Ухвала суду № 44972675, 13.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/913/14

Справа №615/579/13ц Головуючий 1 інст. Токмакова А.П.

Категорія: поновлення права Доповідач - Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Гуцал Л.В.,

суддів Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участю секретаря Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Садівничого товариства «Приозерне» Валківського району Харківської області на рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Приозерне» Валківського району Харківської області в особі голови правління ОСОБА_2 про відновлення порушеного права на електропостачання, та зустрічним позовом Садівничого товариства «Приозерне» Валківського району Харківської області до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, стягнення матеріальних збитків, штрафу та витрат на правову допомогу,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

В уточнених позовних вимогах просила:

- відновити її порушене право на користування електроенергією на ділянці №80 садівничого товариства «Приозерне» (далі - СТ «Приозерне»), що знаходиться в смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області;

- зобов'язати голову правління СТ «Приозерне» видати розпорядження про підключення електроенергії до садового будинку, розташованого на вказаній ділянці, що належить позивачці, підключити електроенергію та відновити електропостачання до садового будинку на ділянці №80.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона є членом СТ «Приозерне» і власником садового будинку на ділянці №80, по вул. Горького в смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області. Цей будинок в установленому законом порядку був підключений спеціалістом-електриком товариства до електропостачання, з встановленим, опломбованим лічильником електроспоживання. 10 жовтня 2010 року при перевірці електроспоживання головою правління СТ «Приозерне» ОСОБА_2 в присутності членів товариства, без участі спеціаліста в сфері електроенергетики, в її будинку на ділянці №80 начебто було виявлено несанкціонований відбір електроенергії. 17 жовтня 2010 року електропостачання до її садового будинку було відключено та запропоновано сплатити штраф у розмірі 1330 грн. Висновки щодо крадіжки електроенергії не відповідають фактичним обставинам, оскільки ніякі порушення щодо споживання електричної енергії нею не допускались, лічильник опломбований, платежі за спожиту електроенергію нею вносились. Акт перевірки, який став підставою для відключення електропостачання, був складений за її відстутність та їй не надавався.

Вважає дії відповідача неправомірними. Її заяви відносно необгрунтованості і незаконності дій відповідача були залишені без задоволення, в зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду.

У травні 2012 року СТ «Приозерне», в особі голови правління ОСОБА_2, звернулось до суду з зустрічним позовом.

В уточнених позовних вимогах просило:

- встановити юридичний факт порушення правил користування електроенергією, а саме, наявність підключення токоприймача до прибору обліку електричної енергії садоводом ОСОБА_1;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ «Приозерне» 1330 грн., в рахунок погашення матеріальних збитків, завданих внаслідок порушення правил споживання електроенергії та 5000 грн. штрафу, встановленого загальними зборами СТ «Приозерне» за порушення правил споживання електроенергії.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що на загальних зборах СТ «Приозерне» було прийнято рішення про проведення заходів по перевірці правил споживання електроенергії виявленню несанкціонованої електропроводки в будівлях садоводів. Рішенням засідання правління було затверджено комісію для перевірки правил споживання електроенергії. Під час роботи комісії виявлено порушення користування електроенергією на ділянці №80 в будівлі садовода ОСОБА_1, про що був складений акт. 17 жовтня 2010 року на цій ділянці членами СТ «Приозерне» було зупинено подачу електроенергії.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено, в задоволені зустрічного позову СТ «Приозерне» - відмовлено.

В апеляційній скарзі СТ «Приозерне», в особі представника ОСОБА_4, просе рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В суді апеляційної інстанції представник СТ «Приозерне» та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, представники ОСОБА_1 проти задоволення скарги заперечували.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Частина 4 статті 60 ЦПК України забороняє суду базувати свої висновки на припущеннях, не підтверджених доказами.

Матеріалами справи встановлено та визнається сторонами, що СТ «Приозерне» є юридичною особою. Головою правління є ОСОБА_5 СТ «Приозерне» перебуває у договірних відносинах із АК «Харківобленерго», як юридична особа - споживач електроенергії на підставі договору про користування електричною енергією № 52/08 від 28 грудня 2004 року.

Постачання електричної енергії садівничому товариству здійснюється згідно Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року, дія яких поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб ( крім населення).

Пунктом 1 Правил визначено, що норми розділу «Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів» поширюються на всіх споживачів без винятку. Відповідно до п.1.2 цих Правил до населених пунктів віднесені і садівничі товариства та їх члени.

СТ «Приозерне» забезпечує використання членами товариства електроенергії для своїх потреб. ОСОБА_1 є членом СТ «Приозерне», власником садового будинку на ділянці № 80 в СТ «Приозерне» та являється споживачем електричної енергії. Договір щодо користування електричною енергією між СТ «Приозерне» та ОСОБА_1 не укладався.

10 жовтня 2010 року комісією, у складі голови правління ОСОБА_2, садоводів ОСОБА_6, ОСОБА_7, та члена сімї садовода - ОСОБА_8 було оглянуто садовий будинок ОСОБА_9 та на підставі перевірки за допомогою сигналізатора прихованої проводки Е1 «Дятел», складено акт про виявлення в будинку несанкціонованої електропроводки (а.с.54-57, т.1). Цей акт був складений членами комісії у відсутність споживача електроенергії ОСОБА_1, та для підпису останній не надавався. 17 жовтня 2010 року СТ «Приозерне» відключило електропостачання садового будинку ОСОБА_9 та запропонувало останній сплатити штраф у розмірі визначеному постановою зборів садоводів СТ «Приозерне» від 04 вересня 2010 року 1330 грн..

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що доводи позивачки за первісним позовом щодо неправомірності дій СТ «Приозерне» по припиненню електропостачання до садового будинку є обгрунтованими, натомість СТ «Приозерне» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Такий висновок районного суду грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні письмових доказів у справі, яким надана правильна правова оцінка.

Суд першої інстації дійшов вірного висновку, що складений комісією 10 жовтня 2010 року акт про порушення ОСОБА_1 ПКЕЕ та дії СТ «Приозерне» по відключенню садового будинку позивачки за первісним позовом, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, п.53 ПКЕЕ та п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ 04 травня 1996 року № 562.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що правовідносини між сторонами повинні регулюватися виключно внутрішніми та установчими документами товариства (п.25 розділу 4 Статуту) є необгрунтованими та такими, що на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.

У листі АК «Харківобленерго», на який посилаєтться апелянт, як і у листі Держенергонагляду (а.с.137-139, т.1) з посиланням на п.п.12.4,12.10 ППЕЕ йдеться про те, що правовідносини щодо умови використання електричної енергіїї, розрахунки за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населенного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населенного пункту, регулюються установчими документами та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населенного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту. При цьому СТ «Приозерне» Держенергонаглядом рекомендовано для вирішення спірного питання привести взаємовідносини між споживачами електричної енергії і садівничим товариством у відповідність до чинних нормативних документів (Правил) і в подальшому в своїй діяльності керуватись вимогами вказаних документів.

Аналіз наданих СТ «Приозерне» документів, свідчить про те, що спірні правовідносини не врегульовані а ні Статутом товариста і ні відповідними договорами між товариством та його членами. За змістом п.13 Статуту СТ «Приозерне», цивільно-правові спори між товариством та його членами, вирішуються судом.

Вищенаведене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, не допустив порушень вимог закону при прийнятті оскаржуваного рішення, а отже таке є законним і обгрунтованим.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Заява представника ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про стягнення на користь позивачки за первісним позовом витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій позасудовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Наданий суду апеляційної інстанції договір про надання юридичної допомоги від 04 березня 2014 року, не може бути доказом підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн., розрахунок вартості юридичних послуг відповідно до пропорційного часу роботи адвоката у зв'язку з наданням правової допомоги у даній справі, суду не надавався.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Приозерне» Валківського району Харківської області відхилити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законною сили.

Головуючий

Судді