєному, вік та стан здоров'я підозрюваного і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань органом досудового розслідування у кримінальному провадженні визначено Ізюмський МВ ГУ МВС України в Харківській області.

Дані про фактичне затримання ОСОБА_2 01 серпня 2014 року, як про це зазначає захисник, в матеріалах кримінального провадження відсутні. В судовому засіданні захисник підтвердив, що з письмовою скаргою в порядку ст. 206 КПК України, до слідчого судді він не звертався, хоча в апеляційній скарзі на це посилається.

Слідчий суддя при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Як вбачається з клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий не звертав увагу слідчого судді про необхідність тримання підозрюваного під вартою без визначення застави. Враховуючи, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є правом, а не обов'язком слідчого судді, ухвала слідчого судді, з урахуванням визначеного розміру застави, не суперечить вимогам ч. 4 ст. 183 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія судів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційних скарг прокурора і захисника, вважаючи її обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора Ізюмської міжрайонної прокуратури і захисника Олійника О.О. залишити без задоволення.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :