Ухвала суду № 44969217, 04.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/5769/13 Справа: № 646/5592/13-ц Категорія: "інші справи" Головуючий 1 інстанції: Шуліка Ю.В. Доповідач: Піддубний Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, -

встановила:

У червні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою, мотивуючи яку зазначили, що 07 лютого 2013 року до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) ними були подані виконавчі листи, видані Червонозаводським районним судом м. Харкова на підставі рішення цього ж від 22 січня 2013 року про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (ПАТ "Банк "Таврика") повернути ОСОБА_2 грошові кошти, отримані банком за договором банківського строкового вкладу "Пенсійний". 08 квітня 2013 року ними було отримано в Червонозаводському районному суді м. Харкова ще один виконавчий лист про зобов'язання ПАТ "Банк "Таврика" повернути ОСОБА_2 вклад, в якому зазначені точні суми, що підлягають поверненню, зокрема, 10 100 євро вкладу та 143,88 євро процентів. Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. від 23 квітня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 08 квітня 2013 року було закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що постановою НБУ № 97 від 20 березня 2013 року запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Таврика", виконавчий лист передано ліквідаційній комісії (ліквідатору). Посилаючись на те, що рішення суду про повернення ОСОБА_2 банківського вкладу державним виконавцем не виконане, належні їм кошти не повернуто, заявники просили визнати дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. неправомірними та зобов'язати стягнути на їх користь належні їм грошові кошти за виконавчим листом від 08 квітня 2013 року.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013 року в у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених ними вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо закінчення виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання їх неправомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2035/10850/2012 виданого 08 квітня 2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про зобов'язання ПАТ "Банк "Таврика" повернути ОСОБА_2 вклад за договором банківського строкового вкладу "Пенсійний", зокрема, 10 100 євро вкладу та 143,88 євро процентів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (Закон N 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону N 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а статтею 11 встановлено обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. від 23 квітня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 08 квітня 2013 року було закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що постановою НБУ № 97 від 20 березня 2013 року запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Таврика", виконавчий лист передано ліквідаційній комісії (ліквідатору).

Встановлено та не заперечується сторонами, що постановою Національного банку України № 97 від 20 березня 2013 року відкликано ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Таврика".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2013 № 17 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Таврика", а рішенням від 21 березня 2013 року призначено особу, уповноважену на ліквідацію банку.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у

порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону N 606-XIV).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону N 606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до

суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, встановивши, що постановою Національного банку України та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджену процедуру ліквідації боржника у виконавчому провадженні - ПАТ "Банк "Таврика", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, апелянт ОСОБА_1 не є учасником виконавчого провадження, а тому будь-якими діями державного виконавця його законні права не порушені.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 205, 303, 304, 307, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 57 грн. 35 коп. з кожного.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді